5.6.Менталітет як один із впливових елементів культури.

Одним із впливових елементів культури є менталітет (від лат. mentalis — розумовий), тобто особливості індивідуальної та суспільної свідомості людей, які формуються залежно від традицій, культури, соціальних структур і всього середовища існування людини. Менталітет, у свою чергу, впливає на їх формування, є джерелом культурно-історичної динаміки. Будучи формою вияву групової свідомості, менталітет допомагає зрозуміти своєрідність сприймання та оцінки різноманітними соціальними і політичними групами певного суспільного явища або процесу, узагальнене і поширене уявлення про них особистості, соціально-політичного інституту, групи, організації та інших елементів соціально-політичної реальності. Водночас він відіграє важливу роль у забезпеченні єдності групи з укоріненими в ній загальними цінностями, нормами і зразками поведінки.

5.7. Норми та цінності як структурні елементи культури.У культурі кожної соціальної спільноти існують власні цінності; поряд із ними — також загальнолюдські, які забезпечують цілісність суспільства, регулюють спроможність його виживання на різних етапах розвитку суспільства. Цінності — це пере­конання щодо цілей, до яких індивід прагне, та основні засоби їх досяг­нення. Основна вимога до цих переконань — їх повинно розділяти все суспільство. У різних культурах під цінностями виступають різні пере­конання, але кожний соціальний устрій сам визначає свої цінності. Ця обставина зумовлює визначення цінностей як суспільних відносин. Існують цінності — носії первинного смислу буття (свобода, віра, надія та ін.), які є загальнолюдськими (абсолютними). Інші цінності, такі як демократія, соціальна справедливість і т. ін., спе­цифічно проявляються в тому або іншому суспільстві. Будь-які цінності завжди структуровані (хоча й неоднаково) в кожному суспільстві та являють собою певну ієрархію. Поряд із такими ієрархіями суспільних діють загальнолюдські цінності. Структуро­вані цінності зумовлюються існуючою ідеологією держави, політичних партій, різноманітних організацій тощо. Можна також виділити групові цінності, які є каналами комунікації та взаємодії. Нормами називаються засоби, які регулюють поведінку інди­відів і груп. Норми, які присутні в культурі суспільства, виробля­ються залежно від його соціальної структури, інтересів соціальних груп, систем суспільних відносин та уявлень членів суспільства про первинне, допустиме, можливе, бажане або навпаки. Можна сказати, що цінності обґрунтовують норми, завдяки чому вони разом створю­ють єдину ціннісно-нормативну структуру культури.

5.8.Система цінностей сучасної молодої людини. Цінності — це пере­конання щодо цілей, до яких індивід прагне, та основні засоби їх досяг­нення. Основна вимога до цих переконань — їх повинно розділяти все суспільство. У різних культурах під цінностями виступають різні пере­конання, але кожний соціальний устрій сам визначає свої цінності. Ця обставина зумовлює визначення цінностей як суспільних відносин. Соціальні цінності випливають із загальновизнаних уявлень про те, що є добром, а що – злом, що є добре, а що – погане, чого слід досягати, а чого запобігати. Вкорінившись у свідомості більшості людей, соціальні цінності немовби визначають їхнє ставлення до тих або тих явищ і слугують своєрідним орієнтиром їхньої поведінки.

5.9.Особливості розвитку національної культури на рубежі 20-21століття. Національна культура – це певний набір символів, цінностей, норм, взірців поведінки, вірувань, що характеризують конкретну спільноту певної держави або країни. Більшість сучасних держав мають кілька, а іноді й багато національних культур – субкультури національної більшості і меншості. Як правило, національним меншинам треба докладати багато зусиль, щоб зберігти свою самобутність та захистити свої національні цінності в середовищі, де проживає національна більшість. Така ситуація спостерігалася в колишньому СРСР, коли народам, що входили до його складу, зокрема українському, було важко зберегти свої національні надбання і свою національну культуру. Оскільки тоді, як і зараз політика уряду держави має неабиякий вплив на всі аспекти життя, зокрема на економіку, загальний добробут і соціальний спокій у державі. Взагалі, на рубежі 20-21 сторіччя соціологія почала плідніше вивчати співвідношення суперкультур, субкультур, контркультур та суперечності між ними.Також особливе значення для соціального спокою держави має конфесійна культура, яка формується на спільних віруваннях, належності до однієї конфесії та церкви.В Україні є багато християнських і різних інших конфесійних субкультур. На жаль, не всі знаходять спільну мову. Також,на сьогодні важливою проблемою є явище етноцентризму, коли існує звичка оцінювати інші культури крізь призму стандартів власної культури. Сьогодні трапляються країни, де прояви етноцентризму є надто країніми, наприклад, націоналізм, зневага до інших культур.Яскравимприкладом може бути США.

5.10.Проблеми відродження національної культури в Україні. Національна культура – це певний набір символів, цінностей, норм, взірців поведінки, вірувань, що характеризують конкретну спільноту певної держави або країни. Більшість сучасних держав мають кілька, а іноді й багато національних культур – субкультури національної більшості і меншості. Як правило, національним меншинам треба докладати багато зусиль, щоб зберігти свою самобутність та захистити свої національні цінності в середовищі, де проживає національна більшість. Така ситуація спостерігалася в колишньому СРСР, коли народам, що входили до його складу, зокрема українському, було важко зберегти свої національні надбання і свою національну культуру. Оскільки тоді, як і зараз політика уряду держави має неабиякий вплив на всі аспекти життя, зокрема на економіку, загальний добробут і соціальний спокій у державі. Також особливе значення для соціального спокою держави має конфесійна культура, яка формується на спільних віруваннях, належності до однієї конфесії та церкви.В Україні є багато християнських і різних інших конфесійних субкультур. На жаль, не всі знаходять спільну мову.