- •1.1. Навчальна програма курсу «історія зарубіжної літератури XX століття»
- •3. Сучасна зарубіжна література (40—90-ті роки)
- •1. Зарубіжна література кін. XIX — поч. XX ст.
- •Німеччина
- •1.2. Робоча програма
- •1. Мета вивчення дисципліни, її місце в навчальному процесі та роль у підготовці спеціалістів
- •1.1. Мета дисципліни, її місце в системі підготовки спеціалістів
- •1.2. Завдання вивчення дисципліни, формування знань та вмінь
- •Ivкурс, VII семестр. Література xxстоліття
- •Змістовий модуль 1. Модерністські зрушення у французькій літературі XX століття
- •1.3. Перелік художніх текстів для обов'язкового читання і вивчення напам'ять
- •Згаси мій зір...
- •1. Антуан де Сент-Екзюпері — письменник, льотчик, філософ. Життєвий шлях письменника (1900—1944)
- •2. Особливості творчого методу а. Де Сент-Екзюпері
- •Творчість
- •Оповідання «Стіна». («Мур»)
- •Оповідання «Кімната»
- •«Нудота» (1938)
- •3. Вплив екзистенціалістських ідей на творчість а. Камю Альбер Камю (17.11.1913—4.01.1960)
- •1. Світоглядні та естетичні засади модерністського мистецтва
- •2. Марсель Пруст — представник французької модерністської прози (1871—1922)
- •3. Творчий метод письменника
- •Своєрідність структури романів
- •1. Життєвий і творчий шлях драматурга Бертольд Брехт (1898—1956)
- •2. Передумови розвитку, сутність реформи драми та основні принципи «епічного» театру б. Брехта
- •Форми і ознаки театрів
- •3. Загальна характеристика творчості письменника
- •1. Загальна характеристика
- •2. Життєвий і творчий шлях е.-м. Ремарка (Еріх Марія Пауль) (22.06.1898—25.09.1970)
- •«На Західному фронті без змін» (1928 р.)
- •«Повернення» (1931)
- •«Три товариші» (1938)
- •«Час жити і час помирати» (1954)
- •3. Г. Белль — «совість німецької нації». Тема Другої світової війни у творчості г. Белля Генріх Белль (21.12.1917—16.07.1985)
- •«Поїзд точно за розкладом»
- •«Де ти був, Адаме?» (1951)
- •«Очима клоуна»
- •Особливості творчості письменника
- •«Будденброки» (1929 р.)
- •2. Філософський зміст «великих романів» т. Манна: «Смерть у Венеції», «Тоніо Крегер», «Маріо і чарівник»
- •«Тоніо Крегер»
- •3. Творчий метод, новаторство письменника
- •Тематика творів Томаса Манна:
- •Про поетику Пауля Целана
- •3. Життєвий і творчий шлях ф. Кафки. Поєднання реальності й міфотворчості у прозі письменника
- •Своєрідність художнього бачення ф. Кафки
- •1. Драматургія б. Шоу — новий етап у розвитку англійської літератури XX століття
- •Новаторство Шоу в царині театру «ідей»
- •2. Оскар Вайльд — славетний письменник і теоретик англійського естетизму
- •Естетизм Уайльда
- •Парадокси Оскара Вайльда
- •Особливості естетизму письменника
- •«Кентервільський привид. Матеріально-ідеалістична історія»
- •3. Метод «потоку свідомості» у творчості Дж. Джойса
- •«Потік свідомості»
- •Творчий метод Дж. Джойса
- •«Джакомо»
- •1. Роль т. Еліота у розвитку модерністської поезії в англомовних літературах
- •2. Загальна характеристика творчості у. Голдінга
- •3. Притчевий характер роману «Володар мух»
- •1. Загальна характеристика американської літератури XX століття
- •2. Життєвий і творчий шлях Джека Лондона
- •Особливості творчого методу
- •Провідні теми «Північних оповідань»
- •3. Новаторство прози е. Хемінгуея:
- •Риси творчості письменника:
- •Е. Хемінгуей та Україна
- •2. Загальний огляд творчої спадщини письменника
- •3. Проблеми духовності і моралі у новелі «Стариган з крилами»
- •1. Ісікава Такубоку. Жанр танка у творчості поета
- •Поетична творчість Ісікава Такубоку
- •2. Я. Кавабата — класик сучасної японської літератури
- •Повість «Тисячокрилий журавель»
- •Значення творчості Ясунарі Кавабата
- •Особливості творчості Кобо Абе:
- •Роман-антиутопія XX століття
- •1. Поняття «утопії» та «антиутопії» у світовій літературі
- •2. Основні риси, тематика та проблематика роману-антиутопії
- •3. Загальний огляд романів є. Замятіна «Ми», Дж. Оруелла «1984», о. Хакслі «Чудовий новий світ»
- •Особливості композиції роману:
- •4. Жанр антиутопії в українській літературі
- •1. Поняття «театр абсурду». Риси, парадокси та символи «театру абсурду»
- •2. Швейцарський драматург-абсурдист ф. Дюрренматт. Проблема ціни життя окремої людини, спокутування боргів минулого у драмі «Візит старої дами»
- •3. Протистояння романтично-авантюрної та обивательсько-затишної моделей існування у драмі м. Фріша «Санта Круз»
- •4. Е. Йонеско — представник французького «театру абсурду». Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності сучасного суспільства у п'єсі «Носороги»
- •5. Загальна характеристика життя і творчості с. Беккета
- •1. Філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вияв у художній літературі
- •2. Роман «Запахи. Історія одного вбивства» п. Зюскінда — зразок німецької постмодерністської прози
- •3. Іронічний ґатунок центрального конфлікту в романі «Ім'я троянди» у. Еко
- •4. Художній світ і простір, символіка і художня сила образів в романі «Останній світ» к. Рансмайра
- •3.1. Практичні заняття
- •Інструктивно-методичні матеріали
- •Жанрові ознаки твору
- •Життєві цінності
- •Лікар Бернар Ріє
- •Особливості сповідальної прози
- •Особливості композиції оповідання
- •Інструктивно-методичні матеріали
- •Завдання для підготовчого періоду
- •Завдання для підготовчого періоду
- •Література
- •Інструктивно-методичні матеріали
- •Завдання для підготовчого періоду
- •3.3. Контрольна робота і методичні рекомендації до її написання
- •Тема 1. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії у п'єсі г. Ібсена «Ляльковий дім. (Нора)»
- •Література
- •Тема 2. Трактування проблеми любові у романі к. Гамсуна «Пан»
- •Література
- •Тема 3. Тема «втраченого покоління» у романі е. Хемінгуея «Прощавай, зброє!»
- •Література
- •Тема 4. Філософсько-символічний зміст повісті-притчі е. Хемінгуея «Старий і море»
- •Література
- •Тема 5. Жанрова своєрідність та особливості новелістики оТенрі
- •Література
- •Тема 6. Своєрідність проблематики оповідання Дж. Олдріджа «Останній дюйм»
- •Література
- •Тема 7. Риси «магічного реалізму» у романі г. Г. Маркеса «Сто років самотності»
- •Література
- •Тема 8. Алегоричність і паралелізм у новелі т. Манна «Маріо і чарівник»
- •Література
- •Тема 9. Протиріччя між мріями та реаліями життя у повісті Дж. Д. Селінджера «Над прірвою у житі»
- •Література
- •Тема 10. Погляд г. Уеллса — письменника-фантаста на суспільство у майбутньому у романі «Машина часу»
- •Література
- •Тема 11. Своєрідність світобачення і його художнього вираження в оповіданні ф. Кафки «Перевтілення»
- •Література
- •Тема 12. Відображення конфлікту між людиною і системою у романі є. Замятіна «Ми»
- •Література
- •Тема 13. Антивоєнна спрямованість роману я. Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка»
- •Література
- •Тема 14. Жанрова своєрідність роману Кобо Абе «Жінка в пісках»
- •Література
- •Тема 15. Жанр роману-антиутопії у контексті літератури XX століття
- •Література
- •Тема 16. Постмодернізм у літературі другої половини XX століття, його естетична парадигма
- •Література
- •Тема 17. «Синій птах» м. Метерлінка — світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття
- •Література
- •Тема 18. Алегорично-моральний сенс сюжету драми ф. Дюрренматта «Візит старої дами»
- •Література
- •Тема 19. Загальна характеристика літератури «театру абсурду»
- •Тема 20. Зображення духовної та інтелектуальної
- •Тема 21. Філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вплив у романі п. Зюскінда «Парфуми, історія одного вбивці»
- •Література
- •Тема 22. Образ митця у романі п. Зюскінда «Парфуми. Історія одного вбивці»
- •Література
- •Тема 23. Роман в. Д. Голдінга «Володар мух» — гірка пародія на робінзонади
- •Тема 24. Образна система роману в. Д. Голдінга
- •Тема 25. Реальність і вигадка в оповіданні г. Г. Маркеса «Стариган з крилами»
- •Література
- •3.4. Коригуючі матеріали: тести, орієнтовні питання до екзамену Орієнтовні питання до екзамену Теоретичні питання
- •Практичні завдання
- •Творчі завдання
- •II рівень
- •III рівень
- •3.5. Критерії оцінювання знань студентів Критерії
- •Зарубіжна література
- •Контрольні запитання для самоконтролю Тема 1
- •IV. Рекомендована література
- •Мк (модульний контроль) Тема № 1—з
- •Виконати тестову роботу.
- •Виконати тестову роботу.
- •Виконати тестову роботу.
- •Виконайте тестову роботу.
- •Виконати тестову роботу.
- •3. Виконати тестову роботу.
- •Виконати тестову роботу.
- •Виконати тестову роботу.
- •Виконати тестову роботу.
- •Контрольні запитання для самоконтролю
- •IV. Рекомендована література Тема 4
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •3. Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •3. Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Контрольні запитання для самоконтролю Тема 8
- •IV. Рекомендована література Тема 8
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •3. Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Контрольні запитання для самоконтролю Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 14
- •IV. Рекомендована література
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Тема 14
- •Мк (модульний контроль) Теми № 10—14
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •3. Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Контрольні запитання для самоконтролю Тема 15
- •IV. Рекомендована література
- •Мк (модульний контроль) Теми №15—17
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •3. Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.
- •Призначення рейтингових балів
- •Заохочувальні рейтингові бали з дисципліни
- •4.3. Бібліографія
1. Ісікава Такубоку. Жанр танка у творчості поета
Особливості розвитку літератури Сходу:
Японія завжди була країною, яка, за словами Кобо Абе, стояла «осторонь світу». її тривала історична відокремленість обумовила мовну та духовну своєрідність нації. Географічне розташування Японії було причиною її ізоляції від світової спільноти. Японія намагалася подолати ізоляцію і розпочати новий період історії, але колоніальна політика іспанців і португальців викликала у японців такий жах, що вони знову майже на триста років відсторонилися від усього світу. Відокремленість допомогла Японії уникнути долі колоніальних країн і зберегти етнічну однорідність та самобутність культури.
Наприкінці XIX — початку XX століття Японія сама розпочала колоніальні загарбання, виробивши
ідеологічне виправдання такої політики. Винятковість Японії, її «призначення» правити світом були оформлені у концепції «духу Ямато» (Ямато — давня назва Японії). Однак після Другої світової війни, після Хіросіми та Нагасакі «дух Ямато» для об'єднання нації вже не підходив. Змусити японський народ повірити у винятковість своєї країни допомогли нові ідеологічні орієнтири: «японське економічне диво» і «небачена японська працелюбність». Уже в 70-х роках XX століття більша половина дорослого населення вважала себе вищими за американців та європейців. Японці знову стали пишатися своєю країною.
Проте світ, що відкрився японцям після Другої світової війни, був уже іншим. Світова економіка потребувала розширення торгово-грошових відносин між країнами, тому в новій конституції Японії з'явилися закони, що забезпечували зв'язки країни зі світом. Однак входження у «світовий вимір» виявилося для японців нелегким. Широка пропаганда американського способу життя, прагматичне розуміння сенсу людського існування не тільки підривали засади «духу Ямато», а й створювали загрозу духовного зубожіння японців і втрати ними моральних традицій. Японія більш гостро, ніж будь-яка інша країна, відчула зворотний бік технічного прогресу: забруднення навколишнього середовища, агресія з боку американської технотронної культури, що почалася з атомної атаки, а головне — технічне рабство людей, які ставали гвинтиками машин і втрачали здатність на свої думки та почуття, перетворюючись на бездумні прагматичні істоти.
«Епоха цивілізації та просвіти» позначилася на літературному процесі Японії. Наприкінці XIX століття японські читачі ознайомилися з кращими творами захід-
ноєвропейської та російської літератур, оскільки в результаті європеїзації значно зросла кількість перекладів. Твори російських класиків, а також ідеї письменників-демократів Бєлінського, Чернишевського, Добролюбова помітно вплинули на японську літературу.
Нова епоха вимагала й нових форм у поезії. У поезії збільшується кількість перекладів з європейських мов. Але злет японської лірики обумовлений не тільки інтенсивністю перекладацької діяльності. Річ у тім, що перекладати довгі вірші західних поетів традиційними короткими формами хоку й танка виявилося і неможливим. У системі японського віршування з'явилася нова форма «сінтайсі» І (дослівно — «вірші нової форми»). Японські вірші нової форми уподібнювали- І ся європейським «білим віршам», до того ж вони могли мати необмежену кількість рядків.
У 80-ті роки XIX століття в Японії виник рух «за нову форму вірша», на чолі якого стояли Тацудзіро Іноуе, Рьокіті Ятабе і Масакадзу Тояма. Видана ними у 1882 році «Збірка віршів нової форми», в якій автори здійснили спробу опанувати принципи європейського віршування, став першим досвідом нової поезії. Багато японських поетів пробували свої сили у формі «сінтайсі». Разом із новою формою у лірику прийшов і новий зміст: у японській поезії утвердився романтизм, сповнений пафосу боротьби проти соціальної несправедливості, мілітаризму, феодального ладу, що заважали вільному розвитку особистості.
В японській поезії кінця XIX — початку XX століття поширився новий вільний вірш, що спирався на розмовну мову — «дзіюсі», який згодом став основною формою японської поезії XX століття.
Гордістю японської поезії XX століття називають Ісікава Такубоку. Він прожив коротке і складне життя, але його внесок у японську літературу був дуже вагомим.
28 жовтня 1885 року в сім'ї священика Ісікава Іттея народився син, якого назвали Хадзіме («перший»). За деякими японськими джерелами, днем народження Такубоку вважається 20 лютого 1886 року — дата реєстрації його народження. Ісікава— прізвище поета, Такубоку— літературний псевдонім. Псевдонім у Японії замінює разом і прізвище і ім'я, але досить часто згідно з традицією перед псевдонімом ставиться ще й прізвище.
Такубоку був першим і єдиним хлопчиком у родині. Його родина жила на північному сході острова Хонсю, в префектурі Івате, у селищі Сібутамі, де батько майбутнього поета служив настоятелем у буддійському храмі. Саме із Сібутамі пов'язані перші дитячі враження Хадзіме. Це селище Хадзіме назве своєю батьківщиною (хоча народився він у сусідньому селі — Тамаяма). Хлопчика любили й пестили в сім'ї. У п'ять з половиною років Хадзіме висловив бажання вчитися у школі, і батько не заперечував. Хоча Хадзіме й не досяг шкільного віку, був досить хворобливим і слабким хлопчиком, він навчався блискуче. Крім природних талантів вирізнявся винахідливістю, гостротою думки, швидкістю реакції, тому чотирирічну школу майбутній поет закінчив з відзнакою. Учителі та односельці називали його «дитиною з Божою іскрою».
Наступні три класи початкової школи Хадзіме закінчив у столиці префектури — місті Моріока, де він мешкав у будинку свого дядька. У квітні 1898 року Хадзіме успішно склав іспити до гімназії. Батьки надзвичайно пишалися своїм сином і покладали на нього великі надії, оскільки стати гімназистом щастило не кожному 1 сільському хлопцеві.
І в гімназії Хадзіме продовжував дивувати вчителів та однолітків своїми здібно- і стями, судженнями, пам'яттю. Завдяки Хадзіме у популярних тоді рукописних шкі- І
льних часописах почали дедалі частіше з'являтися переписані ним від руки статті та вірші з «Ранкової зірки», а також перші п'ятивірші й сінтайсі самого Хадзіме. На жаль, захоплення поезією завадило опануванню Хадзіме інших наук, він став часто пропускати заняття, одержував далеко не кращі оцінки. До того ж юний поет палко закохався. Його серце та уяву полонила дівчина-сусідка— Хоріаї Сецуко. Згодом він одружився з нею.
Романтичні мрії та нестримне бажання обов'язково стати поетом були, напевне, причиною невдачі на чергових іспитах в гімназії, і Хадзіме полишає навчальний заклад, хоча йому залишилося півроку до закінчення освіти. Втім сімнадцятирічний юнак був сповнений надії на майбутнє. Один із його віршів надрукували у «Ранковій зірці», і це надихало його на подальшу творчість. Упевнений у собі та своїй щасливій зірці, Хадзіме у жовтні 1901 року їде в Токіо.
Талант Ісікави, справді, був помічений. Схвальні відгуки відомих поетів надзвичайно вплинули на юнака. Йому здавалося, що перед ним відчиняться двері у велику літературу. Познайомившись із подружжям Йосано, Хадзіме отримав можливість постійно друкувати свої вірші в «Ранковій зірці». Проте необхідних для існування прибутків улюблена поетична справа не приносила. Для Ісікава настали тяжкі часи: напівголодне існування, втрата житла за несплату боргів, тривалі хвороби. Дізнавшись про негаразди Хадзіме, його батько, приїхав до Токіо і забрав сина у рідне село. Перебуваючи у Сібутамі й відновлюючи здоров'я, що похатнулося, Такубоко наполегливо займався самоосвітою, багато читав, а головне — наполегливо писав. Ще в Токіо Йосано Теккан порадив йому писати довгі вірші — сінтайсі. Перші сінтайсі, опубліковані на сторінках «Ранкової зірки» у грудні 1903 року, вперше були підписані псевдонімом Такубоку (буквально «клюйдерево»).
1904 рік приніс поету широку популярність. Його вірші друкували майже в кожному номері «Ранкової зірки», а його ім'я стало відомим у літературних колах Японії. Натхненний, сповнений нових планів і надій, Такубоку знову вирушив до Токіо.
Через кілька місяців після повернення поета до «Східної столиці», у травні 1905 року, побачила світ його перша поетична збірника— «Жадання». Вірші, що увійшли до книжки, написані в дусі мрійливого романтизму. І хоча вони не відзначались оригінальністю ні в тематиці, в якій переважали мотиви туги і самотності, ні в мові, переобтяженій архаїзмами й декоративними засобами, написані вони були все ж таки натхненно й щиро. У віршах поета знайшло відображення велике бажання осмислити навколишній світ, знайти своє місце в ньому. Такубоку тонко сприймав природу, намагався осягнути тлінне й вічне, визначити призначення людини.
Як бачимо, поезія і життя у сприйнятті Такубоку — нерозривна єдність. Для нього без життя немає поезії, бо тільки життя дає поезії реальну основу, а поезія — ще один засіб жити й одухотворювати життя.
У червні 1905 року Такубоку отримав із дому нерадісну звістку: батько, щоб морально підтримати сина, продав кріптомерії (вічнозелені хвойні дерева), що належали храму, за це його обурені прихожани відсторонили від посади настоятеля. Сім'я втратила засоби для існування. Такубоку знову довелося залишити Токіо. Ситуація була надзвичайно складною: передбачалось одруження з Хоріаї Сецуко, його першим коханням, а тут на його руках фактично опинилася вся сім'я — батьки та сестри. Доля молодого поета різко змінилася, настали тяжкі часи й для всієї сім'ї Ісікава. Незважаючи на зусилля, Такубоку до самої смерті так і не зміг подолати злидні.
Ісікава Такубоку повернувся у рідне селище Сібутамі й учителював у місцевій школі. Мізерного заробітку не вистачало на велику сім'ю, і тому з надією на великий гонорар Такубоку пізніми вечорами писав роман про сільських учителів. Але опублікувати свій перший твір у прозі йому не вдалося. До того ж робота в школі принесла нові проблеми. Директорові школи не сподобалося, що молодий учитель збирав у себе вдома учнів і довірливо, як старший брат, вів з ними бесіди про Французьку революцію, про революційні події в Росії, виконував для них на скрипці мелодії, що надихали на боротьбу. «Мене вважали бунтівником, а я був будівничим душ», — напише пізніше Такубоку. Врешті-решт, Такубоку звільнили з посади вчителя. Перед тим як піти зі школи, у квітні 1907 року, Хадзіме організував страйк учнів, чим викликав неабиякий переполох у селі.
Матеріальне становище сім'ї дедалі погіршувалося. До того ж у молодих Ісікава народилася донька. Батько Хадзіме, щоб позбавити родину зайвого рота, пішов із дому, не маючи ніяких шансів вижити у далеких мандрах. Незабаром батька знайшли і повернули додому, але для Такубоку ця подія стала великим потрясінням. Він зрозумів, що ніхто, крім нього самого, не зможе дати рідним матеріального достатку, але розбагатіти літературною працею було неможливо. Він змушений шукати інші засоби для виживання.
«Наче камінням гнаний», Такубоку вирушив на острів Хоккайдо: він був менш заселений порівняно з іншими місцями, і там було більше можливостей знайти пристойну роботу. Узявши з собою молодшу сестру, 4 травня 1907 року Такубоку перетнув Сангарську протоку. Спочатку поет оселився у місті Хакодате. Члени місцевого товариства поетів допомогли Хадзіме влаштуватися вчителем початкової школи. Згодом з'явилися й інші джерела заробітку: його запросили завідувати редакцією місцевого поетичного журналу, пізніше знайшлася робота і в газетному видавництві. Життя потроху налагоджувалося. На початку липня 1907 року Такубоку запросив до себе дружину й доньку, а через місяць — матір.
Втім, доля не була прихильною до Ісікава. У ніч на 25 серпня трапилося нещастя: величезна пожежа знищила дві третини міста Хакодате, де жив Такубоку зі своєю родиною. Згоріло все: і школа, і редакція, і видавництво, де він працював. Ця пожежа зруйнувала й усі надії поета на краще життя.
Покинувши Хакодате, Такубоку переїжджає у Саппоро, де прожив усього два тижні, оскільки робота коректора у газетному видавництві не давала більш-менш пристойного заробітку. Про творче задоволення не могло бути й мови. Не довго затримався Хадзіме і в місті Отару. Влаштувавшись у редакцію нещодавно відкритої газети, він незабаром звільнився через постійні суперечки з начальством. Нарешті | Такубоку переїжджає до Кусіро, міста на півночі Хоккайдо:
Я на останній станції зійшов. Від снігу видно... В містечко глухе Йду я Тихими кроками.
У Кусіро Хадзіме посів посаду головного редактора місцевої газети. І хоча майже в кожному номері друкували його матеріали, написання статей для провінційної газети надзвичайно пригнічувало Хадзіме. Та й загальна атмосфера на Хоккайдо не влаштовувала його. Сюди приїздили люди, які не могли прогодувати себе на давно обжитих островах Японії, але замість бажаного достатку вони зустрічали тут нові біди. Життя людей котилося у прірву, спивалися, зводили рахунки із життям. Трударі бідували, а нечисленна інтелігенція сподівалася на революційні зрушення.
Хадзіме мріяв про Токіо. Там, на його думку, є простір для творчості.
У літературі Японії почали з'являтися риси натуралізму. Ісікава Такубоку в статті «Гілка на столі» радісно вітав появу нових тенденцій в літературі: «Натуралізм народився, щоб змінити літературу, величезною вадою якої є виключна увага до формальної майстерності». У сінтайсі, що писав поет під час мандрів по Хок-кайдо, теж з'явилися реалістичні мотиви, які стали провідними в останній період творчості митця, коли він переїхав до Токіо.
Наприкінці квітня 1908 року, перевізши сім'ю з Отару до Хакодате і залишивши її під опіку свого приятеля, Хадзіме знову прибув до столиці. Один товариш ще з юнацьких років ввів Хадзіме у коло талановитої молоді, що мріяла про розвиток рідної культури. Такубоку багато працює. Майже не виходячи зі своєї маленької кімнати у дешевому готелі, він за півтора місяця написав п'ять нових повістей. Видавці не взяли їх до друку і всі надії на отримання гонорарів виявилися марними. Борги зростали, допомагати сім'ї було нічим, віра у власний талант похитнулася. У Такубоку з'явилися думки про самогубство.
Розмірковуючи безсонними ночами про своє мистецьке призначення, Такубоку знову повернувся до поезії. Почав писати вірші, схожі на його ранню лірику: прості, щирі роздуми про дитинство і прикрощі долі, про своїх сучасників і Японію, яку поет любив понад усе. За дві доби Такубоку написав понад п'ятсот танка.
У душі поета відбувся злам. Він уже остаточно зрозумів, що людям потрібні такі вірші, що могли б стати духовним хлібом кожного. Такубоку став провідником реалізму в японській літературі, він розкривав почуття простих людей, розповідав про долю бідних і знедолених. Але про що б не писав Такубоку, він завжди шукав смисл у всьому, що бачив довкола. Його лірика сповнена глибоких роздумів про існування людини у світі і ідеями перетворення реальності. Його ліричний герой чинить так, як усі, але він завжди прагне кращого.
Із липня 1908 року вірші поета постійно з'являються в різних періодичних виданнях Японії. 1910 року вийшла його збірка «Жменя піску», а в 1912 (посмертно) — збірка «Сумні іграшки». Саме ці збірки зробили поета найулюбленішим поетом Японії і принесли йому заслужену славу.
Значний вплив на світогляд Такубоку справили соціалістичні ідеї. Він разом з іншими прогресивними діячами культури шукав реальні засоби перетворення суспільства.
В останні токійські роки творчості письменник багато працював: написав кілька повістей, десятки літературно-критичних і публіцистичних статей, сотні віршів. Завдяки зростанню його популярності матеріальне становище Такубоку покращилося, він навіть зміг викликати до себе в Токіо матір і дружину з дітьми, трохи згодом приїхав і батько. Але здоров'я поета значно похитнулося. Через напівголодне існування попередніх років у сім'ї з'явився туберкульоз. Спочатку помер маленький син, який народився в жовтні 1910 року, потім померла мати Хадзіме. Ці втрати наблизили смерть і самого Такубоку, який помер 13 квітня 1912 року. Друга донька Такубоку народилася через два місяці після його смерті, а через рік вона стала круглою сиротою — у травні 1913 року померла Сецуко, вірна дружина поета.