- •Збірник фондових лекцій
- •Самостійне вивчення.
- •Фондові лекції:
- •1.Будова Сонячної системи і всесвіту
- •1)Склад Сонячної Системи
- •2)Сонце, планети, астероїди, метеорити, комети і їх коротка характеристика.
- •3) Всесвіт, поняття про галактики. Зірки, їх характеристика.
- •2.Зовнішні оболонки землі
- •1) Атмосфера, її поділ на тропосферу, стратосферу, іоносферу.
- •2)Гідросфера Землі і її елементи.
- •3) Біосфера Землі, її характеристика.
- •3. Інтрузивний магматизм
- •Походження магми.
- •Диференція магми.
- •3) Загальні уявлення про процеси кристалізації Розплаву.
- •4) Роль магматизму в утворенні корисних копалин.
- •4.Тектонічні рухи. Метаморфізм
- •Класифікація землетрусів. Характеристика землетрусів.
- •Реєстрація і прогноз Землетрусів. Географічне розміщення землетрусів.
- •3)Типи тектонічних рухів. Загальні відомості прометаморфізм.
- •5.Основні способи утворення мінералів в природі.
- •1)Утворення мінералів ендогенного і екзогенного походження.
- •Метаморфогенний процес утворення мінералів.
- •Космогенні та штучні мінерали.
- •Парагенетичні асоціації мінералів.
- •6. Кристалографія. Елементи симетрії кристалів
- •Властивості кристалічних речовин.
- •Симетрія кристалів.
- •Закон постійності кутів. Елементи симетрії.
- •7. Мінерали класу сульфатів, фосфатві і силікатів.
- •Загальна характеристика мінералів сульфатів, фосфатів і силікатів.
- •8. Хімічний склад магматичних гірських порід
- •Ультраосновні породи. Їх склад, характеристика
- •2.Основні породи: габро, лабрадоріти, базальти, діабази.
- •Середні породи, їх склад, характеристика.
- •Кислі породи.
- •5. Лужні і жильні породи, їх склад, характеристика. Утворення магматичних порід, їх знаходження в природі.
- •9. Осадові гірські породи(Уламкові).
- •1. Утворення уламкових порід. Структура порід
- •3. Середньоуламкові породи (псаміти).
- •Дрібноуламкові породи (алевроліти)
- •Породи змішаного складу.
- •10. Хемогенні і органогенні породи
- •Утворення хемогенних і органогенних порід
- •Залізисті, марганцеві породи.
- •4.Солі, соляні породи
- •5) Викопне вугілля, стадії формування. Горючі сланці, нафта
- •11) Метаморфічні гірські породи, їх класифікація
- •1) Поняття про метаморфізм
- •2) Визначення метаморфічної породи, структура, текстура.
- •12) Головні етапи геологічної історії Землі
- •1) Історія Землі в докембрії.
- •2) Історія землі в палеозої.
- •3) Історія землі в мезозої.
- •Історія землі в кайнозої.
- •13) Міжнародна стратиграфічна і геохронологічна таблиця
- •Стратиграфічні підрозділи.
- •2) Геохронологія.Геохронологічна шкала.
- •(Цифри подані за у.Б. Харлендом та іншими, 1982) Геохронологічна шкала
- •14. Геологічні карти і геологічні розрізи.
- •1. Поняття про геологічну карту
- •2. Масштаби карт. Індекси і Кольори стратиграфічної шкали
- •3. Геологічний розріз. Стратиграфічна колонка
- •15) Гірничий компас . Порядок роботи з гірничим компасом
- •1) Будова гірничого компасу.
- •2) Порядок роботи з гірничим компасом.
- •3. Вимірювання азимуту. Порядок заміри елементів залягання шару гірничим компасом.
- •16. Класифікація складок. Їх зображення в розрізі на картах
- •1. Генетична класифікац
- •2. Побудова розрізів
- •17) Вугільні басейни , та рудовища
- •1) Поняття про вугільний басейн.
- •2) Вугільне родовище. Вугленосний район, вугленосні площі.
- •18) Технічні засоби розвідки
- •1)Канави, шурфи, дудки, розвідувальні шахти, квершлаги, штольні, бурові свердловини.
- •2) Системи розвідки. Геофізичн роботи.
- •19) Гідрогеологія . Водоносні горизонти .
- •1) Мета і задачі гідрогеологічних спостережень на діючих шахтах
- •2. Коефіцієнт водо насиченості шахт притоки підземних вод в гірничі виробки при підготовчих і очисних роботах.
- •3. Заходи боротьби з підземними водами і способами осушення.
- •20) Газоносність вугільних пластів , газонасиченість гірничих виробок раптові викиди вугілля , породи і газу
- •1) Природна газоносність пластів
- •Форми знаходження газів в вугільних пластах і бокових породах
- •3. Розділ природних газів в вугленосній товщі.
- •4. Вплив геологічних факторів на розподіл природних газів.
- •5. Динамічні явища: раптові викиди вугілля і газу, викиди породи і газу.
3) Загальні уявлення про процеси кристалізації Розплаву.
Кристалізація вихідного магматичного розплаву відбувається послідовно, в кілька етапів, в умовах високих температур і великих тисків. В магмі за високого тиску леткі речовини знаходяться в рідкому стані і надають їй в'язкості та рухливості. При зниженні температури розплаву в магмі виникають центри кристалізації окремих мінералів, і в першу чергу найбільш тугоплавких, які не містять летких речовин.
Після цього у верхніх частинах інтрузій накопичується остаточний розплав, збагачений леткими сполуками. Їх наявність знижує в'язкість остаточного розплаву. В цих умовах утворюються породи - пегматити. Після кристалізації значної маси розплаву при зниженні температури до 500-300 градусів можуть одночасно існувати газ та рідина.
За рахунок збільшення тиску магми(при кристалізації) на породи, при наявності тріщин у останніх, в них спрямовуються леткі речовини. Кристалізуючись, вони утворюють мінерали. Цей процесс називається пневматолічним.
4) Роль магматизму в утворенні корисних копалин.
Ендогенні процеси є одним з основних джерел рудних та нерудних корисних копалин, пов’язаних з комплексами інтрузивних, ефузивних та метаморфічних порід. У ряді випадків самі породи можуть виступати в якості корисних копалин. Так, наприклад, інтрузивні породи широко використовуються в будівництві як облицювальний матеріал. Це, перш за все, різноманітні за кольором та текстурою граніти, діорити, габро, лабрадорити та інші. Практично всі інтрузивні породи завдяки високим фізико-механічним показникам є основною сировиною для виробництва щебінки та бутового каменю. Проте, саме інтрузивний магматизм відіграє провідну роль при утворенні руд багатьох металів. Деякі типи руд виникають вже на стадії диференціації та застигання магми, головним чином ультраосновного і основного складу. До таких руд відносяться хроміти, сульфіди кольорових металів (міді, нікелю, свинцю, цинку), титаномагнетит, платина. З кільцевими інтрузіями ужно-ультраосновного складу пов’язані родовища цирконію, ніобію, танталу, олова, а також апатиту – основної сировини для отримання фосфору.
Не менш важливе значення при формуванні рудних родовищ відіграють також магми середнього та кислого складу, багаті леткими компонентами.
З магматизмом пов'язане утворення деяких мінералів та корисних копалин (хроміту, ільменіту, сульфідів заліза, міді, нікелю та ін.). З гідротермальними процесами що супроводжують вулканізм пов'язані родовища свинцю, цинку, міді, олова, нікелю, кобальту, благородних металів та ін.
Значний вплив мають процеси вулканізму для утворення ґрунтового покриву. З одного боку – це поховання ґрунту під потужними шарами вулканічного попелу, а з другого –- швидке відновлення на поверхні попелу, збагаченого мінеральними речовинами, рослинності і формування нового ґрунтового шару.
4.Тектонічні рухи. Метаморфізм
-
Класифікація землетрусів. Характеристика землетрусів.
Хоча вже з давніх часів ведуться численні дослідження, не можна сказати, що причини виникнення землетрусів повністю вивчені. За характером процесів у їхніх вогнищах виділяють кілька типів землетрусів, основними з яких є тектонічні, вулканічні й техногенні.
Тектонічні землетруси виникають унаслідок раптового зняття напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі (дослідження останніх років показують, що причиною глибоких землетрусів можуть бути і фазові переходи в мантії Землі, що відбуваються при певних температурах і тиску). Іноді глибинні розлами виходять на поверхню. Вулканічні землетруси виникають унаслідок різких переміщень магматичного розплаву в надрах Землі або в результаті виникнення розривів під впливом цих переміщень.
Техногенні землетруси можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком нафти й газу методом нагнітання рідини у свердловини, підривними роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірських копалень.
Для оцінки землетрусів починаючи з другої половини XIX ст використовуются спеціальні сейсмічні шкали. На даний час найбільш поширена 12-бальна шкала MSK-64 (Медвєдєв — Шпонхойер — Карнік).
I бал. Землетрус не відчувається. Визначається лише спеціальними приладами.
II бали. Дуже слабкий землетрус. Відчувається лише домашніми тваринами і деякими людьми на верхніх поверхах будівель.
III бали. Слабкий землетрус. Відчувається лише усередині деяких будівель як струс від проїзджого транспорту.
IV бали. Помірний землетрус. Чутний скрип підлоги, балок, дзвін посуду, тремтіння меблів. Усередині будівлі струс відчувається більшістю людей.
V балів. Досить сильний землетрус. У кімнатах відчуваються поштовхи, як від падіння важких предметів. Ляскають двері, лопаються шибки, гойдаються люстри і меблі, зупиняється настінний годинник. Гойдаються тонкі вітки дерев. Відчувається багатьма людьми і поза будівлями.
VI балів. Сильний землетрус. Гойдаються важкі меблі, б'ється посуд, падають з полиць книги, інколи тріскається штукатурка. Руйнуються лише дуже старі будівлі. Відчувається всіма людьми.
VII балів. Дуже сильний землетрус. Руйнуються погано побудовані і старі будинки. У міцнихбудівлях з'являються невеликі тріщини, обсипається штукатурка. Змінюється рівень води в колодязях. У річках і озерах каламутніє вода. Інколи спостерігаються зсуви і осипання ґрунту.
VIII балів. Руйнівний землетрус. Дерева сильно розгойдуються, частина їх ламається. Розвалюються міцні кам'яні огорожі, падають фабричні труби. Руйнуються багато міцних будівель. У грунті з'являються тріщини.
IX балів. Спустошливий землетрус. Будівлі руйнуються. З'являються значні тріщини в грунті.
X балів. Землетрус усе знищує. Руйнуються добре побудовані дерев'яні будинки і мости, міцні будівлі і навіть фундаменти. Розриваються водопроводні і каналізаційні труби. Ушкоджуються насипи, греблі і дамби. Виникають зсуви і обвали, тріщини і вигини в грунті. З річок і озер випліскується вода.
XI балів. Катастрофа. Майже всі кам'яні споруди розвалюються. Руйнуються дороги, греблі, насипи, мости. Утворюються широкі тріщини із зрушеннями.
XII балів. Сильна катастрофа. Руйнуються всі споруди. Окремі предмети підкидаються при поштовхах. Перетворюється вся місцевість. Змінюються русла річок, утворюються водопади. На поверхні грунту видно земляні хвилі. Зміна рельєфу у великих розмірах на великих площах.