Тема 1. Сутність та функції грошей Плани семінарських занять

Заняття 1 (2 год.)

1.Сутність грошей. Альтернативні підходи до визначення сутності грошей. Гроші як гроші та гроші як капітал.

2. Походження грошей, сучасні концепції походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

3. Розвиток форм грошей— від звичайних товарів до благо­родних металів та до кредитних грошей. Причини та механізм демонетизації золота.

4. Паперові та кредитні гроші, їх схожість та відмінність. Ха­рактеристика сучасних форм кредитних грошей.

2. Цінність грошей, її сутність і форми прояву.

6.Поняття і функції грошей. Дискусії щодо кількості функцій грошей.

7.Функція грошей як міри цінності. Масштаб цін, ціна, вплив інфляції на функцію міри цінності.

8.Функції грошей як засобу обігу та засобу платежу. Вплив інфляції на ці функції.

9.Функція засобу нагромадження. Вплив інфляції на цю функцію.

10.Світові гроші. Передумови використання національних грошей як світових.

11.Якісні властивості грошей. Способи забезпечення основних властивостей грошей.

Методичні вказівки

При вивченні суті грошей у ринковій економіці студенту по­трібно передусім розібратися в існуючих визначеннях поняття грошей; з'ясувати питання про походження грошей, зокрема дві його концепції: еволюційну та раціоналістичну; зрозуміти роль держави у формуванні феномена грошей. Необхідно зрозуміти недоліки бартерного обміну порівняно з грошовим. Треба про­стежити еволюцію форм грошей, з'ясувати причини, які зумови­ли перехід від простих до складніших форм. Особливу увагу не­обхідно звернути на процес демонетизації золота та виникнення паперових і кредитних грошей, на відмінності та переваги кредит­них грошей перед паперовими та повноцінними. Потрібно усві­домити, що сучасні кредитні гроші мають кілька форм прояву, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Ознайомитися з дис­кусіями щодо електронних грошей.

Потрібно засвоїти механізм формування цінності грошей і суть її прояву як купівельної спроможності грошей, особливості прояву цінності грошей як грошей і як капіталу. Зрозуміти, що процент — це ціна грошей як капіталу.

Далі слід поглибити свої знання про функції грошей, звернув-ти увагу на те нове, що з'явилось у їх тлумаченні в останні ро­ки. Зокрема, вивчаючи функцію грошей як міри цінності, треба мати на увазі, що механізм масштабу цін докорінно змінився в сучасних умовах. Треба усвідомити, чому цінність товарів вимі­рюється уявними грошима. Слід звернути увагу на вплив інфля­ції на цю функцію грошей.

Вивчаючи функцію грошей як засобу обігу, потрібно з'ясу­вати її ознаки, а також те, які переваги в процесі обміну товарами дають гроші порівняно з бартером. Важливо також звернути ува­гу на скорочення сфери використання цієї функції, на вплив ін­фляції на цю функцію.

Вивчаючи функцію грошей як засобу платежу, слід з'ясувати походження цієї функції й усвідомити основні її ознаки. Необ­хідно розібратись, від яких факторів залежить нормальне вико­нання грошима функції засобу платежу, коли може настати пла­тіжна криза та хвиля банкрутств. Звернути увагу на вплив ін­фляції на цю функцію.

Вивчаючи функцію грошей як засобу нагромадження, потрібно звернути увагу на те, що різні автори по-різному називають цю фун­кцію і залежно від цього трактують її. Необхідно засвоїти ознаки цієї функції, з'ясувати, як змінився механізм використання грошей у цій функції в умовах, коли золото перестало використовуватись як гроші та в умовах глибокої інфляції. Слід вивчити форму нагромаджень та їх мотиви і вплив на розвиток економіки й добробуту народу.

Під час вивчення функції світових грошей необхідно звернути увагу на генезис міжнародних розрахунків, особливо на механізм

їх здійснення після припинення використання золота в цих роз­рахунках, а також причини того, чому в них стало можливим за­стосовувати національні та колективні гроші.

Вивчаючи якісні властивості грошей, потрібно усвідомити, що вони формуються у відповідь на певні вимоги ринку до грошей, а тому мають об'єктивний характер. Тому держава повинна надати грошам саме цих властивостей, а не нав'язувати їм такі, що ви­значаються суб'єктивно.