- •Збірник фондових лекцій
- •Самостійне вивчення.
- •Фондові лекції:
- •1.Будова Сонячної системи і всесвіту
- •1)Склад Сонячної Системи
- •2)Сонце, планети, астероїди, метеорити, комети і їх коротка характеристика.
- •3) Всесвіт, поняття про галактики. Зірки, їх характеристика.
- •2.Зовнішні оболонки землі
- •1) Атмосфера, її поділ на тропосферу, стратосферу, іоносферу.
- •2)Гідросфера Землі і її елементи.
- •3) Біосфера Землі, її характеристика.
- •3. Інтрузивний магматизм
- •Походження магми.
- •Диференція магми.
- •3) Загальні уявлення про процеси кристалізації Розплаву.
- •4) Роль магматизму в утворенні корисних копалин.
- •4.Тектонічні рухи. Метаморфізм
- •Класифікація землетрусів. Характеристика землетрусів.
- •Реєстрація і прогноз Землетрусів. Географічне розміщення землетрусів.
- •3)Типи тектонічних рухів. Загальні відомості прометаморфізм.
- •5.Основні способи утворення мінералів в природі.
- •1)Утворення мінералів ендогенного і екзогенного походження.
- •Метаморфогенний процес утворення мінералів.
- •Космогенні та штучні мінерали.
- •Парагенетичні асоціації мінералів.
- •6. Кристалографія. Елементи симетрії кристалів
- •Властивості кристалічних речовин.
- •Симетрія кристалів.
- •Закон постійності кутів. Елементи симетрії.
- •7. Мінерали класу сульфатів, фосфатві і силікатів.
- •Загальна характеристика мінералів сульфатів, фосфатів і силікатів.
- •8. Хімічний склад магматичних гірських порід
- •Ультраосновні породи. Їх склад, характеристика
- •2.Основні породи: габро, лабрадоріти, базальти, діабази.
- •Середні породи, їх склад, характеристика.
- •Кислі породи.
- •5. Лужні і жильні породи, їх склад, характеристика. Утворення магматичних порід, їх знаходження в природі.
- •9. Осадові гірські породи(Уламкові).
- •1. Утворення уламкових порід. Структура порід
- •3. Середньоуламкові породи (псаміти).
- •Дрібноуламкові породи (алевроліти)
- •Породи змішаного складу.
- •10. Хемогенні і органогенні породи
- •Утворення хемогенних і органогенних порід
- •Залізисті, марганцеві породи.
- •4.Солі, соляні породи
- •5) Викопне вугілля, стадії формування. Горючі сланці, нафта
- •11) Метаморфічні гірські породи, їх класифікація
- •1) Поняття про метаморфізм
- •2) Визначення метаморфічної породи, структура, текстура.
- •12) Головні етапи геологічної історії Землі
- •1) Історія Землі в докембрії.
- •2) Історія землі в палеозої.
- •3) Історія землі в мезозої.
- •Історія землі в кайнозої.
- •13) Міжнародна стратиграфічна і геохронологічна таблиця
- •Стратиграфічні підрозділи.
- •2) Геохронологія.Геохронологічна шкала.
- •(Цифри подані за у.Б. Харлендом та іншими, 1982) Геохронологічна шкала
- •14. Геологічні карти і геологічні розрізи.
- •1. Поняття про геологічну карту
- •2. Масштаби карт. Індекси і Кольори стратиграфічної шкали
- •3. Геологічний розріз. Стратиграфічна колонка
- •15) Гірничий компас . Порядок роботи з гірничим компасом
- •1) Будова гірничого компасу.
- •2) Порядок роботи з гірничим компасом.
- •3. Вимірювання азимуту. Порядок заміри елементів залягання шару гірничим компасом.
- •16. Класифікація складок. Їх зображення в розрізі на картах
- •1. Генетична класифікац
- •2. Побудова розрізів
- •17) Вугільні басейни , та рудовища
- •1) Поняття про вугільний басейн.
- •2) Вугільне родовище. Вугленосний район, вугленосні площі.
- •18) Технічні засоби розвідки
- •1)Канави, шурфи, дудки, розвідувальні шахти, квершлаги, штольні, бурові свердловини.
- •2) Системи розвідки. Геофізичн роботи.
- •19) Гідрогеологія . Водоносні горизонти .
- •1) Мета і задачі гідрогеологічних спостережень на діючих шахтах
- •2. Коефіцієнт водо насиченості шахт притоки підземних вод в гірничі виробки при підготовчих і очисних роботах.
- •3. Заходи боротьби з підземними водами і способами осушення.
- •20) Газоносність вугільних пластів , газонасиченість гірничих виробок раптові викиди вугілля , породи і газу
- •1) Природна газоносність пластів
- •Форми знаходження газів в вугільних пластах і бокових породах
- •3. Розділ природних газів в вугленосній товщі.
- •4. Вплив геологічних факторів на розподіл природних газів.
- •5. Динамічні явища: раптові викиди вугілля і газу, викиди породи і газу.
20) Газоносність вугільних пластів , газонасиченість гірничих виробок раптові викиди вугілля , породи і газу
1) Природна газоносність пластів
Природною газоносністю вугільних пластів прийнято називати об’єм газу, який є у складі одиниці міси вугілля в природніх умовах, м3/т.
Залишкова газоносність – об’єм газу, який є в складі одиниці маси вугілля, піднятого на поверхню без застосування мироприємств по збереженню його природної газоносності, м3/т
Газоємкість вугілля – здібність вугілля поглинати газ в визначених термодинамічних умовах, см3/г, или м3/т
Газоутримання порід – об’єм газу, який знаходиться в одиниці маси або об’єму породи, м3/т або м3/м3
Табл. Газова зольність вугленосних відкладень
Газові зони(зверху вниз) |
Хімічний склад і склад основних компонентів газу в вугільних пластах |
Відносна метанообільність гірничих виробок, м3/т с.д. |
Хімічний склад підземних вод |
||||||
Азот, % |
Метан і важкі вуглеводні |
Вуглекислий газ |
|||||||
% |
м3/т вугілля |
% |
м3/т вугілля |
||||||
Азотно-вуглекислих газів |
0-50 |
0,0 |
0,0 |
50-100 |
До 2,0 |
Негазова |
Гідрокарбонатно-магнієвокальцієвий |
||
Вуглекисло-азотних газів |
50-100 |
1 |
Сл. |
0-50 |
До 1,0 |
Те ж |
Гідрокарбонтано-кальцієвий і сульфатно-гідрокарбонтано-натрієво-кальцевий |
||
Метаново-азотних газів |
50-90 |
1-50 |
До 1 |
0-20 |
До 0,5 |
До 1 |
Гідрокабонатно-сульфатнонатрієвий і гідрокарбонатно-кальцевий |
||
Азотно-метанових газів |
0-50 |
50-70 |
До 2-5 |
0-20 |
До0,5 |
2-3 |
Гідрокарбонатно-кальцієвонатієвий і гідрокарбонатно-натрієвий |
||
Метанових газів |
0-20 |
70-80 |
Більше 2-5 |
0,5 |
До 0,5 |
Більше 2 |
Гідрокарбонатно-натрієвий, гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвий і хлоридно-натрієвий. |
-
Форми знаходження газів в вугільних пластах і бокових породах
Форми знаходження газів в вугільних пластах і вміщаючи породах:
а) у вільному стані в тріщинах і порах вугілля і пород. В цьому випадку кількість газу залежить від пористості, тріщинуватості і тиску, під котрим газ знаходиться. Вільний газ в вугіллі приблизно до глибини 800-1000м займає підпорядковане положення у зрівянні з сорбованим; у вміщаючи породах, навпаки, переважає газ вільний. На сучасних глибинах розробки основна маса газу, що міститься у вугіллі, знаходиться в сорбуючому стані;
б) в стані твердого молекулярного розчину. Це стан, коли гази рівномірно поглинені всім об’ємом твердого тіла, називається адсорбцією;
в) на поверхні твердої рідини в сконденсованому стані. Стан, коли гази утримуються тільки на поверхні твердого тіла, називаються фізичною адсорбцією.
г) в стані хімічної взаємозв’язку з молекулами твердого тіла, званими хімічною адсорбцією або хемосорбцією;
д) у вугіллі у вигляді не міцних хімічних зєднань, котрі можуть існувати лише при великому тиску.
Усі види сорбції існують одночасно, і тільки спеціальними лабораторними експериментами можна визначити долю відповідного виду сорбції в загальному складі кількості сорбуючого газу.
Найбільш суттєву роль у вугільних пластах грають адсорбуючий і вільний газ. По росту сорбуючої здібності вугілля, гази утворюють наступний ряд (у збільшую чому порядку) : гелій, водень, аргон, азот, кисень, метан, вуглекислий газ, важкі вуглеводні. Кількість газів,сорбуючих вугіллям, збільшується за допомогою тиску і пониженням температури.