2.27. Роль м.Грушевського у розвитку соціології

У 1919 році у Відні Грушевський заснував Український соціологічний інститут (УСІ) – перший укр. соціологічний заклад, у дослідженнях якого переважала соціоантропологічна проблематика розвитку сусп. Було сформовано бібліотеку, відбувалися громадські читання та лекції, видавалися матеріали деякиї соц. досліджень. Під егідою УСІ було видано 13 книжок. Під керівництвом Грушевського в Києві було створено науково-дослідну кафедру історії України, при якій – секцію методології та соц.

На формування світогляду Грушевського надзвичайний вплив мав Дюркгейм, з яким він підтримував особисті контакти. Грушевський як і Дюркгейм був за використання історико-порівняльного методу. У теоретичному соціологічному вивченні він торкався й суспільно-політичного устрою, соціально-класової структури тогочасного суспільства, динаміки громадських настроїв, проблем етносоціології, етнополітики й моралі. Праця “Початки громадянства (генетична соціологія)” присвячена висвітленню причин і факторів створення соціальності, виникнення сусп. Домінантою ритму соціальної еволюції є боротьба індивідуалістичних та колективістських тенденцій. Гр розробив перші наукові засади політичної соц. Сенс трасформації людського сусп. – у послідовному переході від традиційних форм господарювання до індустріальних, що створює теоретичні основи нової загальноцивілізаційної типологізації сусп. Структурні зміни, що відбуваються при спеціалізації праці, змушують змінюватися і саму людину. Громадянство – організована людська множинність. Основа укр. народу – селянство, що має стати основою нац.-демокр. розбудови.

Отже, заслугою Гр було сприяння оволодінню українською наукою історико-соц методом дослідження, теор та практ його розвиток, а також поширення досвіду навчально-популяризаційної та публіцистичної діяльності.

2.28 Проблеми розвитку сучасної укр. Соціології

Нестача спеціалістів, недостатній рівень викладання (америк переконані, що с є важл інструментом ефект управл, запобіг конфліктам, прогнозування розв сусп). Виконання завдань його поліпшення гальмується низкою орг та методичних причин. К-ть год у навч планах різних непроф вузів для викладання соц є меншою за стандарт. Програми викладання розробляються вузами самостійно, їх недоліки: відсутність концептуальності, фрагментарність, довільний вибір тематики. Багато викладачів не мають ні баз освіти, ні досвіду. Вузи погано орг сам ост роботу студентів. Відсутність ек підтримки є причиною того, що майже не діє соц асоціація України, припинилось видання газети соціологів. Державі бракує коштів на соц дослідж, у приватних службах працюють некваліфік, на власні інтереси.

2.29 Соціологія В. Парето Відомий італійський соціолог рубежу XIX—XX ст. Вільфредо Парето (1848—1923) вважав соціологію синтезом різних спеціальних суспільних дисциплін, її мета — вивчення людського суспільства загалом. Метод, за допомогою якого Парето мав намір дослідити загальні принципи влаштування, функціонування і зміни суспільства, він назвав логіко-експериментальним. Парето пропонував користуватися тільки емпірично обґрунтованими судженнями, суворо дотримуючись логічних правил при переході від спостережень до узагальнень. Ціннісні, в тому числі етичні, елементи в теорії, на його думку, завжди спричиняють викривлення, фальсифікацію фактів і тому підлягають усуненню. Парето прагнув пояснити природу, особливості та соціальні функції ідеології в сучасному йому світі, вважаючи, що ідеологія — це суто словесні покрови, демагогічні хитрування, яким надана теоретична форма з метою маскування нелогічного характеру дії. їх створюють для прикриття справжніх спонукальних мотивів дій, закорінених в ірраціональних сферах людської психіки. .