48.Методи економічного аналізу

Метод економічного аналізу являє собою спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх плавній розвитку.Характерними рисами методу економічного аналізу є: • визначення системи показників, всебічно характеризують господарську діяльність організацій; • встановлення співпідпорядкованості показників з виділенням сукупних результативних факторів і факторів (основних і другорядних), На них впливають; • виявлення форми взаємозв'язку між факторами; • вибір прийомів і способів для вивчення взаємозв'язку; • кількісний вимір впливу факторів на сукупний показник. Сукупність прийомів і способів, які застосовуються при вивченні господарських процесів, складає методику економічного аналізу. Методика економічного аналізу базується на перетині трьох областей знань: економіки, статистики і математики. До економічних методів аналізу відносять порівняння, угрупування, балансовий і графічний методи. Статистичні методи включають в себе використання середніх і відносних величин, індексний метод, кореляційний і регресивний аналіз і ін Математичні методи можна розділити на три групи: Економічні (матричні методи, теорія виробничих функцій, теорія міжгалузевого балансу); методи економічної кібернетики і оптимального програмування (лінійне, нелінійне, динамічне програмування); методи дослідження операцій і прийняття рішень (теорія графів, теорія ігор, теорія масового обслуговування)

49. Елімінування як метод економічного аналізу.

- логічний прийом економічного аналізу, що дає змогу виявити вплив окремих чинників на узагальнювальні показники фінансово-господарської діяльності. Е. використовують тоді, коли між аналізованими явищами існує функційна залежність (прямо або обернено пропорційна). Суть прийому полягає в умовному усуненні впливу на узагальнювальний показник усіх чинників, що діють водночас, крім одного; завдяки цьому послідовно визначається рівень впливу кожного з них.

В економічному аналізі прийом елімінування використовують у таких варіантах, як метод ланцюгових підстановок, метод різниць, індексний метод та метод перерахунку показників.

Метод ланцюгових підстановок. Основні принципи методу такі.

1. Розрахунок розпочинають з виявлення об'єкта аналізу, тобто величини, яка характеризує загальне (підсумкове) відхилення фактичного рівня явища, що вивчають, від базового або планового рівня.

2. Розрахунок проводять у певній послідовності - від кількісних чинників (показників) до якісних. Кількісні показники становлять число (кількість) будь-яких одиниць, на кожну з яких розраховуються їх співмножники. Якісні показники, навпаки, обчислюються на одиницю своїх співмножників. У разі, коли наявні декілька якісних показників, розрахунок здійснюють у тій послідовності, яка випливає з характеру показників.

52.Аналіз якості продукції Аналіз починають з перевірки динаміки питомої ваги продукції, що має встановлений сертифікат якості продукції у товарній продукції. Дані для такого аналізу є у формах. № 1-П періодичної звітності та № 3,5 паспорту підприємства. Питанням удосконалення якості продукції у передових країнах світу приділяють велику увагу. Якість продукції розглядають як показник, що залежить від двох основних груп чинників: умов ринкової кон'юнктури і внутрішніх ресурсів, які має підприємство. Якщо підприємство не здатне виробляти продукцію необхідної якості на основі наявних потужностей, воно мусить змінити ринок збуту або поліпшити виробничу базу. Аналіз якості продукції має бути спрямований у цих умовах на виявлення прибутку, отриманого від поліпшення якості реалізованої продукції, і скорочення витрат на відповідні роботи. Відповідно до оцінок фахівців у США й Великобританії оптимальним вважають рівень витрат на поліпшення якості продукції у розмірі 4 - 12% від загального обороту капіталу. Виділяють такі основні елементи у витратах на якість продукції: експлуатаційні витрати, витрати на навчання персоналу, витрати на проектування виробів поліпшеної якості, витрати на контроль за якістю виробленої продукції, втрати внаслідок відмови від продукції (вартість відходів виробництва, витрати на виправлення браку, знижки на товари з гарантією), задоволення рекламацій покупців. Особливо важливим резервом скорочення витрат на підвищення якості продукції вважають витрати останнього виду. До того ж слід зазначити, що збільшення або зменшення зазначених витрат багато в чому зумовлено якістю проекту виробу і відповідністю якості зробленого згідно з проектом виробу технічним вимогам. Тому велику увагу приділяють аналізу точності розрахунків при проектуванні якості продукції і подальшому контролі за ходом її виготовлення. Аналіз розглядають як засіб для скорочення кількості бракованих виробів, рекламацій і відмов, оскільки вважають ліпше збільшити за необхідних умов витрати з метою недопущення претензій щодо якості, ніж потім збільшувати витрати на усунення виявлених недоліків. Через це, аналізуючи якості продукції, вивчають не лише якість готових виробів, а й якості сировини і матеріалів, інструментів, напівфабрикатів і технологічних процесів. Відділ контролю й аналізу якості може підпорядковуватися головному менеджеру підприємства, головному інженеру або відділу збуту. Місцезнаходження відділу і його структура залежать від розташування підприємства, типу і значення виробленого продукту. Серед основних методів аналізу якості продукції виділяють метод статистичного контролю. Він характеризується широким використанням різних графіків, таблиць, контрольних карт. З його допомогою вибірково виявляють тенденції до відхилення від встановлених параметрів і запобігають їхньому поширенню у процесі виробництва. Одним з важливих показників, які застосовують для оцінювання якості роботи, є коефіцієнт бездефектної роботи, що визначається за формулою: Обсяг продукції, зданої з першого подання = Загальний обсяг зданої продукції Цей показник розраховують для кожного окремого виконавця, що дає змогу конкретно вирішувати проблему відповідальності за якість продукції на низових рівнях виробництва. У центрі уваги в ході аналізу якості продукції перебувають такі питання, як скорочення обсягу бракованої продукції; раціоналізація виробничого процесу, спрямована на вдосконалення технології, стандартів і норм, модернізацію устаткування, підвищення кваліфікації працюючих; зниження витрат виробництва й ін. Однак у вирішенні цих питань, крім відповідних служб, беруть участь самі робітники, що призводить до ряду негативних наслідків для основної маси робітників і обертається в кінцевому підсумку інтенсифікацією найманої праці, збільшенням надлишку робочої сили, зростанням безробіття. Внутрішній виробничий аналіз займається вивченням позитивного ефекту, отриманого від проведення зазначених заходів, і розробляє заходи для їхнього вдосконалення. Методи, спрямовані на підвищення якості продукції, мають підпорядковуватися загальній меті виробництва максимального прибутку.