- •Збірник фондових лекцій
- •Самостійне вивчення.
- •Фондові лекції:
- •1.Будова Сонячної системи і всесвіту
- •1)Склад Сонячної Системи
- •2)Сонце, планети, астероїди, метеорити, комети і їх коротка характеристика.
- •3) Всесвіт, поняття про галактики. Зірки, їх характеристика.
- •2.Зовнішні оболонки землі
- •1) Атмосфера, її поділ на тропосферу, стратосферу, іоносферу.
- •2)Гідросфера Землі і її елементи.
- •3) Біосфера Землі, її характеристика.
- •3. Інтрузивний магматизм
- •Походження магми.
- •Диференція магми.
- •3) Загальні уявлення про процеси кристалізації Розплаву.
- •4) Роль магматизму в утворенні корисних копалин.
- •4.Тектонічні рухи. Метаморфізм
- •Класифікація землетрусів. Характеристика землетрусів.
- •Реєстрація і прогноз Землетрусів. Географічне розміщення землетрусів.
- •3)Типи тектонічних рухів. Загальні відомості прометаморфізм.
- •5.Основні способи утворення мінералів в природі.
- •1)Утворення мінералів ендогенного і екзогенного походження.
- •Метаморфогенний процес утворення мінералів.
- •Космогенні та штучні мінерали.
- •Парагенетичні асоціації мінералів.
- •6. Кристалографія. Елементи симетрії кристалів
- •Властивості кристалічних речовин.
- •Симетрія кристалів.
- •Закон постійності кутів. Елементи симетрії.
- •7. Мінерали класу сульфатів, фосфатві і силікатів.
- •Загальна характеристика мінералів сульфатів, фосфатів і силікатів.
- •8. Хімічний склад магматичних гірських порід
- •Ультраосновні породи. Їх склад, характеристика
- •2.Основні породи: габро, лабрадоріти, базальти, діабази.
- •Середні породи, їх склад, характеристика.
- •Кислі породи.
- •5. Лужні і жильні породи, їх склад, характеристика. Утворення магматичних порід, їх знаходження в природі.
- •9. Осадові гірські породи(Уламкові).
- •1. Утворення уламкових порід. Структура порід
- •3. Середньоуламкові породи (псаміти).
- •Дрібноуламкові породи (алевроліти)
- •Породи змішаного складу.
- •10. Хемогенні і органогенні породи
- •Утворення хемогенних і органогенних порід
- •Залізисті, марганцеві породи.
- •4.Солі, соляні породи
- •5) Викопне вугілля, стадії формування. Горючі сланці, нафта
- •11) Метаморфічні гірські породи, їх класифікація
- •1) Поняття про метаморфізм
- •2) Визначення метаморфічної породи, структура, текстура.
- •12) Головні етапи геологічної історії Землі
- •1) Історія Землі в докембрії.
- •2) Історія землі в палеозої.
- •3) Історія землі в мезозої.
- •Історія землі в кайнозої.
- •13) Міжнародна стратиграфічна і геохронологічна таблиця
- •Стратиграфічні підрозділи.
- •2) Геохронологія.Геохронологічна шкала.
- •(Цифри подані за у.Б. Харлендом та іншими, 1982) Геохронологічна шкала
- •14. Геологічні карти і геологічні розрізи.
- •1. Поняття про геологічну карту
- •2. Масштаби карт. Індекси і Кольори стратиграфічної шкали
- •3. Геологічний розріз. Стратиграфічна колонка
- •15) Гірничий компас . Порядок роботи з гірничим компасом
- •1) Будова гірничого компасу.
- •2) Порядок роботи з гірничим компасом.
- •3. Вимірювання азимуту. Порядок заміри елементів залягання шару гірничим компасом.
- •16. Класифікація складок. Їх зображення в розрізі на картах
- •1. Генетична класифікац
- •2. Побудова розрізів
- •17) Вугільні басейни , та рудовища
- •1) Поняття про вугільний басейн.
- •2) Вугільне родовище. Вугленосний район, вугленосні площі.
- •18) Технічні засоби розвідки
- •1)Канави, шурфи, дудки, розвідувальні шахти, квершлаги, штольні, бурові свердловини.
- •2) Системи розвідки. Геофізичн роботи.
- •19) Гідрогеологія . Водоносні горизонти .
- •1) Мета і задачі гідрогеологічних спостережень на діючих шахтах
- •2. Коефіцієнт водо насиченості шахт притоки підземних вод в гірничі виробки при підготовчих і очисних роботах.
- •3. Заходи боротьби з підземними водами і способами осушення.
- •20) Газоносність вугільних пластів , газонасиченість гірничих виробок раптові викиди вугілля , породи і газу
- •1) Природна газоносність пластів
- •Форми знаходження газів в вугільних пластах і бокових породах
- •3. Розділ природних газів в вугленосній товщі.
- •4. Вплив геологічних факторів на розподіл природних газів.
- •5. Динамічні явища: раптові викиди вугілля і газу, викиди породи і газу.
-
Історія землі в кайнозої.
Кайнозойська ера розпочалася близько 65 млн. років назад і триває досі. До її складу входять палеогеновий (тривалістю від 65,0 до 23,8 млн. р.), неогеновий (23,8 – 1,8 млн. р.) і четвертинний, або антропогеновий (1,8 – сьогодні) періоди. Незважаючи на те, що наприкінці мезозойської ери сформувалися в загальному вигляді всі існуючі сьогодні континенти та океани, основні риси рельєфу нашої планети, а також тваринний і рослинний світ у кайнозої зазнали суттєвих еволюційних змін. У кайнозойську еру поступово вимирають амоніти та белемніти, а також морські і наземні рептилії. Їх місце займають інші організми. Серед морських безхребетних широкого розвитку набувають головоногі (гастроподи) і двостулкові (пелециподи) молюски, а серед найпростіших – форамініфери. Прогресували також рифоутворюючі шестипроменеві корали, голкошкірі, а також кісткові риби, які зайняли домінуюче положення в кайнозойських морях.
Суттєві зміни геоморфології планети впродовж кайнозойської ери позначилися і на еволюції клімату, який вже носив характер зонального. В палеогеновий час зони тропічного і субтропічного клімату досягали широти Південної України, Північного Передкавказзя, Нижнього Поволжя. Північна Європа,
Гренландія, Шпіцберген знаходились в зоні помірного клімату, який також був характерним для Аляски та північної частини Азії. Припускається, що у палеогені арктичної зони в північній півкулі не існувало. Близько 5,0 млн. років тому кліматичні умови зазнали суттєвих змін під впливом формування Антарктичного зледеніння. Поява під кінець палеогену льодовиків в районі південного полюсу призвела у неогені до глобального похолодання, а вже в антропогені потужне зледеніння охопило континенти північної півкулі. В Європі його центрами стали Альпи і Скандинавський півострів. Крижаний покрив займав більшу частину території Європи і північні райони України (приблизно до широти м. Дніпропетровська). Зледеніння захопило значні території північної Азії та Північну Америку.
Центри льодовиків знаходилися на Новій Землі, Таймирі, у Забайкаллі та Гренландії. Близько 10 тис. років тому розміри крижаного покриву різко зменшилися і материкові льодовики залишилися тільки в Антарктиді, Гренландії та на деяких островах Північного Льодовитого океану. Межі кліматичних зон, які оформилися впродовж льодовикового періоду зберегли своє положення до сьогоднішнього часу.
З кайнозойськими відкладами в Україні пов’язані родовища нафти і газу (Передкарпатська нафто-газоносна область), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський марганцевий басейн), кам’яних та калійних солей (Передкарпатський соленосний басейн). Породи кайнозою використовують як мінеральну сировину.
До кайнозойських відкладів приурочено близько 25% всіх відомих запасів нафти і газу, зокрема Передкарпатської нафтогазоносної області, близько 15% запасів вугілля (головним чином бурого). Осадові товщі кайнозою містять великі поклади оолітових залізних руд (Керченський залізорудний басейн), марганцевих руд (Чіатурське родовище, Нікопольський марганцеворудний басейн), кам'яних і калійних солей в Україні (Прикарпатський калієносний басейн), Італії (Сицилія), Франції (Ельзас), Румунії, Ірані, Ізраїлі, Йорданії. З кайнозойськими товщами пов'язані великі запаси бокситів, фосфоритів, діатомітів, різноманітних нерудних будівельних матеріалів.