Методичні рекомендації до заняття

У «Лісовій пісні», драмі казкового й алегоричного характеру, постають дві світи: світ природи та її фантастичних істот і світ реальний із постатями звичайних людей. Формально всіх персонажів можна поділити на фантастичних та життєво правдивих.

Основний конфлікт драми підпорядкований головній ідеї – змагання за щасливе, вільне кохання, за високу мрію, красу та вірність проти буденщини, міщанської обмеженості.

Композиція твору характеризується напруженим динамічним сюжетом, який має дві кульмінаційні точки. У творі є пролог, який має значення заспіву, читач уводиться у казковий навколишній світ. Сили природи репрезентують рух волі, їм протиставлено сили застою, інертності. Так, «Той, що греблі рве» (авторський образ) – символ весняної бурхливої води, він служить Океану, а не Водянику – господарю тихої води, драговини.

У першій дії починається зіткнення людини з природою, коли люди приходять у ліс. Зустрічаються Мавка – дитина лісу – та Лукаш – сільський хлопець. Це «весняна» дія – дія зародження, розквіту кохання.

Зав’язка конфлікту і перипетії припадають на ІІ дію – «пізнього літа». Перша кульмінація – коли Лукаш зраджує Мавку і сватає Килину, а Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить» (авторський образ).

Третя дія – «пізньої осені» - найглибша боротьба пристрастей. Розвязка твору оптимістична: прекрасне не вмирає, воно переможе.

Образи Мавки, Лукаша, матері Лукаша мають автобіографічну основу і є проекцією стосунків поетеси із Климентієм Квіткою.

Слід простежити спільне й відмінне у вказаних творах Лесі Українки, М.Коцюбинського, О.Кобилянської. Відзначимо, що вони близькі за фольклорною основою і драматичним змістом.

Заняття №4

Тема. Повість О.Кобилянської «Людина».

План

1. Особливості композиції, роль публіцистичних місць у ній.

2. Олена Ляуфлер – один з перших в українській літературі образів жінки-ітелігентки.

3. Образи Стефана Лієвича і Фельса.

4. Психологічна характеристика родини Ляуфлерів.

Питання для самостійної роботи:

1. Феміністична тематика публіцистики О.Кобилянської.

Література

1. Лещенко М. Ольга Кобилянська. Літературний портрет. - К.: Дніпро, 1973.

2. Бабишкін О. Ольга Кобилянська. Нарис про життя і творчість. - Львів, 1963.

3. Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. - К., 1963.

4. Градовський А. "У мене живе любов до свободи…" ("Людина", 10 кл.) //Українська література в загальній школі. - 1999. - №3. - С.16-18.

5. Ковальчук О. Ольга кобилянська та її повість «Людина» // Дивослово. – 2002. – №12. – С.38-45.

6. Михайлина Т. Вияв ніцшеанської філософії в повісті О.Кобилянської «Людина» // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. - №22-23. – С.21-23.

7. Левченко Г. Зачарована казка життя О.Кобилянської. – К.: Книга, 2008. – 224 с.

Методичні рекомендації до заняття

Слід згадати історію видання повісті «Людина». В 1887 року письменниця надіслала один із своїх рукописів до редакції першого українського жіночого альманаху «Перший вінок», що виходив з ініціативи Н.Кобринської, при підтримці О.Пчілки та І.Франка. Це було оповідання «Вона вийшла заміж». Проте цей рукопис до друку не приймають. Осип Маковей, знайомий з оповіданням, відхиленим редакцією «Першого вінка», відзначав, що воно не заслуговує на друк, і писав це тоді, коли сам друкував «Людину».

«Людина» стала одним із перших творів українського письменства, побудованого на глибокому розкритті внутрішнього світу, почуттів і думок героїні. Говорячи про композицію твору, варто відзначити, що твір написано нерівно. В першій частині, поруч із ощадними сторінками про побут містечкового міщанства, зустрічаються тенденційно-дидактичні монологи. В другій частині відбувається послідовний розвиток образу героїні. Кожна частина складається з невеликих розділів. Контрастність поглядів співрозмовників – один із постійних чинників у побудові роману. В повісті накреслена тенденція фіксувати лише окремі деталі портрета, доповнюючи його розкриттям психологічного стану людини в той чи інший момент. Основну увагу приділено створенню психологічного портрета героїні – Олени Ляуфлер. В першому питанні слід проаналізувати публіцистичні твори О.Кобилянської «Дещо про ідею жіночого руху» та «Моїй меві».

Олена Ляуфлер перейнята тугою за цілеспрямованим життям, в якому людина буде не іграшкою обставин, а активним творцем власного щастя і навколишніх людей. Письменниця зводить свою героїню по щаблях до умов міщанського животіння, показуючи, як Олена вбиває в собі почуття поваги до себе як до людини. Заміжжя з нелюбом стає лише формальністю, за якою гинула Людина, яка повстала за право пишатися своїм покликанням людини.

Образ Лієвича не є ідеалізованим, він не постає уособленням вічного кохання та безмежного щастя. Олена бачить у ньому близьку душу, почувається поруч з ним рівною, сама зауважує про його недоліки – педантизм та спадкову схильність до пияцтва. Проте він є чоловіком, з яким головна героїня почувається людиною. Фельс-лісничий по-своєму хороша людина, він не наділений тонкою натурою, не прагне духовного та інтелектуального саморозвитку, проте є добрим і щиро кохає Олену. Саме цей факт замирює Олену із ситуацією і для порятунку своєї родини вона йде на самопожертву – шлюб із немилою людиною.

Заняття № 5

Тема. Повість О.Кобилянської «Земля»

План

1. Образ Івоніки і Марії Федорчуків.

2. Образи Михайла й Сави.

3. Характеристика образів Анни і Рахіри.

4. Оглядова характеристика інших персонажів.

5. Символіка повісті.

Питання для самостійної роботи:

1. Проблема землі в українській літературі ХІХ століття.

Література

1. Гузар З. Вивчення творчості О.Кобилянської. - К.: Радянська школа, 1978.

2. Франко І. Влада землі в сучасному романі // Франко І. Зібр. творів: У 50-ти т. -Т.28. - К; Наукова думка, 1980. - С. 176-195.

3. Филипович П. "Земля" О.Кобилянської // Филипович П. Літературно-критичні статті. - К., 1991, - С. 143-156.

4. Рутковський О.О. Кобилянська та О.Довженко // Слово і час. - 1997. - №11-12. - С.50-57.

5. Гундорова Т. Кобилянська - Довженко: навколо "Землі", або різниця аналогій //Слово і час. - 1997. - №11-12. - С.57-62.

6. Шевченко Г. Біблійно-психологічні мотиви повісті О.Кобилянської «Земля» // Дивослово. – 2009. - № 2. – С.22-27.

7. Кудрявцев М. Повість О.Кобилянської «Земля» у контексті літератури про злочин і кару: філософський аспект // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. - № 4. – С.37-41.