Вплив онтогенетичних і зовнішніх факторів на накопичення в рослинах ефірних олій.

Утворені в рослині ефірні олії під час її рос­ту і розвитку змінюються залежно від функції, яку виконує рослина: збільшення асимілюючої поверхні, цвітіння, утворення плодів, відкла­дання запасних поживних речовин тощо. Показники рефракції масла також змінюються з ростом рослин. Онтогенетичні фактори впливають і на кількість ефірної олії в рослині, тому їх враховують при виборі мо­менту в розвитку рослини, коли можна зібрати сировину з найбільшим виходом олії. Кількісні показники вмісту олії у рослині змінюються відпогодних умов і навіть від часу доби. Наприклад, у квітках лаванди найбільше ефірної олії накопичується в другій половині дня, тоді як пелюстки троянди в цей час містять найменшу її кількість. Накопи­чення ефіних олій у рослині залежить також від метеорологічних та агротехнічних умов.

Роль олій у життєдіяльності рослини та причини їх утворення ще підлягають вивченню. Припускають, що ефірні олії слугують для за­хисту рослини від хвороб і шкідників; їх аромат приваблює комах і тим самим сприяє запиленню квіток; при випаровуванні ефірні олії обгор­тають рослину і цим захищають її від занадто великого охолодження чи нагрівання, і т. п. Роль ефірних олій в обмінних процесах рослин теж досить вагома.

Питання для самопідготовки`

1. Визначення сесквітерпеноїдів, сесквітерпенових лактонів, похідних фенілпропану.

2. Класифікація сесквітерпеноїдів, сесквітерпенових лактонів.

3. Назвіть лікарську сировину, родину, рослини, які містять сесквітерпеноїди, сесквітерпенові лактони, похідні фенілпропану.

4. Локалізація ефірних олій в рослинах.

5. Роль ефірних олій в житті рослин.

6. Біогенез терпеноїдів.

7. Особливості збору, сушіння, зберігання сировини, що містить ефірну олію.

8. Фізико-хімічні властивості ефірної олії.

9. Методи одержання ефірних олій.

10. Методи кількісного визначення ефірних олій в ЛРС за методиками ДФ ХІ.

11. Закономірності в динаміці накопичення ефірних олій.

12. Використання ефірних олій в медицині та косметологічній практиці.

13. Назвіть загальні та відмінні ознаки рослин родини селерові.

14. Дослідження ефірних олій. Визначення фізичних та хімічних констант ефірних олій.

15. Лікарські рослини які містять сесквітерпеноїди – хміль звичайний, види берези, тополя чорна, аїр тростинний; сесквітерпенові лактони – оман високий, арніка гірська; трициклічні сесквітерпеноїди – багно звичайне; похідні фенілпропану – аніс звичайний, фенхель звичайний

Лікарські рослини і сировина розглядаються за планом:

• назва сировини, рослини, родини, та синоніми на латинській, російській та українській мовах.

• зовнішні ознаки лікарської рослини, відмінність від морфологічно близьких видів.

• ботанічна характеристика рослин.

• розповсюдження, еколого-фітоценотичні особливості зростання.

• сировинна база, природні ресурси та вирощування.

• прийоми збирання, термін відновлення біомаси.

• первинна обробка, сушіння, доведення сировини до стандартного стану, зберігання лікарської сировини.

• хімічний склад ЛРС.

• переробка ЛРС, фіто- та косметичн препарати, лікарські засоби, шляхи використання., застосування в медицині та косметологічній практиці.

Лабораторна робота на занятті.

Завдання 1. Визначити кількісний вміст ефірної олії в лікарській рослинній сировині за методикою ДФ ХІ т. 1 ст.200. Замалювати прилад Гінзберга, зробити розрахунки кількісного вмісту ефірної олії, та висновки про відповідність лікарської рослинної сировини вимогам аналітичної нормативної документації.

Завдання 2. Провести аналіз ефірної олії за методикою ДФ ХІ ч. 1. ст. 287.

Органоліптична оцінка ефірних олій:

-визначення кольору, запаху , смаку, прозорості, консистенції.

Випробування на чистоту:

-наявність спирту

-наявністи жирних ти мінеральних олій

Визначити фізичні константи ефірних олій:

-питома вага;

-кут обертання;

-показник заломлення;

-розчинність у спирті;

Визначити хімічні константи ефірних олій:

-кислотне число;

-ефірне число;

-ефірне число після ацетилювання.

Результати аналізу оформити в таблиці.

Завдання 3. Провести макроскопічний аналіз сировини за зовнішніми ознаками:

• корневища та корені оману ДФ ХІ, ч. 2, С. 361;

• плоди фенхелю ДФ ХІ, ч. 2, С. 289;

• плоди анісу звичайного ДФ ХІ, ч. 2, С.281;

• плоди кропу городнього ДФ ХІ, ч. 2, С. 280;

• пагони багна звичайного ДФ ХІ, ч. 2, С. 226;

• бруньки берези ДФ ХІ, ч. 2, С. 298.

Зробити висновок про доброякісність лікарської рослинної сировини згідно АНД.

.

Засоби наглядності : Гербарій, живі лікарські рослини, кольорові таблиці лікарських рослин, кольорові слайди лікарських рослин, колекція лікарської рослинної сировини,фітопрепарати в оригінальній упаковці, постійні мікропрепарати ЛРС, навчальні таблиці анатомічної будови ЛРС, навчальні схеми.

Обладнання та реактиви: прилад Гінзберга, зразки ефірних олій, рефрактометр, бюретки, конічні колби, пробірки, папір фільтрувальний. Поляриметри, циліндри, етиловий спирт, 0.5 н розчин КОН, фуксин, 0.1 н розчин NaOH.

Перевірка і підписування протоколів: 15 хвилин

Контроль кінцевого рівня знань – 15 хв.

Контроль кінцевого рівня знань: проводиться за результатами рішення ситуаційних задач, ідентифікації лікарської сировини, гербарію.

Форма контролю – рішення ситуаційних задач, тестовий контроль, аналіз і оцінка результатів відповідей.

.