Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції.doc
Скачиваний:
70
Добавлен:
25.11.2018
Размер:
632.83 Кб
Скачать

Лекційне заняття

Тема 9: Робота керівника гуртка по співробітництву з батьками.

Дидактична мета: сформувати поняття про форми взаємодії керівника гуртка і установи із батьками; сформувати поняття про педагогіку співробітництва.

Ключові поняття: «форми взаємодії школи з батьками»; «форми взаємодії керівника гуртка із батьками»; «педагогіка співробітництва».

Питання для опрацювання:

  1. Поняття про “співробітництво” як педагогічний напрямок.

  2. В.О.Сухомлинський про педагогіку співробітництва. Література:

  1. Волкова н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навч. Закладів.-к.: Академія – 2001

  2. Концепція національного виховання.

  3. Сухомлинський В.О. Співробітництво, як педагогічна теорія всестороннього розвитку особистості// Вибрані твори в 5-ти т. Т.4 К.,Рад. Школа, 1976, 640с.

  4. Сухомлинський в.О. Павлиська середня школа. / Вибрані твори в 5-ти т. Т.4 к.,Рад. Школа, 1976, 640с.

1.Поняття про „співробітництво” як педагогічний напрямок

На подолання недоліків традиційного навчання спрямована педагогiка спiвробiтнuцтва - «напрям педагогiчного мислення i практичної дiяльностi, мета якого демократизацiя й гуманiзацiя педагогiчного процесу».

Педагогіка співробітництва — новаторський напрям у педагогіці, що розглядає дитину як активного суб'єкта спільної з педагогом діяльності, заснованої на реальному співробітництві, демократичних і творчих засадах. Сформувався у середині 80-х років XX ст. Авторами П. с. є Ш. Амонашвілі, І. Волков, Є. Ільїн, С. Лисенкова, В. Сухомлинський, В. Шаталов та ін.

Основні положення: ставлення до навчання як творчоговзаємодії вчителя й учня; навчання без примусу; ідея важкої мети (перед учнем ставиться як можна більш складна мета і вселяється впевненість у її подоланні); ідея великих блоків (об'єднання декількох тем навчального матеріалу, уроків в окремі блоки); використання опор (опорні сигнали у Шаталова, схеми у Лисенкової, опорні деталі у Ільїна і ін), самоаналіз (індивідуальне та колективне підведення підсумків діяльності учнів), вільний вибір (використання вчителем на свій розсуд навчального часу з метою найкращого засвоєння навчального матеріалу), інтелектуальний фон класу (постановка значимих життєвих цілей та отримання учнями більш широких в порівнянні з навчальною програмою знань), колективна творча виховна діяльність (Комунарська методика), творче самоврядування учнів, особистісний підхід до виховання, співпраця вчителів, співпраця з батьками.

Педагогiка спiвробiтництва набуває популярностi в сучаснiй європейськiй освіті, яка своєю головною метою вважає надання особистостi потужної життєвої мотивації, формування її потенцiалу як системи творчих здiбностей i передумов їx реалiзацii, виховання її впевненою у своїx правах i свiдомою в обов'язках, надання їй aвтономності як запоруки її самоактуалiзацii.

На думку деяких авторів, сутність педагогiчного процесу полягає у спiвробiтництвi педагога з дитиною. Для таких педагогiв xapaктepнi доброзичливе ставлення до суб'єктів учiння, прагнення адекватно оцiнити їxнi можливостi, збагнути мотиви поведiнки, стимулювати творчість, особистicне зростання i гiднicть, а також здатнiсть пiдтримувати соцiально сприятливий морально-психологiчний клiмат у навчальнiй групi.

У скандинавських кpaїнax педагогiку спiвробiтництва називають педагогiкою дiалогу, яка орієнтується на принципи педагогiчного дoсвiдy бразильського педагога Паоло Фрейре. Сутність такого дiалогу полягає в гнучкiй змiнi opiєнтaції педагогiчного впливу на учнiв, який здiйснює вчитель, виходячи iз моральних принципiв i загальнолюдських цiнностей. Педагогiка дiалогу виокремлює вчителя як провiдну фігуру успішної педагогічної взаємодії з учнями й покладає на нього вiдповiдальнiсть оперативно враховувати особистicнi якостi вихованцiв, що постiйно зманюються під впливом iшнiх обставим та iндивiдуального зростання.