Тема. Господарське та повсякденне життя в середньовіч­ній Європі

Мета: сформувати уявлення про матеріальний світ се­редньовічної людини: житло, одяг, їжу, схаракте­ризувати рівень розвитку техніки, вдосконалюва­ти навички роботи в- групах, створити умови для формування цивілізаційного підходу у вивченні всесвітньої історії.

Очікувані після цього уроку учні зможуть:

результати: називати технічні пристрої, якими користувалися в середні віки;

описувати житло, хатнє начиння та їжу серед­ньовічних людей;

розповідати про устрій феодального замку і спо­рядження рицаря; визначати відмінності в одязі селянина і феодала;

висловлювати судження щодо рівня розвитку тех­ніки та транспорту у середні віки. замок, донжон, зброярство.

Тип уроку : комбінований.

Структура уроку

І. Організаційний момент

И. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

НІ. Вивчення нового матеріалу

1. Сільське господарство.

2. Розвиток техніки.

3. Житло та хатнє начиння.

4. Феодальний замок.

5. Транспорті поштовий зв'язок.

6. Зброя та військове спорядження.

7. Одяг і прикраси.

8. Їжа та напої.

4. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів

5. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1 ВМІНЬ УЧНІВ Робота біля дошки. Відтворіть таблицю «Торгівля в епоху Середньовіччя». Зразок таблиці
Центр торгівлі	Які країни зв'язував	Якими товарами торгували
Середземно­мор'я	Іспанію, Центральну й Південну Францію та Італію, Візантію І країни Сходу	Із Заходу на Схід постача­ли тканини, зброю, золото й срібло; зі Сходу приво­зили предмети розкоші, прянощі, вино, зерно
Балтійське й Північне моря	Нівнічно-Західну Русь, Польщу, Східну Прибал­тику, Північну Німеччи­ну, скандинавські країни, Фландрію, Брабант, Пів­нічні Нідерланди й Пів­нічну Франція, Англію	Рибою, сіллю, хутрами, вовною, льоном, воском, деревиною, зерном

Фронтальне опитування.

1) Чому ремісники й торгівці об'єднувалися в гільдії та цехи?

2) Чому не всі підмайстри ставали майстрами?

3) Як ви розумієте вислів «Повітря міста робить людину вільною»?

4) Чому саме в містах склався новий тип людини?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 . Сільське господарство. Завдання.

І Ознайомтеся з текстом підручника та додатковою інформацією підготуйте повідомлення за планом.

1) Яка галузь була провідною в сільському господарстві?

2) Що вирощували землероби у середні віки?

8) Які є докази існування прогресу в розвитку сільського гос­подарства?

Додаткова інформація.

Провідною галуззю сільського господарства було земле­робство, у якому виділялося зернове господарство. У Хет. до традиційних зернових культур (пшениці, проса, ячменю) додалися бобові, багаті на протеїн культури, їхнє використан­ня підвищило якість харчування, сприяло зростанню фізичної активності населення. Оскільки жива сила людини протягом тривалого часу залишалася головним видом енергії, включення до раціону харчування бобових було найважливішим показ­ником прогресу.

Поряд із зерновими й бобовими на кожному маєтку вирощу­валися технічні культури, насамперед льон. Велика увага при­ділялася садам, городам, виноградникам, квітникам, які дуже ретельно оброблялися та являли собою справжні оази. Вони були предметом особливої турботи власників маєтків, бо давали продукцію, відмінну від традиційного набору, що вироблявся у будь-якому феодальному господарстві.

У скотарстві провідними галузями були вівчарство й конярст­во. Попри недостатні джерела фінансування, переважання екс­тенсивних способів обробітку землі, розвиток аграрної еконо­міки характеризувався певним прогресом. Його кількісними показниками були збільшення площі оброблюваних земель, І підвищення врожайності зернових, зростання цін на них, при ріст кількості населення. Украй обмежена статистика Середньовіччя дозволяє навести такі дані: нормальна врожайність пшениці, відповідно до даних англійських агрономів XIII ст., становила 1 : 5 (у каролінґський період 1 : 3), ячменю — 1:8, жита — 1:7, бобових — 1:6, вівса -- 1 : 4. В окремих родю­чих районах Франції пшениця давала врожай 1 11,6 (дані з;І 1321 р.). Переконливим показником підйому аграрної економі­ки був демографічний ріст. Кількість населення Західної Європи у період Із 950 до 1348р. зросла більше ніж удвічі (з 22,5 до 55,4 млн осіб).

2. Розвиток техніки, Завдання.

Ознайомтеся з текстом підручника та додатковою інформацією і підготуйте повідомлення за планом.

1. Механізми, які використовували середньовічні майстри.

2. Розвиток ремесла у середні віки.

3. Технічні винаходи епохи Середньовіччя.

Додаткова інформація.

Серед перших машин, що люди поставили собі на службу, головне місце належить млину. У Середні віки млини були надзвичайно поширеними в Європі. У районі Парижа у IX ст. один млин обслуговував 40—50 сімей, тобто 200 осіб. В Англії наприкінці XI ст. нараховувалося до 5 тис. млинів. У XII ст. з'явилися вітряні млини, які набули особливого поширення и Нідерландах.

Млини використовувалися не тільки для приготування бо­рошна. Вони були потрібні дубильникам шкіри, гірнякам — для подрібнення руди, будівельникам — для розпилювання лісу дошки, сукно ділам та ін.

Розвиток ремесел, торгівлі, мореплавства вимагав усе біль­шої кількості освічених людей. Виникла необхідність у швид­кому поширенні знань, знадобилося багато книг. Саме життя підштовхувало до відкриття, і воно відбулося. Ім'я винахідни­ка — Йоганн Ґутенберґ. Він зробив окремі літери, із яких можна було складати рядки, сторінку, а потім розсипати набір і зібрати нову сторінку. Це відкриття було здійснено в 1440 р.