Нещільності

В стадії охолодження часто трапляються випадки утворення нещільностей в литому металі зварного шва: зовнішні і внутрішні тріщини, раковини. Утворення нещільностей найбільш часто спостерігається при зварюванні деталей товщиною більше 1 мм із сплавів з широким інтервалом крихкості. Як показали досліди, тріщини являються гарячими .и в основному в температурному інтервалі крихкості. утворюються

Нестача металу при кристалізації ядра без зовнішнього тиску приводить до утворення розсіяних або зосереджених нещільностей – раковин. В зв’язку з високим тиском у ядрі и високою швидкістю охолодження утворення значної пористості маловірогідне. Основним способом запобігти нещільностей є прикладанн ковочного зусилля.

При шовному зварюванні деталей товщиною 2-3 мм кристалізація метала може частково або повністю проходити без зовнішнього тиску, так як ролик вже перемістився на крок. При цьому в більшості випадків утворюються тріщини, перпендикулярні осі z.

Зниження корозостійкості з’єднань

Цей дефект з’являється в результаті переносу частини електродного металу на поверхню вм’ятини и може викликати посилену корозію в цій частині з’єднання, особливо на сплавах, чутливих до корозії при контакті з електропозитивними елементами наприклад алюмінієвих і магнієвих сплавів при контакті з міддю. Цей дефект в практиці контактного зварювання називається «забрудненням» поверхні деталей. При зварюванні металів з покриттям частина цього покриття в особливості цинку при з’єднанні оцинкованих сталей, може відриватися від основного металу, оголюючи його, що також приводить до погіршення корозійної стійкості.

Швидкість масопереносу по мірі постановки ряду точок збільшується, так як на поверхню електрода переходить зварюваний метал и це викликає підвищення тепловиділення і зниження тепловідводу(ефект теплоекранування), теплопровідності і електропровідності. Наслідком подібної зміни властивостей є зміна температури в контакті з деталями, як за рахунок під) Це явище призводить до зростання об’єму розплавленого металу (глибини проплавлення), часто супроводжується утворенням тріщин на поверхню деталей, і вибризкувань.

Рис. 6.3. Характер зміни властивостей робочої поверхні електрода: теплопровідності λе, електропровідності ае, температури в контакті електрод – деталь Тед і опору rед, глибини проплавлення А при виконанні ряду точок n

Для зменшення вірогідності зниження корозійної стійкості з’єднань слід приймати засоби до гальмування процесів маса переносу. До таких технологічних засобів можна віднести:

1. Підготовка поверхонь деталей перед зварюванням, бажано хімічним способом, для видалення продуктів, які вміщають вологу, и супутні повторному окисленню поверхонь електродів.

2. Використання жорстких режимів, скорочуючи перебування металу при підвищених температурах.

3 Застосування попереднього обтискання деталей перед зварюванням.

4. Нанесення на поверхню деталей бар’єрних речовин (мінеральних масел), які перешкоджають масопереносу і повторному окисленню електродів.

5. Інтенсивне охолодження електродів та роликів водою, і в ряді випадків рідкими газами, використання електродних матеріалів з високою теплопровідністю, наприклад технічної міді при точковому зварюванні магнієвих сплавів.

6. Видалення продуктів масопереносу з поверхні з’єднань після зварювання шляхом зачистки її металічними віниками.