- •Лекційне заняття
- •Тема 1: Організація і зміст гурткової роботи.
- •Питання для опрацювання:
- •Мета і завдання гурткової роботи.
- •Видатні педагоги про гурткову роботу, як одну із форм реалізації основ педагогіки співробітництва. Література:
- •1) Науково-освітні (предметні);
- •Гуртки (секції, студії) що формують риси гармонійно розвинутої особистості;
- •Гуртки, що діють при будинках школяра і молоді, дсш, сют, спортивних, літніх таборів тощо.
- •4) Гуртки та студії при загальноосвітніх закладах, що діють на основі самофінансування.
- •Лекційне заняття
- •Тема 2: Педагогічні основи навчального плану роботи гуртка для початкових класів і груп продовженого дня.
- •Питання для опрацювання:
- •Поняття "навчальний план роботи гуртка", його складові компоненти.
- •Література:
- •2.Журнал обліку роботи гуртка, його структура
- •II. План роботи гуртка (з 4 по 7 включно ст.)
- •III. Відомість про членів гуртка (з 8 по 11 ст.)
- •Тема 3: Основні психолого-педагогічні вимоги до побудови занять гуртка в школі, гпд, позашкільній роботі.
- •Питання для опрацювання:
- •Особливості роботи гуртка чи клубу, що залежать від віку гуртківців, їх можливостей, місця організації.
- •Етапи підготовки роботи гуртка та його занять.
- •Структура гурткового заняття. Література:
- •Волкова н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навч. Закладів.-к.: Академія - 2001
- •1.Особливості роботи гуртка чи клубу, що залежать від віку гуртківців, їх можливостей, місця організації
- •2.Етапи підготовки роботи гуртка та його занять
- •3.Структура гурткового заняття
- •10.Повідомлення домашнього завдання.
- •Лекційне заняття
- •Тема 4: Методичні особливості планування занять гуртка.
- •Питання для опрацювання:
- •План роботи (календарний план) - основний документ, що визначає роботу гуртка.
- •Структура плану (за журналом) роботи гуртка Література:
- •Типовий навчальний план початкової школи з українською мовою навчання на 2001/2002 навчальний рік (перехідний)
- •Лекційне заняття
- •Тема 5: Методи навчання у гуртках
- •Питання для опрацювання:
- •Література:
- •1. Поняття „методи навчання” як загальнопедагогічна категорія. Класифікація методів навчання.
- •IV група методів
- •Практичні методи: досліди, вправи, навчальна праця. Лабораторні та практичні роботи, твори, реферати учнів
- •IV група Бінарні, інтегровані (універсальні) методи
- •Методи роботи в гуртках
- •Лекційне заняття
- •Тема 6: Особливості педагогічного керівництва самоврядуванням в гуртках.
- •Питання для опрацювання:
- •Література:
- •Поняття про колектив, його функції та структуру
- •2. А.С.Макаренко про виховання дитини в колективі
- •3.Стадії розвитку колективу
- •Лекційне заняття
- •Тема 7: Масова робота гуртківців-учнів.
- •Питання для опрацювання:
- •Поняття про форми організації виховання, як загальнопедагогічну категорію.
- •Класифікація форм організації виховання.
- •Масові заходи як вид виховної роботи. Структура масових виховних заходів. Література:
- •1.Поняття про форми організації виховання, як загальнопедагогічну категорію
- •2.Класифікація форм організації позакласної та позашкільної роботи
- •3.Масові заходи як вид виховної роботи. Методика підготовки та проведення масових заходів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах
- •Лекційне заняття
- •Тема 8: Залежність методів і прийомів в навчально-виховному процесі в гуртках від профілю, специфіки занять, віку гуртківців.
- •Питання для опрацювання:
- •Література:
- •Система методів виховання
- •2.Методи формування свідомості вихованців
- •3.Методи формування досвіду суспільної поведінки і діяльності.
- •4.Методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців
- •5.Методи контролю і аналізу ефективності виховного процесу
- •Лекційне заняття
- •Тема 9: Робота керівника гуртка по співробітництву з батьками.
- •Питання для опрацювання:
- •Поняття про “співробітництво” як педагогічний напрямок.
- •В.О.Сухомлинський про педагогіку співробітництва. Література:
- •Волкова н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навч. Закладів.-к.: Академія – 2001
- •Сухомлинський в.О. Павлиська середня школа. / Вибрані твори в 5-ти т. Т.4 к.,Рад. Школа, 1976, 640с.
- •1.Поняття про „співробітництво” як педагогічний напрямок
- •2.В.О.Сухомлинський про педагогіку співробітництва
- •Лекційне заняття
- •Тема 11: Специфіка педагогічної діяльності керівника гуртка учнівських самодіяльних організацій і гпд.
- •Питання для опрацювання:
- •Література:
- •2.Посадові обов’язки керівника гуртка
- •1.Загальні положення
- •2. Функції
- •3.Посадові обов'язки
- •4. Права
- •5. Відповідальність
- •3.Підготовка керівника гуртка до заняття.
- •Лекційне заняття
- •Тема 12: Методичні особливості виховного впливу гурткової роботи.
- •Питання для опрацювання:
- •Роль гурткової роботи у процесі формування особистості дитини. Література:
- •1.Роль гурткової роботи у процесі формування особистості дитини
3.Структура гурткового заняття
Заняття гуртка проводиться у просторому світлому приміщенні, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Красиво оформлене навчальне приміщення, чистота і порядок у ньому, правильно організоване робоче місце має велике виховне значення. Усе це дисциплінує дитину, сприяє підвищенню культури їх праці і творчої активності. Навчальне обладнання кабінету включає комплект меблів, інструменти і пристосування, що необхідні для організації заняття, зберігання і показ наочних посібників.
Гурткові заняття мають багато спільного з уроками в школі. Є чимало відмінних особливостей, які зумовлені різною кінцевою метою і змістом. Неоднорідним складом, добровільністю вибору ними видів занять, варіантністю змісту діяльності, відсутністю стимулюючого поточного і періодичного контролю. Починаючи з першого заняття, вчитель ставить перед собою мету виявляти індивідуальні особливості гуртківців, їх інтереси і нахили. Мотиви, що привели їх у гурток і спонукають їх займатися в ньому постійно. Для стимулюванні учнів позитивного відношення до занять в гуртку, керівником застосовуються різні методи і прийоми. Зокрема, цікаві розповіді, практичні застосування своїх іграшок.
На заняттях завжди є можливість виділити дітей, які працюють і акуратно, бережливо відносяться до інструментів, економно витрачають матеріал, вміють оригінально оформити виріб.
Пояснення нового матеріалу гуртківцям під час занять відбувається різноманітними способами. Швидше всього інформація подається в ході вступної бесіди з мобілізацією і систематизацією попередньо набутих знань, демонструючи наочні посібники моделі, пояснюючи і показуючи прийоми і способи виконання практичних дій чи застосування інструментів.
На кожному занятті вчитель вибирає методи навчання, методичні прийоми з урахуванням знань і практичних навичок, які отримали учні на попередніх заняттях гуртка. А звідси-методика роботи гуртка на початку навчального року відрізняється від тієї, яку застосовують в кінці року. Постійно розвивається інтерес учнів до занять і вчитель намагається вибрати таку форму їх проведення при якій надається учням можливість самостійно, творчо підходити до створення вибору за зразком чи у створенні своїх зразків. Вони залучають до пошуку нових форм, проявляють фантазію в оформленні сувенірів.
Надаючи дітям якомога більше самостійності, вчитель спрямовує їх на творчу діяльність, а це сприяє розвитку в них творчих здібностей, художній смак інтересів, формує вміння та навики учнів у трудовій діяльності.
Особливий інтерес у гуртківців викликають екскурсії в музеї чи на виставки декоративно-прикладного мистецтва. Відвідуючи виставки декоративно-прикладного мистецтва, учні мають можливість ознайомитися з роботами майстрів, що виконані на основі кращих художніх традицій народного мистецтва.
Пояснення теоретичного матеріалу і практичних завдань супроводжується демонстрацією різного роду наочним матеріалом. Демонстрація послідовності виконання вчителем конкретного завдання дає найбільш повне уявлення про процес роботи над виробом, про його зовнішній вигляд, форму, оформлення.
Невід’ємною частиною цієї роботи є наявність технологічних карток щодо конкретного виробу. Вчитель заготовляє їх до кожного виробу згідно плану гуртка.
Самі заняття можуть бути різні:
теоретичні
практичні
нетрадиційні
заняття-звіт
підсумкове заняття
Заняття не мають обов'язкової структури, але враховуючи психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку (необхідно часто змінювати види діяльності) можна запропонувати такі етапи: вступна бесіда, розмова по попередньому занятті, заняття по змісту роботи, гра, вікторина, підсумок (тощо) Предметні гуртки безпосередньо пов'язані із змістом шкільних програм, але не повторюють їх, а розширюють і поглиблюють знання учнів і вносять у роботу дослідницький, творчий елемент.
Тому структура таких гуртків відповідає структурі типів уроків. Найбільш поширеною є класифікація за І.Онишуком.
Елементи структури уроку у загальнопедагогічному значенні зумовлюються завданнями, які належить вирішувати на уроках певного типу, для успішного досягнення певних дидактичних цілей, тому кожний тип уроку має властиву тільки йому структуру, яку створює набір конкретних елементів.
-
Організаційна частина. До неї належать привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи. Мета її — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.
-
Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети — кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.
-
Перевірка знань учнів. Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань.
4. Стимулювання навчальної діяльності. Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.
5.Актуалізація опорних знань. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання.
6.Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві, необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів.
7.Діагностика правильності засвоєння учнями знань. Допомагає викладачеві, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу.
8.Закріплення нового матеріалу. Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок.
9.Підбиття підсумків уроку. Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. Учитель аналізує, що нового дізнались учні на занятті, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. У підсумках уроку має бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності класу та окремих учнів, оцінено їх роботу.