Фізико-хімічні властивості

Іридоїди- безбарвні кристалічні речовини, гіркі на смак, легко розчиняються у воді, водно-спиртових розчинах, ацетоні, етанолі, метанолі; температура плавлення від 50 до 300 °С.

У рослинах вони містяться здебільшого у вигляді глікозидів. Іридоїдні глікозиди під дією мінеральних кислот утворюють розчини синього або синьо-фіолетового кольору з подальшим випаданням фіолетово-чорного осаду. Вміст іридоїдних глікозидів у рослинах високий, але через властиву лабільність їх виділення утруднене.

Аглікони іридоїдів дуже нестійкі: вони чутливі до ферментів і кислот, а ацильовані - до лугів. З мінеральними кислотами або під дією ферментів у присутності кисню повітря іридоїди утворюють забарвлені важкорозчинні у воді продукти. Іридоїди легко окиснюються киснем повітря. Часто саме вміст іридоїдів зумовлює почорніння ЛРС під час сушіння.

Методи виділення і аналіз

Виділення іридоїдних глікозидів з рослинної сировини ускладнене через їх чутливість до ферментів, кислот, а у випадку ацильованих глікозидів також і до лугів. Це обмежує використання відомих методів для їх екстракції.

Виділення іридоїдів проводять водою, водно-спиртовими розчинами, 25 % водним розчином хлориду натрію. Очищають витяг від ліпофільних речовин екстракцією хлороформом, а від супутніх фенольних сполук - фільтруванням через шар нейтрального оксиду алюмінію. Домішки сахарів вимивають водою після адсорбції іридоїдних глікозидів на активованому вугіллі.

Розділення іридоїдів на індивідуальні сполуки проводять хроматографією на колонках з поліамідним сорбентом, целюлозою, препаративною тонкошаровою хроматографією, препаративною рідинною хроматографією високого тиску .

Ідентифікують іридоїди за допомогою реакцій Трим - Хіла (суміш оцтової концентрованої хлороводневої кислоти і 0,2 % водного розчи­ну сульфату міді 20:1:2), при цьому розчин набуває синього кольору, а потім випадає фіолетово-чорний осад.

Біологічна дія і застосування в медицині

Носієм біологічної активності іридоїдів є аглікон. Як правило, агліконова частина переважає за своєю активністю глікозид.

Секоіридоїди типу генціопікрозиду поліпшують апетит, стимулю­ють травлення, посилюють секрецію шлункового соку.

У медицині знайшли застосування гіркі речовини рослин родів тирлич, бобівник, золототисячник. За хімічною структурою гіркоти (Атага) походять з різних класів природних речовин (іридоїди, сесквітерпеноїди, сесквітерпенові лактони, дитерпеноїди, алкалоїди).

Виявлено жовчогінну активність таких іридоїдів, як аукубін, гарпагід, ацетилгарпагід, аюгол, які використовують для лікування захво­рювань печінки, жовчних шляхів.

Для багатьох іридоїдів характерна послаблююча дія. Валепотріати валеріани діють седативно. Біологічна активність свіжого кореня у 100 разів більша, ніж сухого.

Для більшості іридоїдних сполук характерна антибіотична та протимікробна активність. Високу протимікробну активність виявляють аукубін та його аглікон; канцеролітичний ефект мають компоненти кореня валеріани валтрат та дигідровалтрат.

Каталпол і каталпозид підвищують діурез, аукубін стимулює виділення сечової кислоти із нирок.

Таким чином, завдяки широкому спектру біологічної активності іридоідні глікозиди є перспективним класом природних сполук для створення нових лікарських препаратів.

Питання для самопідготовки

1. Поняття про іридоїди

2. Класифікація іридоїдів: -циклопентанові іридоїди,

-секоіридоїди,

-іридоїди родини Valеrianaceae;

3. Бїосинтез іридоїдів

4. Поширенне іридоїдів в рослинному світі.

5. Сировинна база, ресурси та об’єм заготівлі лікарських рослин, райони вирощування.

6. Латинська та українських назви рослин,сировини та родин.

7. Характеристика зовнішніх морфологічних ознак сировини,рослин,їх відмінності від домішок.

8. Мікродіагностичні ознаки листків бобівника трилистного та кульбаби лікарської.

9. Виділення та дослідження іридоїдів.

10. Біологічна активність.

11. Особливасті заготівлі, сушіння та зберігання рослинної сировини, яка містить іридоїди.

12. Хімічний склад та використання даних видів сировини в медицині, фітопрепарати.

13. Які види ЛРС, що містять гіркі глікозиди, допущені для використання ДФ ХІ.

1. ЛР розглядаються за планом:

• назва сировини, рослини, родини, та синоніми на латинській, російській та українській мовах;

• зовнішні ознаки лікарської рослини, відмінність від морфологічно близьких видів;

• ботанічна характеристика рослин;

• розповсюдження, еколого-фітоценотичні особливості зростання;

• сировинна база, природні ресурси та вирощування;

• прийоми збирання, термін відновлення біомаси;

• первинна обробка, сушіння, доведення сировини до стандартного стану, зберігання лікарської сировини;

• хімічний склад ЛРС;

• переробка ЛРС, фіто- та косметичні препарати, лікарські засоби, шляхи використання. Застосування в медицині та в косметологічній практиці.

План та організаційна структура заняття.

Організаційні заходи – 5хвилин.

Контроль і корекція вхідного рівня знань – 30 хвилин.

Форма контролю: тестовий комп’ютерний – 10 хв., усний – 20 хв.

Практична робота: Кожний студент індивідуально проводить аналіз якості лікарської рослинної сировини даної теми по Державній Фармакопеї або другій АНД з застосуванням графологічної структури аналізу лікарської сировини,.

Лабораторна робота студентів.

1. Провести аналіз листків бобівника трилистого за ДФ ХІ, с.19, ст.262. Розділи: зовнішні ознаки, мікроскопія. Приготувати мікропрепарати листків бобівника трилистного з поверхні в розчині хлоралгідрату. Замалювати і відзначити діагностичні ознаки. Зробити висновок про доброякісність ЛРС.

2. Провести аналіз кореню кульбаби за ДФ ХІ, с.69, ст.359. Приготувати мікропрепарати поперечного та продольного розрізу кореню кульбаби при малому та великому збільшенні. Вивчити мікродіагностичні ознаки. Провести мікрохімічні р-ції на крохмал, інулін.

3. Провести аналіз трави золототисячника зонтичного за ДФ ХІ, с.48, ст.311. Розділ: зовнішні ознаки.

4. Вивчити морфологічні ознаки рослин, використовуючи гербарій, діапозитиви, таблиці, зразки сировини

5. Описати зовнішні ознаки лікарської сировини.

6. Приготувати мікропрепарати порошків листя бобівника та кореню кульбаби, вивчити мікродіагностичні ознаки сировини при малому та великому збільшені.

7. Зробити висновки, відзначити відповідність зовнішніх ознак та мікроскопії вивчених зразків вимогам ДФ ХІ.

Перевірка і підписування протоколів – 10 хв.

Контроль кінцевого рівня знань – 15 хв.

Форма контролю – рішення ситуаційних задач, тестовий контроль, аналіз і оцінка результатів відповідей.

Засоби наглядності – Гербарій.Живі лікарські рослини.

Кольорові таблиці лікарських рослин.

Кольорові слайди лікарських рослин.

Колекція лікарської рослинної сировини.

Фітопрепарати в оригінальній упаковці.

Постійні мікропрепарати ЛРС.

Навчальні таблиці анатомічної будови ЛРС.

Навчальні схеми.

схеми, таблиці, слайди, гербарій, зразки лікарської сировини.

Обладнання та реактиви: предметні та покривні скельця, мікроскопи, склянки, крапельниці, пінцет, препарувальні голки, фільтрувальний папір, 3% розчин натрію гідроксиду, розчин хлоралгідрату, гліцерин.розчин Люголю, гліцерину, розчин судану ІІІ.

Перевірка і підписування протоколів: 15 хвилин

Контроль кінцевого рівня знань: проводиться за результатами рішення ситуаційних задач, ідентифікація лікарської сировини, гербарію.

Тести для виявлення кінцевого рівня знань

1. В корі калини містяться іридоїди. Для кількісного визначення цієї групи речовин використовуют:

A Реактив Шталю

B Реактив Драгендорфа

C Реактив Мюллера

D Реактив Вагнера

E Реактив Бушарда

2.. Іридоїди в рослинній сировині виявляють за допомогою реактивів:

AТрим-Хілла

B Вагнера

С Бушарда

D Чирха

Е Реактив Драгендорфа

3. Під час додавання до очищеної витяжки золототисяччнику реактиву Трим-Хілла при нагріванні утворюється інтенсивне блакитне забарвлення, що говорить про навність в сировині:

А. Алкалоїдів

В. Сапонінів

С.Карденолідів

D.Іридоїдів

Е.Вітамінів

4. Термін "іридоїди" запропонував:

A.Бріггс

B.Чирх

С.Функ

D.Лунін

5. Вкажіть біологічно активні речовини валеріани лікарської, які забезпечують седативну дію:

A борнеол

B борнілізовалеріанат

C алкалоїд валерін

D валепотріати

E ізовалеріанова кислота

6. Вкажіть можливу домішку до валеріани лікарської:

A Eupatorium cannabinum

B Рatrinia intermedia

C Valeriana nitida

D Valeriana rossica

E Valeriana palustris

7. Латинська назва сировини, похідної рослини, родини хмелю:

A Herba Lupuli, Humulus lupulus L., Moraceae

B Strobuli Lupuli, Humulus lupulus, Moraceae

C Flores Lupuli, Humulus lupulus, Cannabaceae

8. Іридоїди- це монотерпенові сполуки , в основі яких лежить:

A циклопентанпергідрофенантрен

B бензольне кільце

C циклопентатнпіранова структура

D ядро антрацена

9. Логанін відноситься до

A ацильнихпохідних

B іридоїд-алкалоїдів

C простих іридоїдів

D іридоїдів з розкритим пентановим циклом

10. Опулусіридоїди А,В,С відносяться до:

A іридоїдів з розкритим пентановим циклом

B ацильнихпохідних

C іридоїд-алкалоїдів

D ацильні С-10 іридоїдів

11. Еритроцентаурін- основна діюча речовина :

A подорожника великого

B кульбаби лікарської

C золототисячник малий

D валеріана лікарська

12. Аукубозид є секоіридоїдом рослини:

A калини звичайної

B подорожника ланцетного

C кульбаби лікарської

D коровяка звичайного

E собачої кропиви

13.В кореневищах з коренями валеріани містяться валепотріати, які відносяться до:

A простих іридоїдів

B іридоїдів з розкритим пентановим циклом

C ацильнихпохідних циклопентанових монотерпенів

D іридоїд-алкалоїдів

14. Корінь кульбаби відноситься до рослин , які містять :

A ароматичні гіркоти

B чисті

C гіркоти-слизи

15. До рослин , які містять ароматичні гіркоти відносяться:

A трилистник водяний

B кульбаба звичайна

C золототисячник малий

D ромашка лікарська

E тирлич лікарський

16. До рослин , які містять чисті гіркоти відносяться:

A кульбаба звичайна

B полин гіркий

C ромашка лікарська

D деревій звичайний

E подорожник ланцетний

17. До рослин , які містять гіркоти-слизи відносяться:

A кульбаба звичайна

B полин гіркий

C ромашка лікарська

D деревій звичайний

E подорожник ланцетний

18. Іридоїд сверозид відноситься до:

A іридоїдів з розкритим пентановим циклом

B ацильних похідних циклопентаноїдних моно терпенів

C їридоїдів-алкалоїдів

D простих іридоїдів

19. Іридоїд асперулозид відноситься до:

A іридоїдів з розкритим пентановим циклом

B ацильних похідних циклопентаноїдних моно терпенів

C їридоїдів-алкалоїдів

D простих іридоїдів

20. Іридоїд олеуропеїн відноситься до:

A іридоїдів з розкритим пентановим циклом

B ацильних похідних циклопентаноїдних моно терпенів

C їридоїдів-алкалоїдів

D простих іридоїдів

Питання для самопідготовки

1. Поняття про іридоїди

2. Класифікація іридоїдів: -циклопентанові іридоїди,

-секоіридоїди,

-іридоїди родини Valеrianaceae;

3. Бїосинтез іридоїдів

4. Поширенне іридоїдів в рослинному світі.

5. Сировинна база, ресурси та об’єм заготівлі лікарських рослин, райони вирощування.

6. Латинська та українських назви рослин,сировини та родин.

7. Характеристика зовнішніх морфологічних ознак сировини,рослин,їх відмінності від домішок.

8. Мікродіагностичні ознаки листків бобівника трилистного та кульбаби лікарської.

9. Виділення та дослідження іридоїдів.

10. Біологічна активність.

11. Особливасті заготівлі, сушіння та зберігання рослинної сировини, яка містить іридоїди.

12. Хімічний склад та використання даних видів сировини в медицині, фітопрепарати.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

Основна література

1. Химический анализ лекарственных растений /Под ред. Н.И. Гринкевич,.-М: Высшая школа, 1983.- .-176 с.

2. Справочник по заготовкам лекарственних растений, Киев: Урожай, 1983.-295 с.

3. Машковский М.Д. Лекарственные средства. М.: Медицина, 1987.-Ч.1,2.

4. Конспекты лекций.

5. Муравьева Д.А. Фармакогнозия .-.М: Медицина,1991.- 560 с.

6. Ковалев В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. - X.: Прапор, 2000 - 704 с.

7. Государственная фармакопея СССР. - 11-ое издание. - М.: Медицина, 1987. - Вьп. 1. - 1990. - Вып. 2. - 336 с.

8. Державна фармакопея України. 1-ше вид. - X.: РІРЕГ, 2000. - 556 с.

9. Фармакогнозія. Атлас. Учеб. пособие / Под ред. Н.И.Гринкевич, Е.Я.Ладьгина. - М.: Медицина, 1989.- 512 с.

10. Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозни. - М.: Медицина, 1977. - 275 с.

Додаткова література

1. Банный И.П., Литвиненко М.М., Евтифеева О.А., Сербин А.Г. Фармако гностический анализ лекарственного растительного сырья. - X.: Изд-во НФАУ, 2002. -88 с.

2. Ботанико-фармакогностический словарь / Под ред. К.Ф.Блиновой, Г.П.Яковлева. - М.: Высш. шк., 1990. - 272 с.

3. Войткевич С.А. Эфирные масла, ароматизаторы, консерванты. - М.: Пи щевая промышленность, 2000. - 96 с.

4. Войткевич С.А. Эфирные масла для парфюмерии и ароматерапии. - М.: Пищевая промышленность, 1999.- 105 с.

5. Горяев М.И., Плива И. Методы исследования эфирных масел. - Алма-Ата:ЛН.КазССР, 1962.-752 с.

6. Гудвин Т., Мерсер 3. Введение в биохимию растений. В 2 т. - М.: Мир, 1985.-Т. 1.-318 с.,Т. 2.-320 с.

7. Лікарські рослини: Енциклопед. довідник / За ред. А.М.Гродзінсьшго. - К.: Укр. енциклопедія, 1992. -543 с.

8. Кретович В.Л. Биохимия растений . - М.; Высш. шк., 1986. - 460 с.

9. МуравьеваД.А. Тропические и субтропические лекарственньїе растения. -М.: Медицина, 1997. - 384 с.

10. Муравьева Д.А., Самыкина И.А., Яковлев Г.П. Фармакогнозия. - М.: Ме­дицина, 2002. - 656 с.

11. Основыі практической аромологии: Учеб. пособие для студентов фар­ мац. вузов и фармац. фак-тов мед. ин-тов / О.Г. Бахура, С.М. Глушко, И.И. Баранова и др. - X.: Прапор, 1999. - 160 с.

12. Практическое руководство по косметологи и аромологии / О.Г. Вахура, В.Ф. Черньїх, С.М. Глушко идр.-X.: Прапор, 1999. -352 с.

13. Растительные лекарственные средства / Максютина Н.П., Комиссарен ко Н.Ф., Прокопенко А-П. и др. - К.: Здоровье, 1985. -280 с.

14. Соколов СЯ., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям (Фитотерапия). - М.: Медицина, 1984. -446 с.

15. Справочник по заготовкам лекарственных растений / Ивашин Д.С., Ка- тина З.Ф., Рыбачук И.З. и др. - К.: Урожай, 1989. - 288 с.

Заняття № 10-13

Тема заняття: Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить монотерпеноїди (зовнішні ознаки, макроскопічний та мікроскопічний аналіз, гістохімічні реакції на ефірну олію).

Об'єкти для самостійного вивчення: Джерела камфори, види троянди, імбир аптечний куркума довга, петрушка городня, ялиця сибірська, арніка гірська, тополя чорна, розмарин лікарський, види кориці, гвоздика запашна, василкисправжні.

Об'єкти для вивчення іноземними студентами : Лаванда колоскова, коріандр посівний, меліса лікарська, м'ята перцева, види шавлії, види евкаліпту валеріана лікарська, ялівець звичайний, кмин звичайний, ромашка лікарська, ромашка римська, оман високий, полин гірький, деревій звичайний, види берези, аїр тростиновий, арніка, багно болотяне, чайне дерево, аніс звичайний, аніс зірчастий, фенхель звичайний, чебрець плазкий, чебрець звичайний, материнка звичайна, ментол, тимол, камфора, джерела камфорі, кориця, гвоздика, імбир,куркума довга, мускатник, баросма.

Мікроаналіз: листя м’яти перцевої, кореню валеріани, лист шавлії, лист евкаліпту