- •1.Дисципліна «Історія України» як об’єкт вивчення, її методологічна та джерельна база.
- •2. Назвіть та охарактеризуйте основні підходи в історичній літературі щодо проблем формування українського етносу.
- •3.Проблема з’ясування походження слов’ян та їх прабатьківщини.
- •1)Російський, великодержавно-шовіністичний;
- •2)Спільність етногенезу всіх трьох слов’янських народів;
- •4.Висвітліть основні етапи міграції населення України та їх причини до хх ст..
- •5.Охарактеризуйте основні етапи міграції населення України та їх прчини у першій половині хх ст.
- •6. Дайте визначення категорії «етнополітика» та обґрунтуйте актуальність етнополітичних проблем на сучасному етапі.
- •7. У чому полягає своєрідність політичної обстановки в Україні після повалення самодержавства у 1917 р.?
- •8. Охарактеризуйте оновні принципи етнополітики після проголошення незалежності держави.
- •9. Процеси імміграції народів срср до України у 40-90 рр. Хх ст., їх причини I масштаби.
- •10. Етнополітика унр за часів Центральної Ради та її концептуальні основи.
- •11. Суть політики коренізації 20-30 рр. Хх ст. Та причини згортання.
- •12. Національна політика Директорії I її наслідки.
- •13. Процеси національно-державного розмежування в процесі коренізації 20-30 рр. Хх
- •14. Тимчасова міграція робочої сили України після 1991 р.
- •15. Назвіть та охарактеризуйте основні хвилі міграції українського народу
- •2 Модуль
- •1.Які основні об’єктивні фактори зумовили формування Київської давньоруської держави?
- •2. Охарактеризуйте основні причини феодальної роздробленості Київської Русі.
- •3. Охарактеризуйте соціальну структуру Київської давньоруської держави
- •4. Які ознаки державності сформувалися в процесі національно-визвольної війни XVII
- •5. Охарактеризуйте процес возз’єднання західноукраїнських земель з урср
- •6. У чому полягала суть політики «воєнного комунізму» I чому вона була скасована?
- •7. Суть та наслідки неПу в Україні.
- •8. Назвіть основні етапи процесу утворення Союзу рср та входження до нього України.
- •9. План «великої України» I його наслідки
- •10. Коли I в якому документі було проголошено суверенітет України?
- •11. Охарактеризуйте об’єктивні умови для проголошення незалежності України
- •12. Назвіть суб'єктивні фактори , що зумовили становлення незалежності України.
- •13. Коли I як відбувся вихід України зі складу срср?
- •14. З’яcуйте основні етапи Конституційного процесу в Україні після набуття незалежності.
- •15. Основні принципи зовнішньої політики України після проголошення незалежності
- •16. Якими факторами зумовлена багатовекторність зовнішньої політики України
- •3 Модуль
- •1. Чим було зумовлене українське національне відродження 1-ої половини XIX ст. I його суть?
- •2. Охарактеризуйте основні програмні документи та статут Кирило-Мефодіївського братства
- •3. Охарактеризуйте суть та етапи розвитку громадівського руху в Україні у 19 ст.
- •4.Висвітліть процес зародження робітничого руху в Україні
- •5. Як відбувалося поширення соціал-демократичного руху в Україні?
- •6. Історичне значення гуртка «Руська трійця»
- •7. Перші політичні партії Наддніпрянської України та їх політичні платформи.
- •8. Критика культу особи Сталіна та його наслідки.
- •9. Дайте визначення поняття «політична система» суспільства I назвіть причини формування адміністративно-командної системи в срср
- •10. Охарактеризуйте основні етапи реалізації соціальної політики у незалежній Україні до кінця 90-х років.
- •11.Основні напрями I результати соціальної політики України на сучасному етапі
- •12.Проблема безробіття та перспектива його розв’язання.
- •13. Причини та наслідки демографічної кризи в Україні
- •14.Політика держави в галузі охорони здоров’я
- •15.Охарактеризуйте поняття «культура» I становище у сфері культури на сучасному етапі
- •4 Модуль
- •1.Як I коли зародилася писемність на Русі I якими були основні типи шкіл у Київській Русі?
- •2. Наслідки освітянських реформ другої половини 19 ст. У Російській імперії.
- •3.Освітянська політика радянської влади в України у 20-30 рр.
- •4. Ліквідація неписьменності I безпритульності у 20-30 рр.
- •5. Заснування української Академії наук.
- •6.Дайте визначення поняття «наука» та охарактеризуйте основні етапи її розвитку
- •7.Суть новітньої революції (перевороту) у природознавстві на межі 19-20 ст.
- •8.Становище української науки у перші половині 20 ст.
- •9.Суть, особливості нтр та її наслідки в Україні.
- •10.Становище освітянської галузі України напередодні проголошення незалежності
- •11.Суть I наслідки реформ загально освітянської середньої школи у 90-х-2000-х роках
- •12.Наслідки реформ вищої освіти в Україні після проголошення незалежності
- •13.Становище наукової галузі України на сучасному етапі.
- •14.Концепція безперервної освіти, її стан I перспективи в Україні.
- •15.Основні напрями I перспективи інноваційного розвитку України в умовах глобалізації
3. Охарактеризуйте соціальну структуру Київської давньоруської держави
До панівного класу феодалів належали князі, бояри і дружинники.
Феодальна власність на землю мала ієрархічний характер. Господарі окремих феодальних володінь перебували у васальній залежності від великого князя київського. Маючи в надлишку незаймані земельні угіддя, він роздавав їх дружині за вірну службу. Місцеві князі теж мали своїх дружинників, яким надавали землю в умовне володіння. Право умовного володіння землею означало, що у першу – ліпшу хвилину непокірний васал міг втратити наділ. Таке становище до деякої міри забезпечувало систему економічної підпорядкованості. З кінця ХІ ст. все більшого значення набуває спадкове (вотчинне) землеволодіння.
Боярство поділялося на земських (старовинного місцевого походження) і княжих мужів – верхівку князівської військової дружини. Найпривілейованішою групою були земські бояри – члени боярської ради (думи), які виконували роль радників князя і посідали високі посади в державі. Верства бояр в Київській Русі, однак, не була замкненою кастою, як, наприклад, шляхта на Заході: боярином могла стати й особа небоярського походження, яка мала значні заслуги перед князем (власне – перед державою).
Духовенство поділялося на “чорне” і “біле”.
Населення міст складалося:
а) із заможних городян (міська аристократія): князі й вище духовенство; бояри, які мешкали в містах, здаючи в найм землю селянам, за що брали частину їхньої продукції, яку продавали на ринку; великі купці, які займалися міжнародною торгівлею; фінансова та чиновницька еліта;
б) міських низів – “молодших людей”: - дрібні торговці, крамарі, ремісники, які гуртувалися в ремісничі корпорації та утворювали територіальні об’єднання; рядове духовенство, тощо;
в) “черні” – тих, хто нічого не мали й наймалися на будь-яку чорну роботу.
Переважна більшість міського населення була особисто вільною. “Молодші люди” сплачували до скарбниці податки.
Основною частиною населення Київської Русі були особисто вільні селяни – общинники, або смерди. Вони жили на общинній землі або на землі князя, сплачували данину, виконували натуральні повинності, постачали коней для князівської дружини, а головне – самі брали участь як “вої” в ополченні.
Групу напівзалежних людей становили рядовичі, які перебували у тимчасовій феодальній залежності на підставі договору – “ряду”, та закупи – людей, які потрапили в боргову кабалу й зобов’язані були своєю працею у господарстві феодала повернути одержану в нього позичку (“купу”). Закуп був суттєво обмежений у своїх правах, однак повністю не втрачав їх. У незначних справах він міг виступати свідком у суді, сам звертатися до суду зі скаргою на хазяїна, який мав право піддати закупа тілесному покаранню, але “за діло”.
Людей, які з тих чи інших причин вибули з однієї категорії населення й не потрапили до іншої, називали ізгоями. Вони не мали засобів до існування і, як правило, перебували під захистом церкви.
На найнижчому щаблі соціальної драбини перебували невільники – челядь і холопи. Це були раби, які не мали жодних прав і були живою власністю феодала. Однак невільництво в Київській Русі не набуло широкого поширення.
Таким чином, населення Київської держави поділялося на дві великі категорії: вільних і невільних людей (до них можна також приєднати і напіввільних). Особливістю тогочасної соціальної структури було те, що будь-яка верства населення не була цілком замкненою, перехід з однієї до іншої був можливим.