ПЕРЕДМОВА 5

Розділ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ 7

1. Навчальна програма курсу «Історія зарубіжної літератури XX століття» 7

2. Робоча програма 18

3. Перелік художніх текстів для обов'язкового читання і вивчення на­ пам'ять 27

Розділ 2. ЛЕКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ 33

Лекція 1. Французька література 33

Лекція 2. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр,

А. Камю 43

Лекція 3. Модерністська проза початку XX століття 55

Лекція 4. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт 61

Лекція 5. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ре-

марк, Г. Белль 70

Лекція 6. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна 83

Лекція 7. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан,

Ф. Кафка 93

Лекція 8. Англійська література 108

Лекція 9. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг 135

-^ Лекція 10. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун 154

Лекція 11. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер

Хемінгуей 176

Лекція 12. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло,

О' Генрі, Т. Драйзер 203

Лекція 13. Латиноамериканська література. Г. Маркес 219

Лекція 14. Література Сходу. Японія. Китай 231

Лекція 15. Роман — антиутопія XX століття 248

Лекція 16. Театр абсурду 281

Лекція 17. Література постмодернізму 310

Розділ 3. ПРАКТИЧНИЙ КУРС 325

3.1. Практичні заняття 325

Заняття 1. Жанрова своєрідність казки-притчі Антуана де Сент- Екзюпері «Маленький принц» 325

Заняття 2. Проблема вибору і її гуманістичне вирішення, тема пере­ стороги в романі Альбера Камю «Чума» 329

Заняття 3. Тема «втраченого покоління» у романі Е. М. Ремарка

«Три товариші» 334

Заняття 4. Своєрідність композиції та символіка оповідання Г. Белля

«Подорожній, коли ти прийдеш до Спа...» 337

Заняття 5. Своєрідність світобачення і його художнього вираження в оповіданні Ф. Кафки «Перевтілення» 340

. / -Заняття б. Тема митця і мистецтва у новелі Т. Манна «Смерть у Ве­ неції» 344

V/ Заняття 7. «Пігмаліон» Б.Шоу — зразок «драми-дискусії» 348

-Заняття 8. Філософія життя, краси, насолоди і мистецтва в романі Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея» 351

_ч / Заняття 9. Показ шляху становлення особистості жінки у п'єсі

Г. Ібсена «Ляльковий дім (Нора)» 356

Заняття 10. Неоромантичні мотиви та образи в романі К. Гамсуна

V/ «Пан» 359

Заняття 11. Показ драматичних суперечностей людського буття у

повісті-притчі Е. Хемінгуея «Старий і море» : 364

Заняття 12. Схрещення західноєвропейської модерністської традиції з національним міфопоетичним баченням в оповіданні Габріеля Гар-

сіа Маркеса «Стариган з крилами» 368

Заняття 13. Відображення конфлікту між людиною і системою у ро­ мані Є. Замятіна «Ми» 372

Заняття 14. Викриття «законів» конформістського мислення, показ розриву між науково-технічним прогресом та моральним станом

людства у п'єсі Ф. Дюрренматта «Візит старої дами» 381

Заняття 15. Схрещення елементів класичної та масової літератури у романі П. Зюскінда «Запахи» 383

2. Тематика самостійної роботи і методичні рекомендації до її виконання ... 388

3. Контрольна робота і методичні рекомендації до її написання 397

4. Коригуючи матеріали: тести, орієнтовні запитання до іспиту 406

5. Критерії оцінювання знань студентів 417

6. Регламент впровадження МРС з дисципліни «Історія зарубіжної літера­ тури XIX — поч. XX ст.» 419

Розділ 4. ДОДАТКОВО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ 478

1. Додаткові навчальні матеріали 478

2. Словник термінів і понять 488

3. Бібліографія 491

ПЕРЕДМОВА

Курс «Історія зарубіжної літератури XX століття» — остання із гуманітарних дисциплін, якою завершується курс «Історії зарубіжної літератури» для студентів педуніверситетів незалежно від вибраної ними форми навчання. Тому викладач по­винен допомогти студентській молоді прилучитися до культурної скарбниці людст­ва, всесвітнього літературного процесу, збагатити їх духовний світ знаннями історії зарубіжної літератури, залучити до загальнолюдських цінностей, виховати в молоді почуття власної гідності, потребу в читанні, сформувати естетичний смак, високу загальну і читацьку культуру.

Програмою курсу передбачено:

1. Виявлення особливостей розвитку літератури модернізму і постмодернізму.

2. Розкриття специфіки естетичних систем модернізму та постмодернізму.

3. Характеристика художніх напрямків.

4. Аналіз етапів літературного розвитку і творчості найвагоміших письменників.

5. Вивчення закономірностей взаємодії загальних тенденцій, національного і особистого начала в літературному процесі.

6. Засвоєння теоретичних знань у межах вивчення питань формування літерату­ рних жанрів, еволюції художньої форми.

На вивчення курсу навчальними закладами відводиться різна кількість годин. Мінімальна кількість аудиторних годин— 135: лекції— 34 години, практичні за­няття— ЗО годин, самостійна робота— 71 година. На заочній формі навчання кі­лькість годин значно зменшена. На лекції відводиться 26 годин, на практичні за­няття — 12 годин, на самостійне опрацювання — 136 годин.

Дисципліну можна викладати і за кредитно-модульною системою. Компонуван­ня тем на модулі подано у робочій програмі для денної форми навчання. Результати діяльності студентів оцінюються за 100-бальною системою

Оцінювання можна проводити за такими формами контролю: поточний — ви­ступ на практичному занятті (до 5 балів), ведення читацького щоденника (до 5 ба­лів), вивчення творів напам'ять (до 5 балів), виконання домашніх індивідуальних занять (до 40 балів — кожне індивідуальне заняття оцінюється до 5 балів); темати­чний (за модулем) контроль (тестування) — до 50 балів (кожна правильна відпо­відь оцінюється в 1 бал). Підсумковий контроль — виставлення семестрової оцін­ки студентам, які опрацювали теоретичні теми і практично засвоїли їх. Усі оцінки виставляються у відомість.

За результатами поточного контролю та виконання домашніх індивідуальних завдань студенти, які отримали від 90 до 100 балів, можуть бути звільнені від під-

сумкового контролю та отримати оцінку «відмінно», від 80 до 90 балів — «добре», від 80 до 70 — «задовільно».

Для заочної форми навчання передбачається написання домашньої контрольної роботи за варіантами.

У результаті вивчення предмета студенти повинні вміти:

1. Вирізняти основні методологічні підходи до змісту та характеру цінностей художніх творів літератури XX століття.

2. Орієнтуватися в основних напрямках літератури XX століття.

3. Усвідомлювати світобачення та світорозуміння літератури XX століття.

4. Розрізняти різні жанри художньої творчості й мистецтва.

5. Володіти творчим підходом до аналізу творів художньої літератури у кон­ тексті літератури XX століття.

Завдання посібника — сприяти вивченню та засвоєнню основних питань з теорії та історії зарубіжної літератури XX століття для стаціонару та заочної (дистанцій­ної) форми навчання студентів ВНЗ І—IV рівня акредитації.

Посібник складається з чотирьох розділів. У першому розділі подається навча­льна програма курсу «Історія зарубіжної літератури XX століття», варіанти «Робо­чої програми», перелік художніх текстів для обов'язкового читання і вивчення на­пам'ять.

У другому розділі студентам запропоновані лекційні матеріали з кожної теми, що передбачено робочою програмою. Після теми подаються питання для самоконт­ролю.

Розділ третій — практичний курс, побудований як аналіз одного окремого тво­ру. Практичні заняття вимагають: план, завдання для підготовчого періоду і список літератури. До них подані інструктивно-методичні матеріали. Тема практичного заняття методично виправдана, оскільки сприятиме більш поглибленому засвоєнню тексту з метою кращого його розуміння, отримання естетичної насолоди від читан­ня, конкретизації уявлення про творчість окремих митців. Практичні заняття пе­редбачають теми, необхідні майбутньому вчителю в його педагогічній роботі, оскі­льки всі вони включені у шкільну програму. У цьому ж розділі подається тематика для СРС і методичні рекомендації до її виконання, домашня контрольна робота за варіантами і методичні рекомендації до її написання (для заочної форми навчання), коригуючі матеріали: тести, орієнтовні запитання для іспиту, критерії оцінювання знань студентів.

Четвертий розділ — додатково-бібліографічний. У ньому подаються додаткові навчальні матеріали: логічні схеми, ілюстрації, словник термінів і понять, бібліо­графія.

Посібник стане у нагоді студентам гуманітарних факультетів.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

1.1. Навчальна програма курсу «історія зарубіжної літератури XX століття»

Зарубіжна література І пол. XX ст. (20—30-ті роки)

Вступ до літератури І пол. XX ст. «Занепад Європи» і шляхи його подолання. Модерністські концепції світу і людини, революційно-радикальні процеси в суспі­льному і культурному житті Європи. Загальна характеристика літературного розви­тку 20—30-х рр. освоєння літературою нових сфер дійсності, пошуки нових худож­ніх форм. Нові жанри: політичні, романи-памфлети, документальні, інтелектуаль­ний роман і драма, роман-міф. Особливості психологічного аналізу та історизму.

Авангардистські течії в літературі І пол. XX ст.: кубізм, дадаїзм, сюрреалізм

Поезії Г. АПОЛІНЕРА. Еволюція поетичного мислення від неоромантизму до «ноем-розмов» і «віршів-малюнків» (зб. «Алкоголі», «Каліграми. Вірші Миру і вій­ни»). Вплив естетики кубізму на пошуки нових поетичних форм. Поетичний дис­курс Аполінера в контексті раннього авангардизму. Аполінер і сюрреалізм. Сюрре­алістична поетика А. Бретона, П. Елюара та літературні маніфести сюрреалізму. Характерні риси естетики сюрреалізму: «автоматичне письмо», звернення до під­свідомості, алогізм, принцип асоціативних зв'язків.

Експресіонізм: витоки, філософські й естетичні засади, особливості поетики: масштабність символіки, умовність, особливості тональності. «Лівий» і «правий» експресіонізм. Творчість Ф. КАФКИ. Проблематика творчості. Відбиття проблеми відчуження особистості, провини, безглуздості існування у новелах Кафки («Пере­втілення», «У виправній колонії», «Присуд»). Універсалізація і міфологізація світу у творах Кафки. Романістика Кафки як модель «руху до смерті» чи «руху до Зако­ну». Філософський роман «Процес», його проблематика. Модель людини і світу в романі «Замок», художні особливості прози Кафки. Творчість Кафки як «травестія іудейського міфа».

Література «потоку свідомості». Філософське підґрунтя, відмінність реалісти­чної літератури від психологізму. Творчість М. ПРУСТА. Психологічна тема пам'яті в романі «У пошуках загубленого часу». Особливості психологічного аналі­зу: «потік свідомості» як метод воскресіння пам'яті. Прийом часової стереоскопії. Пруст і Бергсон. Відображення в романі соціальних і культурно-історичних про­блем. Розуміння мистецтва як способу віднайдення часу.

Д. ДЖОЙС як творець модерністського роману. Роман «Уліс» його художня природа, зв'язок з ранньою творчістю Джойса («Дублінці», «Портрет художника в юності»). Міфологізація дійсності в романі, роль гомерівського міфи — другий план, пов'язаний з образами «Одісеї». Художнє новаторство в безпосередньому зо-

браженні «потоку свідомості», що поєднує минуле й сучасне. Впливи 3. Фройда. Значення досвіду Джойса в розвитку роману. Психологічна школа в англійській лі­тературі (Д.Лоуренс), американський фрейдистський роман (Г. Міллер).

Своєрідність реалізму І пол. XX ст. Філософсько-моралістична проза А. де СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ («Планета людей», «Маленький принц»). Роман-епопея у творчості Р. РОЛАНА («Жан-Крістоф»), Т. ДРАЙЗЕРА («Американська трагедія»).

Модернізація історії в романі Л.ФЕЙХТВАНГЕРА («Єврей Зюс»): проекція юдейського міфу. Інтелектуальний виховний роман Т. МАННА («Чарівна гора»): формування особистості і перспективи розвитку європейської культури. Роман-міф Т. Манна «Йосип і його брати»: гуманізація міфу і його переосмислення, філософ­ський культурологічний роман Т. Манна «Доктор Фаустус»: проблема культури, мистецтва, естетичного антигуманізму. Доля цивілізації і мистецтва у романі Г. ГЕССЕ «Гра в бісер»: ствердження духовного начала на час руйнації цінностей і культури.

Тема «втраченого покоління» в соціально-психологічному романі Е. М. РЕ­МАРКА («На західному фронті без змін») та Е. ХЕМШГУЕЯ («Прощавай, зброє!»): протест проти війни, концепція кохання, філософія морального стоїцизму, непере­борність «військового синдрому». Повість-притча Хемінгуея «Старий і море»: уні­версальний характер задуму, символіка, біблійний підтекст, стилістична своєрід­ність, техніка «айсберга».

Роман-антиутопія (Г. Уеллс, А. Платонов, О. Хакслі, Дж. Оруел): трансформації жанру в літературі XX ст. від переоцінки концепцій утопічної думки до засудження тоталітаризму.

Модерністська епопея В. ФОЛКНЕРА. Відбиття американського міфу у твор­чості Фолкнера. Вплив південної традиції. Проблематика і художня своєрідність роману «Галас і шаленство» (поліфонізм, психологізм, оповідна манера, компози­ція, концепція часу). Соціально-конкретне, національне і вічне в образі Йокнапато-фи. Проблема «сноупсизму» в трилогії «Село», «Місто», «Особняк».

Модерністська поезія 1 пол. XX ст.

Відбиття філософської та естетичної позиції Р. М. РІЛЬКЕ у зб. «Часослов», «Нові поезії», «Сонети до Орфея». Жанрові форми поезій: молитви, заклинання, роздуми, «вірші-предмети». Ідея суцільного взаємозв'язку, цілісності світу. Поняття «Душа світу» як основа філософсько-етичної позиції Рільке. Рільке і російська поезія XX ст.

Модерний образ світу в поезіях Т. С. ЕЛІОТА (зб. «Пруфрок та інші спостере­ження», поеми «Безплідна земля», «Порожні люди»). Втрата людством духовних орієнтирів, апокаліптичне бачення цивілізації. Завершення філософських і худож­ніх пошуків у «Чотирьох квартетах». Євангельське трактування істини, своєрід­ність бачення культури.

Федеріко Гарсіа ЛОРКА, зв'язок його творчості з модерними піснями і народ­ною поетичною традицією. «Циганські романсеро» та «Поема про канте хондо»: традиційна міфологія і сучасний міф, жанри народного мистецтва, їх творча пере­робка. Трансформація сюрреалістичних елементів у поезіях Лорки. Своєрідність романтизму Лорки.