Локалізація у рослинах

Ефірні олії дуже поширені в природі. Їх накопичують понад 2,5 ти­сяч вищих рослин. Найбільш багаті ефірними оліями рослини родини губоцвіті, айстрові, розові, селерові.

Вміст ефірних олій у різних видах рослин варіює від 0,001 % до 5 %, а для деяких видів, наприклад, бутонів гвоздичного дерева і шкі­рок плодів цитрусових, до 20 %. У листі ефірні олії накопичуються на початку цвітіння, у квітках - під час цвітіння, в коренях - після відми­рання надземної частини, в бруньках - у період їх набухання.

Ефірні олії локалізуються в різноманітних екзогенних і ендоген­них утвореннях, таких як "залозисті плями", залозисті трихоми, ефіро­олійні залозки. Ендогенні утворення розвиваються в паренхімальних тканинах в секреторних клітинах, канальцях, вмістилищах.

Біологічна дія.

Ефірна олія і сировина, що містить ефірні олії, мають широкий спектр біологічної активності. Вони справляють бактерицидну, протизапальну, спазмолітичну, відхаркувальну, вітрогінну, антигельмінтну дію. їх застосову­ють у разі захворювань верхніх дихальних шляхів, травного каналу, нервових та інших захворювань.

Питання для самопідготовки:

1. Поняття про терпени, монотерпеноїди, ефірну олію.

2. Класифікація монотерпеноїдів.

3. Фізико-хімічні властивості ефірної олії.

4. Розповсюдження ефірної олії в рослинному світі.

5. Сировинна база, ресурси і об’єм заготівлі лікарських рослин, райони вирощування.

6. Роботи вітчизняних та іноземних вчених в досліджені терпеноїдів.

7. Локалізація ефірної олії в рослинах різних родин.

8. Гістохімічні реакції для визначення ефірної олії.

9. Особливості хімічної структури монотерпеноїдів. Знати формули: ментолу, цінеолу, камфори, борнілізовалеріанату, пінену, борнеолу, ліналоолу, туйону, туйолу, карвону.

10. Біологічна дія та застосування в медицині та косметологічній практиці.

11. Біогенез терпеноїдів.

12. Використання ефірних олій в аромотерапії.

Лікарські рослини і сировина розглядаються за планом:

1. Назва сировини, рослин, родин на українській латинській та російській мовах.

2. Морфологічна характеристика рослин, ареал їх розповсюдження, райони вирощування.

3. Періоди заготівлі лікарської рослинної сировини.

4. Характеристика зовнішніх морфологічних ознак сировини. Основні їх відмінності від домішок.

5. Мікродіагностичні ознаки кореню валеріани лікарської та листків м’яти перцевої.

6. Хімічний склад лікарської рослинної сировини.

Використання, фіто- та косметологічні препарати, лікірські засоби і застосування в медицині та косметологічній практиці.

План та організаційна структура заняття.

Організаційні заходи – 5хвилин.

Контроль і корекція вхідного рівня знань – 30 хвилин.

Форма контролю: тестовий комп’ютерний – 10 хв., усний – 20 хв.

Практична робота: Кожний студент індивідуально проводить аналіз якості лікарської рослинної сировини даної теми по Державній Фармакопеї або другій АНД з застосуванням графологічної структури аналізу лікарської сировини.

Завдання 1. Провести аналіз листя мяти перцевої за ДФ Х, С.261, розділи:: зовнішні ознаки, мікроскопія. Зробити висновок про доброякісність ЛРС

Завдання 2.Провести аналіз кореневища з коренями валеріани за ДФ ХІ, С.396.

Завдання 3. Провести аналіз листків шавлії лікарської за ДФ ХІ, С.268 розділи:: зовнішні ознаки, мікроскопія.

Завдання 4. Провести аналіз листків евкаліпту за ДФ ХІ, С.257 розділи:: зовнішні ознаки, мікроскопія. Зробити висновок про доброякісність ЛРС

Завдання 5. Провести аналіз ягід ялівцю звичайного за ДФ ХІ, С.290.

Завдання 6. Ідентифікувати на основі мікроскопічого аналізу корінь валеріани та листя мяти перцевої. Замалювати основні діагностичні ознаки. Зробити висновок про доброякісність ЛРС.

Завдання 7. Провести аналіз плодів кмину за ДФ ХІ, С.282.

Завдання 8. Провести аналіз бруньок сосни за ДФ ХІ, С.300. Знати продукти переробки сосни. Зробити висновок про якість лікарської рослинної сировини згідно АНД.

Засоби наглядності : Гербарій, живі лікарські рослини, кольорові таблиці лікарських рослин, кольорові слайди лікарських рослин, колекція лікарської рослинної сировини,фітопрепарати в оригінальній упаковці, постійні мікропрепарати ЛРС, навчальні таблиці анатомічної будови ЛРС, навчальні схеми.

Обладнання та реактиви: предметні та покривні скельця, мікроскопи, склянки, крапельниці, пінцет, препарувальні голки, фільтрувальний папір, 3% розчин натрію гідроксиду, розчин хлоралгідрату, гліцерин

Перевірка і підписування протоколів: 15 хвилин

Контроль кінцевого рівня знань – 15 хв.

Контроль кінцевого рівня знань: проводиться за результатами рішення ситуаційних задач, ідентифікації лікарської сировини, гербарію.

Форма контролю – рішення ситуаційних задач, тестовий контроль, аналіз і оцінка результатів відповідей.

.