8.Технологія точкового, шовного та рельєфного зварювання

Висока якість зварювальних виробів забезпечується сукупністю всіх конструктивних і технологічних рішень, починаючи від ескізного проектування деталей і закінчуючи контролем технологічного процесу. Новий технологічний процес створюється на основі креслення деталей (з вказанням матеріалу, розмірів і форми, типів з’єднання); технічних умов на виготовлення вузла (з вимогами, пред’явленими до матеріалу, обладнанню, технологічному процесу); програми випуску (з указанням кількості виробів у рік)

Вибір раціональної конструкції деталей і елементів з’єднання

Ретельна обробка технологічності спроектованого вузла – обов’язкова вимога сучасної промисловості. Вона включає правильний вибір матеріалу, розмірів і форми деталей, раціональні способи виготовлення, зборки, зварювання вузла, а також ряд інших операцій з установленням якості і точності виконання і основне обладнання і т.п.

Правильний вибір матеріалу впливає на якість і економність зварного вузла. Разом з високими експлуатаційними характеристиками матеріал мусить мати гарні технологічні властивості: штампувальність, зварюваність і т.п.

Форма і розміри вузлів для точкового, шовного і рельєфного зварювання вельми різноманітні: від простих плоских панелей до складних просторових конструкцій. Найбільш технологічні вузли відкритого типу (рис 6.1 а). менш технологічні вузли напівзакритого типу (б), погіршуючи доступ одного з електродів. Найменш технологічні вузли закритого типу (в) вузли коробчастої форми з внутрішніми швами, закриті панелі малої висоти і т.п.

рис 8.1 Приклади вузлів, які з’єднують точковим та шовним зварюванням

а- відкритого типу; б – напівзакритого типу; в- вузли коробчатої форми з внутрішніми швами

Конструктивні елементи з’єднання

Конструктивні елементи обумовлюються ГОСТ 15878-79 для двох груп а та Б. З’єднання групи А мають більш високі показники міцності.

Рис 8.2 Конструктивні елементи з’єднань при а – точковому та б – шовному зварюванні

Основними конструктивними елементами є мінімальний діаметр ядра (для точкового зварювання) ширина литої зони (для шовного). Їх визначають із умов стабільності, міцності та герметичності шва при мінімальному перекритті.

Приблизно для товщини деталей δ≥0,5 діаметр ядра вираховують по формулі

d=2 δ+(2…3)мм, або d=4 δ⅔ де δ – товщина листів що зварюються.

Інші конструктивні елементи

Величина проплавлення (h1) в більшості випадків повинна бути в межах 20…80 % від товщини деталей, менший показник належить тоншій деталі.

Глибина вм’ятини g не повинна перебільшувати 20% товщини деталей. При мікро зварюванні цей показник значно нижчий.

Мінімальна відстань між точками вибирається з умов мінімального шунтування при збереженні міцності.

Величина перекриття литих зон герметичного шва f повинна бути не менше 25% довжини литої зони l.

Мінімальна величина перекриття β це найменша ширина сполучення деталей без округлення сусідніх елементів.

Відстань від центру точки чи осі шва до краю перекриття u не повинна бути меншою 0,5β. Відстань між осями сусідніх рядів вибирають на 20% більше ніж tш

Приведені залежності є рекомендаційними і можуть змінюватись в залежності від матеріалу та товщини деталей, вимог до вузла, який зварюємо.