- •1. Предмет і метод бухгалтерського обліку. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
- •2. Система бухгалтерських рахунків, їх побудова та класифікація. Поняття про синтетичний та аналітичний рахунки, субрахунки.
- •3. Облік касових операцій. Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
- •5. Форми розрахунків, порядок їх відображення в бухгалтерському обліку.
- •4. Облік розрахунків із підзвітними особами.
- •6.Бухгалтерський облік грошових коштів на поточних рахунках підприємства.
- •7. Оцінка запасів на дату балансу. Первинна оцінка запасів.
- •9. Аналітичний і синтетичний облік операцій руху виробничих запасів.
- •Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку надходження виробничих запасів
- •Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку вибуття виробничих запасів
- •12. Аналітичний і синтетичний облік надходження та вибуття мшп (малоцінних та швидкозношуваних предметів) та мнма (малоцінних необоротних матеріальних активів), нарахування зносу мнма.
- •8. Оцінка вибуття запасів згідно п(с)бо № 9 “Запаси”.
- •10. Переоцінка запасів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку.
- •11. Організація інвентаризації виробничих запасів. Облік результатів інвентаризації.
- •13. Облік операцій з цінними паперами.
- •14. Облік праці та її оплати. Системи та форми оплати праці.
- •15. Фонд оплати праці: основна, додаткова заробітна плата, стимулюючі та компенсаційні виплати.
- •16. Нарахування виплат за час відпустки.
- •18. Синтетичний облік праці та заробітної плати.
- •17. Порядок нарахування допомоги у випадку тимчасової непрацездатності.
- •19. Поняття та класифікація основних засобів, документальне оформлення їх обліку.
- •21. Облік амортизації основних засобів п(с) бо №7 “Основні засоби”.
- •22. Класифікація господарських засобів підприємства.
- •23. Порядок та організація проведення переоцінки основних засобів, відображення її результатів у системі бухгалтерського обліку.
- •24. Організація обліку орендних операцій основних засобів.
- •25. Аналітичний та синтетичний облік реалізації готової продукції.
- •26. Облік власного капіталу підприємства.
- •27. Облік витрат за елементами згідно п(с)бо № 16 “Витрати”.
- •28. Класифікація джерел утворення господарських засобів підприємства.
- •29. Облік витрат, пов’язаних з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції.
- •55. Сутність та функції податків.
- •56. Загальні принципи оподаткування.
- •57. Основні елементи оподаткування. Класифікація податків
- •58. Податкова політика держави.
- •59. Структура податкової системи України.
- •60. Податок на додану вартість.
- •61. Акцизний податок.
- •62. Місцеві податки на збори.
- •30. Облік доходів згідно п(с)бо № 15 “Дохід”.
- •31. Основні завдання ревізії операцій з основними засобами і нематеріальними активами.
- •32. Функції фінансового контролю.
- •33. Ревізія операцій з підзвітними особами.
- •35. Основні завдання ревізії операцій з товарно-матеріальними цінностями.
- •36. Фінансовий контроль, його завдання.
- •34. Контрольно-ревізійний процес, види ревізій.
- •37. Узагальнення і оформлення результатів ревізії.
- •38. Ревізія каси і касових операцій.
- •48.Методи економічного аналізу
- •49. Елімінування як метод економічного аналізу.
- •50.Інформаційна база економічного аналізу
- •39. Поняття бюджетної установи, бюджету, бюджетної системи.
- •40. Розпорядники бюджетних коштів та їх функції.
- •41. Бюджетні асигнування призначення та зобов’язання, обмеження для бюджетних установ при виконанні бюджету.
- •42. Класифікація доходів бюджету бюджетних установ.
- •43. Класифікація видатків бюджетних установ.
- •44. Порядок складання кошторису доходів і видатків.
- •45. Склад, класифікація і облік необоротних активів бюджетних установ.
55. Сутність та функції податків.
Податки — це обов'язкові відрахування до державного і місцевих бюджетів юридичними і фізичними особами Це важлива складова фінансової системи. За допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Податкова система регламентується відповідними законодавчими актами, які встановлюють конкретні методи і правила стягнення податків. Податки виконують такі функції: фіскальну — створення державної скарбниці для забезпечення існування держави та її установ, органів тощо; перерозподільну — податки є важливим інструментом розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів; стимулюючу — вилучення податків впливає на активізацію трудової і виробничої діяльності, краще використання основних виробничих фондів, стимулювання тих чи інших галузей виробництва завдяки створенню податкових пільг використання податковій пільг сприяє розвитку підприємницької діяльності, закріпленню кадрів в окремих галузях господарства. Здійснення митної політики спрямоване на збереження національного виробника та активізацію його виробничої діяльності. Структуру податкової системи наведено на рис. 133.
56. Загальні принципи оподаткування.
Оподаткування є невід'ємною економічною функцією будь-якої держави. Податки — це обов'язкові платежі державі юридичними та фізичними особами. Це головна форма державних доходів. Податкові відносини уособлюють певну частину фінансових відносин, що пов'язана з формуванням грошових доходів держави. Тому податок як економічна категорія перш за все втілює у собі систему економічних відносин з приводу розподілу частини власності (доходу) між державою та іншими господарюючими суб'єктами.
Податкова система — це закріплена законодавством сукупність податків, які стягуються, а також принципів, форм і засобів їх побудови. Вона забезпечує концентрацію у безпосередньому розпорядженні держави фінансових ресурсів для вирішення найголовніших загальнодержавних та соціальних завдань. Через податки, пільги, фінансові санкції, що є невід'ємною частиною системи оподаткування, держава висуває єдині вимоги до ефективності господарювання, які стимулюють досягнення встановленої мети, раціональне використання підприємствами залишених у них доходів на виробничий розвиток, створюючи при цьому рівні умови для всіх учасників суспільного виробництва.
Принципи оподаткування. Оподаткування базується на певних принципах, сформульованих у свій час ще А. Смітом. Головні з них — рівномірність, визначеність, зручність та дешевизна.
Рівномірність означає єдиний підхід держави до суб'єктів оподаткування незалежно від їх економічного та юридичного статусу. Всі платники перебувають у рівному становищі і, отримуючи однакові доходи, повинні сплачувати однакову суму податку.
Принцип визначеності свідчить про те, що податок визначається державою заздалегідь у фіксованому розмірі та обчислюється за певний строк. Єдині для всіх правила оподаткування, які стабільні протягом тривалого часу, дають змогу платникам самостійно, з перспективою приймати оптимальні господарські рішення, завчасно знаючи про норму та умови вилучення частини їх доходів на користь держави.
Принцип зручності полягає в тому, що оподаткування має бути зрозумілим для кожного. Система сплати податків повинна бути простою і прозорою.
Дешевизна оподаткування означає оптимальність розмірів встановлених податків. Занижені ставки податків не в змозі будуть наповнити державний бюджет, а надмірні ставки посилюватимуть податковий тягар і сприятимуть спаду виробництва, зниженню ділової активності і тінізації економіки.