Тема 14. Педагогіка як наука про освіту. Предмет педагогіки. Освіта в культурі людства

(( Педагогіка – наука про виховання особистості. Предмет, ззавдання, основні категорії педагогіки. Загальна ххарактеристика змісту освіти. Освіта в культурі людства )

Педагогіка – (в пер. з гр.. – “майстерність виховання”) – наука про закономірності виховання, навчання й освіти підростаючих поколінь.

Педагог – особа, яка проводить практичну роботу у галузі виховання і навчання (учитель у школі, вихователь в дошкільному закладі, викладач технікуму, ВНЗ тощо).

Виховання – це цілеспрямоване, систематичне керування процесом формування особистості в цілому чи окремих її якостей.

Навчання – цілеспрямований процес взаємодії вчителів і учнів, під час якого учні оволодівають знаннями, уміннями і навичками і розвивають пізнавальні та творчі здібності, формують світогляд.

Освіта – це процес і результат оволодіння учнями системою наукових знань і пізнавальних вмінь та навичок, формування на їх основі світогляду і деяких якостей особистості.

Предметом педагогіки як галузі наукового пізнання є виховання, навчання та освіта.

Основні завдання педагогіки:

1. Розробка та обґрунтування системи основних принципів навчання і виховання особистості.

2. Визначення змісту навчання, виховання і освіти.

3. Дослідження і розробка теоретичних основ процесу навчання і виховання, їх практична реалізація в житті.

4. Здійснення завдань морального, трудового, естетичного і фізичного виховання.

5. Розробка фундаментальних проблем теорії педагогіки, питань методології педагогічної науки і методів педагогічного дослідження.

6. Вивчення історії розвитку педагогічної думки, а також зарубіжної педагогіки.

Структура педагогіки:

Загальна педагогіка вивчає і формулює принципи, форми і методи навчання і виховання, які є загальними для всіх вікових груп і навчально-виховних закладів. Ця галузь вивчає фундаментальні питання навчання і виховання: методологія науки, розвиток і виховання особистості, загальні закономірності процесу навчання і виховання, методи педагогічних досліджень тощо.

Дошкільна педагогіка вивчає закономірності виховання дітей дошкільного віку в сім’ї і в дошкільних виховних закладах.

Педагогіка загальноосвітньої школи – розвинута галузь педагогічних знань, яка досліджує зміст , форми і методи навчання і виховання школярів.

Соціальна педагогіка – (дефектологія) – наука про особливості розвитку, закономірності навчання і виховання аномальних дітей, що мають фізичні та психічні недоліки. Залежно від виду дефектів педагогічні знання цієї галузі поділяють на:

- сурдопедагогіку – навчання і виховання глухих і глухонімих дітей;

- тифлопедагогіку – виховання сліпих дітей;

- олігофренопедагогіку – навчання і виховання розумово відсталих дітей;

- логопедію – розробляє методи подолання недоліків у вимові дітей.

Педагогіка професійно-технічного і спеціального навчання розробляє і вивчає питання навчання і виховання учнів у професійно-технічних закладах – училищах, професійних училищах, професійних школах різного типу, середніх спеціальних навчальних закладах. Ця галузь педагогіки досліджує і розробляє важливі питання підготовки кваліфікованих робітників і спеціалістів середньої ланки для різних галузей господарства.

Педагогіка виправно-трудових закладів – займається питанням перевиховання правопорушників різного віку.

Військова педагогіка – це виховання військових.

Педагогіка вищої школи розробляє питання навчання і виховання студентської молоді, підготовка спеціалістів вищої кваліфікації.

Історія педагогіки розкриває історію розвитку педагогічних ідей, теорії і практики навчання у різні історичні періоди.

Методика викладання окремих навчальних предметів займається дослідженням закономірностей вивчення даного предмета, розробкою змісту, форм і методів вивчення цього предмета; узагальненням і популяризацією передового педагогічного досвіду; підвищенням ефективності педагогічного процесу, якості знань, умінь і навичок учнів.

Національна система виховання – це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, виховання їх у дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації.

Українська етнопедагогіка – основа національної системи виховання. Етнопедагогіка (народна педагогіка) - це історично складена система народних знань і умінь у справі навчання і виховання підростаючих поколінь, яка є невід’ємною частиною національної духовності. Це усний багатотомний підручник, що зберігається з найдавніших часів у пам’яті народу.