- •1.Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її методологічна та джерельна база.
- •2. Назвіть та охарактеризуйте основні підходи в історичній літературі щодо проблем формування українського етносу.
- •3.Проблема з’ясування походження слов’ян та їх прабатьківщини.
- •1)Російський, великодержавно-шовіністичний;
- •2)Спільність етногенезу всіх трьох слов’янських народів;
- •4.Висвітліть основні етапи міграції населення України та їх причини до хх ст..
- •5.Охарактеризуйте основні етапи міграції населення України та їх прчини у першій половині хх ст.
- •6. Дайте визначення категорії «етнополітика» та обґрунтуйте актуальність етнополітичних проблем на сучасному етапі.
- •7. У чому полягає своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 р.?
- •8. Охарактеризуйте оновні принципи етнополітики після проголошення незалежності держави.
- •9. Процеси імміграції народів срср до України у 40-90 рр. Хх ст., їх причини I масштаби.
- •10. Етнополітика унр за часів Центральної Ради та її концептуальні основи.
- •11. Суть політики коренізації 20-30 рр. Хх ст. Та причини згортання.
- •12. Національна політика Директорії I її наслідки.
- •13. Процеси національно-державного розмежування в процесі коренізації 20-30 рр. Хх
- •14. Тимчасова міграція робочої сили України після 1991 р.
- •15. Назвіть та охарактеризуйте основні хвилі міграції українського народу
- •2 Модуль
- •1.Які основні об’єктивні фактори зумовили формування Київської давньоруської держави?
- •2. Охарактеризуйте основні причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •3. Охарактеризуйте соціальну структуру Київської давньоруської держави
- •4. Які ознаки державності сформувалися в процесі національно-визвольної війни XVII
- •5. Охарактеризуйте процес возз’єднання західноукраїнських земель з урср
- •6. У чому полягала суть політики «воєнного комунізму» I чому вона була скасована?
- •7. Суть та наслідки неПу в Україні.
- •8. Назвіть основні етапи процесу утворення Союзу рср та входження до нього України.
- •9. План «великої України» I його наслідки
- •10. Коли I в якому документі було проголошено суверенітет України?
- •11. Охарактеризуйте об’єктивні умови для проголошення незалежності України
- •12. Назвіть суб'єктивні фактори , що зумовили становлення незалежності України.
- •13. Коли I як відбувся вихід України зі складу срср?
- •14. З’яcуйте основні етапи Конституційного процесу в Україні після набуття незалежності.
- •15. Основні принципи зовнішньої політики України після проголошення незалежності
- •16. Якими факторами зумовлена багатовекторність зовнішньої політики України
- •3 Модуль
- •1. Чим було зумовлене українське національне відродження 1-ої половини XIX ст. I його суть?
- •2. Охарактеризуйте основні програмні документи та статут Кирило-Мефодіївського братства
- •3. Охарактеризуйте суть та етапи розвитку громадівського руху в Україні у 19 ст.
- •4.Висвітліть процес зародження робітничого руху в Україні
- •5. Як відбувалося поширення соціал-демократичного руху в Україні?
- •6. Історичне значення гуртка «Руська трійця»
- •7. Перші політичні партії Наддніпрянської України та їх політичні платформи.
- •8. Критика культу особи Сталіна та його наслідки.
- •9. Дайте визначення поняття «політична система» суспільства I назвіть причини формування адміністративно-командної системи в срср
- •10. Охарактеризуйте основні етапи реалізації соціальної політики у незалежній Україні до кінця 90-х років.
- •11.Основні напрями I результати соціальної політики України на сучасному етапі
- •12.Проблема безробіття та перспектива його розв’язання.
- •13. Причини та наслідки демографічної кризи в Україні
- •14.Політика держави в галузі охорони здоров’я
- •15.Охарактеризуйте поняття «культура» I становище у сфері культури на сучасному етапі
- •4 Модуль
- •1.Як I коли зародилася писемність на Русі I якими були основні типи шкіл у Київській Русі?
- •2. Наслідки освітянських реформ другої половини 19 ст. У Російській імперії.
- •3.Освітянська політика радянської влади в України у 20-30 рр.
- •4. Ліквідація неписьменності I безпритульності у 20-30 рр.
- •5. Заснування української Академії наук.
- •6.Дайте визначення поняття «наука» та охарактеризуйте основні етапи її розвитку
- •7.Суть новітньої революції (перевороту) у природознавстві на межі 19-20 ст.
- •8.Становище української науки у перші половині 20 ст.
- •9.Суть, особливості нтр та її наслідки в Україні.
- •10.Становище освітянської галузі України напередодні проголошення незалежності
- •11.Суть I наслідки реформ загально освітянської середньої школи у 90-х-2000-х роках
- •12.Наслідки реформ вищої освіти в Україні після проголошення незалежності
- •13.Становище наукової галузі України на сучасному етапі.
- •14.Концепція безперервної освіти, її стан I перспективи в Україні.
- •15.Основні напрями I перспективи інноваційного розвитку України в умовах глобалізації
2. Наслідки освітянських реформ другої половини 19 ст. У Російській імперії.
Наприкінці XVIII ст. Україна ще зберігала самобутність та високий рівень освіти. З початку XIX ст. все більше виявляються риси централізації та уніфікації освіти за загальноімперським зразком. Система шкіл діяла за Статутом 1804 р. Початкова освіта здійснювалася парафіяльними (однорічними, сільськими), повітовими (дворічними, міськими) училищами. З 1864 р. почали створюватися земські школи. Це були сільські школи з три- і чотирирічним терміном навчання, які фінансувалися земствами. Діяли також школи сільські, міністерські, фабричні, залізничні та ін.
Середньої освіти набували у гімназіях, перші з яких відкрилися в Харкові, Чернігові, Катеринославі, Новгороді-Сіверському, Полтаві, Херсоні. Освіта в гімназіях була класичного типу з вивченням однієї або двох давніх мов. Відповідно до прийнятого 1864 р. Статуту було започатковано реальні восьмикласні гімназії (замість повітових училищ), перетворені 1872 р. на реальні училища, випускники яких мали право вступу лише на природничі факультети університетів. Для дівчат освіта була обмеженою. У Харкові, Полтаві, Одесі, Керчі, Києві діяли інститути шляхетних дівчат — закриті привілейовані заклади для дворянок з вузькостановим характером виховання й навчання. Середня освіта була недоступною для широких верств населення України внаслідок високої плати за навчання.
Осередками вищої освіти були насамперед університети.
Розвиток у Російській імперії початкової освіти після скасування кріпацтва (1861) був пов'язаний з прискореним процесом фабрично-заводського виробництва, впровадженням промислових технологій і наукових досліджень у промисловість і сільське господарство. Ці соціально-економічні умови об'єктивно вимагали підготовки численних кваліфікованих працівників, що стало важливою передумовою масової підготовки учительських кадрів. З цією метою в Україні (60-ті роки XIX ст.) було відкрито учительські семінарії — педагогічні навчальні заклади для підготовки вчителів народної (початкової) школи. За їх створення боролися К. Ушинський, його послідовники — Н. Корф та М. Драгоманов. Розроблений Ушинським «Проект учительської семінарії» (1861) — план, наукове обґрунтування змісту та процесу підготовки учителів — було покладено в основу діяльності семінарій. Навчання тривало 3—4 роки, приймали осіб, які закінчили двокласні початкові училища. У 1870 р. було прийнято положення про учительські семінарії. При Харківському (1811) та Київському (1834) університетах було організовано трирічні вчительські інститути, які пізніше з'явилися також у Феодосії (1872) та Глухові (1874).
Жінки одержали дозвіл на вчителювання. Крім того, в містах існували платні приватні пансіони для дітей дворян, які готували до вступу в гімназії, ліцеї, університети та військові училища. Вони створювалися окремо для хлопців і дівчат. Реформою 1888 р. була створена система промислово-технічної освіти. Всі промислові училища були поділені на ремісничі, які готували кваліфікованих робітників, нижчі (готували майстрів) і середні (техніків).
Зростанню національної самосвідомості українського народу сприяла поява у 50-х роках XIX ст. недільних шкіл (працювали в неділю і святкові дні), організованих кращими представниками української інтелігенції з метою надання початкової освіти дітям і дорослим. Одна з перших була заснована в Полтаві (1858), у Києві (1859) відкрито три школи для робітників і ремісників. Найвідомішою була організована (1870) X. Алчевською Харківська жіноча недільна школа, що проіснувала майже 50 років. В умовах заборони української мови недільні школи стали зародком національної школи, засобом збереження освітянських традицій української школи.