- •Збірник фондових лекцій
- •Самостійне вивчення.
- •Фондові лекції:
- •1.Будова Сонячної системи і всесвіту
- •1)Склад Сонячної Системи
- •2)Сонце, планети, астероїди, метеорити, комети і їх коротка характеристика.
- •3) Всесвіт, поняття про галактики. Зірки, їх характеристика.
- •2.Зовнішні оболонки землі
- •1) Атмосфера, її поділ на тропосферу, стратосферу, іоносферу.
- •2)Гідросфера Землі і її елементи.
- •3) Біосфера Землі, її характеристика.
- •3. Інтрузивний магматизм
- •Походження магми.
- •Диференція магми.
- •3) Загальні уявлення про процеси кристалізації Розплаву.
- •4) Роль магматизму в утворенні корисних копалин.
- •4.Тектонічні рухи. Метаморфізм
- •Класифікація землетрусів. Характеристика землетрусів.
- •Реєстрація і прогноз Землетрусів. Географічне розміщення землетрусів.
- •3)Типи тектонічних рухів. Загальні відомості прометаморфізм.
- •5.Основні способи утворення мінералів в природі.
- •1)Утворення мінералів ендогенного і екзогенного походження.
- •Метаморфогенний процес утворення мінералів.
- •Космогенні та штучні мінерали.
- •Парагенетичні асоціації мінералів.
- •6. Кристалографія. Елементи симетрії кристалів
- •Властивості кристалічних речовин.
- •Симетрія кристалів.
- •Закон постійності кутів. Елементи симетрії.
- •7. Мінерали класу сульфатів, фосфатві і силікатів.
- •Загальна характеристика мінералів сульфатів, фосфатів і силікатів.
- •8. Хімічний склад магматичних гірських порід
- •Ультраосновні породи. Їх склад, характеристика
- •2.Основні породи: габро, лабрадоріти, базальти, діабази.
- •Середні породи, їх склад, характеристика.
- •Кислі породи.
- •5. Лужні і жильні породи, їх склад, характеристика. Утворення магматичних порід, їх знаходження в природі.
- •9. Осадові гірські породи(Уламкові).
- •1. Утворення уламкових порід. Структура порід
- •3. Середньоуламкові породи (псаміти).
- •Дрібноуламкові породи (алевроліти)
- •Породи змішаного складу.
- •10. Хемогенні і органогенні породи
- •Утворення хемогенних і органогенних порід
- •Залізисті, марганцеві породи.
- •4.Солі, соляні породи
- •5) Викопне вугілля, стадії формування. Горючі сланці, нафта
- •11) Метаморфічні гірські породи, їх класифікація
- •1) Поняття про метаморфізм
- •2) Визначення метаморфічної породи, структура, текстура.
- •12) Головні етапи геологічної історії Землі
- •1) Історія Землі в докембрії.
- •2) Історія землі в палеозої.
- •3) Історія землі в мезозої.
- •Історія землі в кайнозої.
- •13) Міжнародна стратиграфічна і геохронологічна таблиця
- •Стратиграфічні підрозділи.
- •2) Геохронологія.Геохронологічна шкала.
- •(Цифри подані за у.Б. Харлендом та іншими, 1982) Геохронологічна шкала
- •14. Геологічні карти і геологічні розрізи.
- •1. Поняття про геологічну карту
- •2. Масштаби карт. Індекси і Кольори стратиграфічної шкали
- •3. Геологічний розріз. Стратиграфічна колонка
- •15) Гірничий компас . Порядок роботи з гірничим компасом
- •1) Будова гірничого компасу.
- •2) Порядок роботи з гірничим компасом.
- •3. Вимірювання азимуту. Порядок заміри елементів залягання шару гірничим компасом.
- •16. Класифікація складок. Їх зображення в розрізі на картах
- •1. Генетична класифікац
- •2. Побудова розрізів
- •17) Вугільні басейни , та рудовища
- •1) Поняття про вугільний басейн.
- •2) Вугільне родовище. Вугленосний район, вугленосні площі.
- •18) Технічні засоби розвідки
- •1)Канави, шурфи, дудки, розвідувальні шахти, квершлаги, штольні, бурові свердловини.
- •2) Системи розвідки. Геофізичн роботи.
- •19) Гідрогеологія . Водоносні горизонти .
- •1) Мета і задачі гідрогеологічних спостережень на діючих шахтах
- •2. Коефіцієнт водо насиченості шахт притоки підземних вод в гірничі виробки при підготовчих і очисних роботах.
- •3. Заходи боротьби з підземними водами і способами осушення.
- •20) Газоносність вугільних пластів , газонасиченість гірничих виробок раптові викиди вугілля , породи і газу
- •1) Природна газоносність пластів
- •Форми знаходження газів в вугільних пластах і бокових породах
- •3. Розділ природних газів в вугленосній товщі.
- •4. Вплив геологічних факторів на розподіл природних газів.
- •5. Динамічні явища: раптові викиди вугілля і газу, викиди породи і газу.
3. Заходи боротьби з підземними водами і способами осушення.
Підземний спосіб осушення називається ще шахтним, оскільки він виконується з
використанням різних підземних гірничих виробок (штреків, штолень) і застосовується на стадії відробки шахти або горизонтальних підземних виробок.
Дренаж шахтних полів передбачає зниження рівня або напорів водоносних горизонтів і виконується з метою скорочення водопритоків в гірничі виробки, зміни напруженого стану масиву гірських порід, забезпечення стійкості гірничотехнічних споруд, зниження вологості корисної копалини. Доцільність зниження напорів водоносних пластів, що залягають в підошві або покрівлі підземних гірничих виробок, визначається розрахунком стійкості відносних водотривів на прорив їх підземними водами. Доцільність та характер дренажних заходів визначається за комплексом гірничо-гідрогеологічних умов, головними характеристиками серед яких є ступінь обводнення (обсяги водопритоків) та захищеності робочого пласта. На основі цих показників виконується категоризація родовищ за умовами осушення підземних виробок.
Умови застосування. Звичайно підземний спосіб застосовують в тих умовах, коли поверхневий не дає позитивного результату. Як правило, підземний спосіб осушення для шахтних полів є менш працевитратним, ніж для кар’єрів. Цей спосіб ефективний при низькій проникності багатопластових водоносних комплексів. Тобто, підземний спосіб застосовують при значній шаруватості та потужності перекриваючих корисну копалину відкладів. При цьому бажано, щоб у покрівлі, або хоча б у підошві покладу був пласт водотривких порід, оскільки для обладнання горизонтальних дренажних виробок необхідна наявність слабо- або ненасичених водою слабопроникних, або слаботріщинуватих скельних порід. В той же час, підземний спосіб не застосовується у випадках, коли в розрізі родовища переважають добрепроникні водонасичені піски (родовища 2-го типу). До недоліків цього способу слід віднести відносно великі працевитрати, складність осушення і необхідність підтримання в робочому стані дренажних гірничих виробок впродовж тривалого часу. При шахтному способі розробки рудних родовищ застосовується приблизно така ж схема водовідливу в процесі осушення, як і для кар’єрів: на нижніх робочих горизонтах шахтного поля влаштовується центральна насосна станція з водоприймачем, який за об’ємом є достатнім для прийому загальних водопритоків рудничних вод; на всіх робочих горизонтах, що залягають вище, рудничні води приймаються в дренажні канави і потім переганяються по трубах між горизонтами в загальний водоприймач, звідки центральна насосна станція перекачує їх на денну поверхню. Для підземних гірничих виробок на глибинах до 200 м, так само як для відкритих, застосовують безшахтний (поверхневий) спосіб осушення. Він виконується перед заглибленням шахтного стовбуру шляхом буріння з поверхні кількох водопонижуючих свердловин навколо стовбура шахти. З цих свердловин проводять одночасні довготривалі відкачки води для створення випереджаючої депресійної воронки. Якщо на ділянці закладення шахтного стовбура знаходяться горизонтальні гірничі виробки (штреки та ін.), пройдені у водонепроникних породах, що залягають нижче, то скидання дренованої води крізь свердловини може бути здійснене у вказані гірничі виробки. Тобто, такі свердловини обладнуються як наскрізні фільтри або поглинаючі свердловини.
Протифільтраційні завіси, або баражі мають вигляд глибоких траншей або щілин заповнених непроникним матеріалом (цементом, глиною, тощо). Такі завіси попереджають зниження рівнів грунтових або підземних вод в колодязях та на водозаборах прилеглих населених пунктів. На родовищах ІІ і ІІІ-ї категорій експлуатації одних лише водопонижуючих свердловин недостатньо. Тут застосовують складні підземні дренажні комплекси, що включають стволи дренажних шахт, штреки із наскрізними і забивними фільтрами, висхідними свердловинами і колодязями в грунті. Підземні дренажні комплекси використовують також для крутозалягаючих пластів значної потужності. В період експлуатації виробки дренажну систему розширюють з випередженням фронту гірничих робіт.
Звичайно підземний спосіб осушення передбачає створення системи дренажних штреків, які прокладають із спеціальних шахтних стволів, шурфів і штолень. Посеред штреків, іноді збоку, проводяться дренажні канави, які служать для відведення дренажних вод. Дренажні штольні - мають нахил до свого гирла, в них іноді встановлюється насосне обладнання; в окремих випадках застосовуються дренажні свердловини. В підошву гірничих виробок закладають водопонижуючі колодязі або свердловини, чи самовиливні свердловини й голкофільтри.
Водопонижуючі колодязі і забивні фільтри використовуються для пониження рівнів або зниження напорів у водоносних горизонтах, що залягають відповідно під підошвою та над покрівлею горизонтальної підземної виробки. Колодязі для цього забезпечуються насосами.