Методика організації гурткової і клубної роботи

Лекційне заняття

Тема 1: Організація і зміст гурткової роботи.

Дидактична мета: сформувати поняття про гурткову роботу як одну із форм реалізації завдань цілісного виховання особистості.

Ключові поняття: «гурток»; «секція»; «студія»; «товариство»; «об'єднання»; «мета гурткової роботи»; «позакласна робота»; «позашкільна»; «завдання гурткової роботи».

Питання для опрацювання:

1. Мета і завдання гурткової роботи.

2. Видатні педагоги про гурткову роботу, як одну із форм реалізації основ педагогіки співробітництва. Література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навч. закладів.-К.: Академія -2001

2. Концепція національного виховання. Педагогічна енциклопедія.

3. Гончаренко Б.Український педагогічний словник.-К., 1999

4. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / Вибрані твори.В.5-ти т.т.З к., "Рад.школа'', 1977, 640г.

5. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа. / Вибрані твори в 5-ти т. Т.4 К.,Рад. Школа, 1976, 640с.

6. Макаренко А.С. Методика виховання колективу.

Однією із складових частин комплексного підходу до виховної роботи в школі є науково обґрунтована постановка гурткової роботи, яка сприяє у значній мірі "конструюванню" особистості.

Існують різні підходи трактування поняття "гурток".

У Словнику російської мови за ред. С.І.Ожогова гурток визначається як група осіб, що спільно займаються улюбленою справою.

У тлумачному словнику російської мови за ред. Д.Ушакова додають більш різноманітні значення цього поняття: це група осіб, що поєднані спільними поглядами і діяльністю, а також організація осіб, що об'єднались для виконання якоїсь діяльності. У педагогічному словнику за ред І.Каірова:

Гурток (учнівський) - де самодіяльне об'єднання учнів, що займаються поглибленим вивченням питань науки, літератури, мистецтва, фізкультури, одна з форм позакласної та позашкільної роботи.

Позакласна виховна робота - це різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Її мета полягає в задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних видах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її організації належить класним керівникам, який є при цьому організатором позакласної виховної роботи колективу свого класу і кожного його члена окремо, діє у співдружності з іншими працівниками школи.

Позашкільна робота - навчально-виховні заняття і культурно-освітні масові заходи, що проводяться у позашкільних закладах з метою задоволення різносторонніх культурних інтересів і запитів учнів, розвитку їх самодіяльності і творчих здібностей, розумової організації дозвілля.

Позашкільна робота це уся навчально-виховна робота яка проводиться у позашкільних закладах з метою задоволення різносторонніх запитів учнів та їх інтересів, розвитку їх самодіяльності, творчих здібностей і розумової активності.

До позашкільних закладів відносять ті, що забезпечують підвищення можливостей професійного становлення, отримання додаткової освіти, соціальний захист: школи образотворчих мистецтв; ДЮСШ; дитячі театри; школи мистецтв; Будинки школяра та молоді; клуби; станції юних техніків тощо.

Позашкільна робота - організовані і цілеспрямовані знання з учнями, що проводяться в школі у позанавчальний час з метою розширення і поглиблення знань, умінь і навичок, розвитку самостійності, індивідуальних здібностей і нахилів учнів, а також задоволення їх інтересів і забезпечення розумового відпочинку ведеться на основі самостійності і добровільності учнів.

До гуртків іноді відносять і студії, секції, клуби, вважаючи їх більш престижними. Та усі ці поняття не тотожні. Тому виділяють такі основні форми гурткової роботи:

• клуби;

• секції;

• студії;

• товариства;

• об'єднання.

Клуби - це самодіяльні організації учнів старших класів, що мають на меті задоволення інтересів в різних галузях науки, техніки, мистецтва. У деяких випадках "клуби" називають "товариствами".

У зміст роботи клубів входять обговорення літературних творів, рефератів і доповідей; перегляд кінофільмів, відвідування виставок, проведення екскурсій; влаштування зустрічей з передовиками праці, з науковцями, діячами культури, виконання, враховуючи їх поради і консультації, різноманітних доручень певних наукових і громадських організацій; участь в олімпіадах і конкурсах.

Клуби мають статут, що приймається загальним засіданням їх членів і затверджуються директором закладу (школи, позашкільного закладу тощо). Його роботою керує правління, що обирається членами.

Клуби виступають більш високою і складною формою організації культурної самодіяльності учнів порівняно з гуртками.

Секції (спортивні) - організаційні і навчальні ланки позакласної самодіяльної роботи учнів із фізичної культури і спорту. Зміст роботи у секціях визначається спеціальними програмами і полягає у навчанні і тренуванні, підготовці до змагань із обраного виду спорту.

Студія - цілеспрямована діяльність у розвитку особистості учнів з художньо-естетичного напрямку з метою підготовки до подальшого поглибленого вивчення на професійному рівні.

Товариство - організація об'єднання людей, які ставлять перед собою спільні завдання, мету, програму дій і відповідно діють для їх виконання, здійснення.

Об'єднання - це формування дітей, які об'єднуються на основі спільних інтересів за ініціативою, участю та при сприянні дорослих.

Основні завдання гурткової роботи

• поглиблювати і поширювати кругозір учнів;

• задовільняти їх інтереси та запити;

• розвивати творчі здібності;

• прищеплювати практичні уміння і навички;

• залучати до суспільно корисної праці та виробництва.

Розв'язанню цих завдань сприяє робота позашкільних закладів поряд із загальноосвітніми.

Як зазначено у концепції національного виховання у розмірі IV. 5, до основних завдань позашкільних закладів відносять:

1. Забезпечення потреб особистості в самореалізації, підвищення інтелектуального, духовного, фізичного, емоційного рівня виконавців шляхом їх участі у різних видах творчої діяльності.

2. Створення умов для одержання вихованцями додаткової освіти, розвиток комунікативних здібностей та становлення соціальної зрілості особистості.

3. Створення найбільш сприятливих умов для емоційно-психологічної захищеності та духовного комфорту, які дозволяють не тільки розумно провести дозвілля, а й компенсувати потреби вихованців у позитивних емоціях радості, доброзичливості, успіху, особистої соціальної значущості, творчого самоствердження.

4. Виховання естетичних смаків у дітей та молоді, прилучення їх до народної творчості, занять різними видами мистецтва, оволодіння народними промислами, участь у культурному житті суспільства, збагачення культурними цінностями скарбниці українського народу.

Організація змістового дозвілля дітей і молоді з урахуванням особистих і колективних інтересів.

Найбільш поширений поділ гуртків на: