Система стандартів вищої освіти України

Державный стандарт:

• перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

• перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

• вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;

• вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти;

• перелік вищих навчальних закладів України.

Галузеві стандарти:

• освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) випускників вищих навчальних закладів;

• освітньо-професійні програми підготовки (ОПП);

• засоби діагностики якості вищої освіти.

Система стандартів ВНЗ:

• перелік спеціалізацій за спеціальностями;

• варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;

• варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

• варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;

• навчальні плани;

• програми навчальних дисциплін.

Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, вимоги до освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, погодженим із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики

в) тести:

1. Стандарти вищої освіти – це:

а) основа оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності ВНЗ;

б) нормативно-правові акти, які регламентують механізм вищої освіти в Україні;

в) система указів Президента України щодо реформування вищої освіти;

г) компоненти ВНЗ стандарту вищої освіти.

2. Метою стандартизації вищої освіти є:

а) задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів суспільства на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів;

б) відбиття сучасних тенденцій розвитку освіти;

в) модернізація стандартів різних галузей діяльності суспільства;

г) оптимізація навантаження на викладачів технічних наук.

3. Головними принципами реалізації стандартизації вищої освіти є:

а) диверсифікація, випереджуваність, безперервність, інформатизація;

б) адаптація, оптимізація, підпорядкованість, субсидіарність;

в) обґрунтованість, справедливість, ефективність, самостійність;

г) повнота, прозорість, публічність, збалансованість.

4. Стратегія стандартизації вищої освіти полягає в такому:

а) відбиття сучасних тенденцій розвитку різних галузей країни;

б) створення єдиних підходів до формування змісту вищої освіти;

в) всебічне комплексне вивчення проблем сучасної економіки України;

г) державне управління та регулювання виробничої сфери.

5. Яким органом влади затверджуються державні стандарти вищої освіти:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Верховною Радою України;

в) Міністерством вугільної промисловості;

г) Міністерством транспорту та зв’язку.

6. На кого покладається відповідальність за відповідність рівня підготовки студента вимогам державних стандартів вищої освіти?

а) Міністра фінансів України;

б) Президента України;

в) Декана факультету;

г) Завідувача кафедри;

д) Міністра освіти і науки України.

7. «Сукупність норм, що визначають вимоги до освітнього, освітньо – кваліфікаційного рівня» - це визначення:

а) державного стандарту вищої освіти;

б) галузевого стандарту вищої освіти;

в) місцевого стандарту вищої освіти;

г) компоненти навчального закладу.

8. Зміст освітньо – кваліфікаційної характеристики визначається для кожного освітньо – кваліфікаційного рівня:

а) Міністром фінансів України;

б) Міністерством освіти України;

в) Державною атестаційною комісією;

г) управлінням методичним забезпеченням.

9. До освітньо – кваліфікаційних рівнів (ОКР) у системі університетської освіти України в умовах Болонського процесу не належать:

а) молодший спеціаліст;

б) бакалавр;

в) спеціаліст;

г) магістр.

10. Нормативні навчальні дисципліни визначаються:

а) вищим навчальним закладом (ВНЗ);

б) освітньо – професійною програмою підготовки (державним стандартом освіти);

в) Вченою радою університету;

г) навчально-методичною комісією факультету.

11. До системи стандартів вищої освіти в Україні не відноситься:

а) державні стандарти;

б) галузеві стандарти;

в) стандарти вищої освіти ВНЗ України;

г) стандарти середніх спеціальних навчальних закладів;

д) освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) конкретних спеціальностей; освітньо-професійні програми(ОПП); навчальні плани; програми навчальних дисциплін.

12. До галузевих стандартів вищої освіти в Україні належать:

а) освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) випускників ВНЗ;

б) освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців;

в) засоби діагностики якості вищої освіти;

г) засоби контролю якості вищої освіти;

д) механізм ліцензування спеціальностей.

13. До стандартів ВНЗ України не належать:

а) перелік спеціалізацій за спеціальностями;

б) варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників ВНЗ;

в) варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки фахівців;

г) навчальні плани спеціальностей і програми навчальних дисциплін;

д)рішення Кабінету Міністрів України, пов’язані з реструктуризацією ВНЗ.

14.Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) використовується при:

а) визначенні первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

б) визначенні об’єкту, цілей освітньої та професійної підготовки;

в) визначенні змісту навчання як бази для опанування новими спеціальностями, кваліфікаціями;

г) атестації випускників вищих навчальних закладів і сертифікації фахівців та визначенні їх кваліфікації;

д) визначенні кваліфікації фахівців;

е) усі відповіді правильні.

15. Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності „Фінанси і кредит” у Донецькому національному університеті відбиває:

а) цілі професійної підготовки фінансистів і банкірів з вищою освітою;

б) місце майбутнього фахівця в структурі галузей економіки держави;

в) навички, уміння, типові завдання та компетентності в сфері економіки, фінансів і кредиту;

г) галузь знань, освітній рівень, кваліфікацію і назву посад, які має право обіймати фахівець напряму „Фінанси і кредит”;

д) усі відповіді правильні.

16. Які стандарти вищої освіти не затверджує Міністерство освіти і науки України?

а) освітньо-кваліфікаційні характеристики (нормативна частина) з усіх напрямів спеціальностей і освітньо-кваліфікаційних рівнів;

б) освітньо-професійні програми (нормативна частина);

в) засоби моніторингу і діагностики якості вищої освіти;

г) механізм ліцензування спеціальностей;

д) навчальні плани спеціальностей.

17. Призначення Європейських стандартів і рекомендацій у сфері вищої освіти полягає в тому, щоб:

а) покращувати освіту, яку студенти здобувають у ВНЗ Європейського простору вищої освіти;

б) допомагати ВНЗ забезпечувати і підвищувати якість своєї діяльності через спроможність і якість стверджувати свої права на автономію;

в) визначити необхідність і основу діяльності агенцій із забезпечення якості вищої освіти;

г) зробити зовнішнє забезпечення якості ВНЗ країн-учасників Болонського процесу більш прозорим, зрозумілим для всіх, хто бере в цьому участь;

д) усі відповіді правильні.

Тема 10. Фінансово-економічна освіта на сучасному етапі: стан, досягнення, модернізація та проблеми розвитку.

а) складання глосарію:

• Професія – це відокремлений (“окреслений") у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти чи кваліфікації, які особа може виконувати відносно постійно, відповідно до своєї посади

• Професійна свідомість – це сукупність юридичних професійних правових знань, почуттів, емоцій, оцінок, настанов, мотивів, що характерні для представників відповідної групи та формуються завдяки професійній діяльності й навчанню.

• Професійні знання – це закономірності предметної галузі, які дають людині змогу вирішувати конкретні професійні завдання, а саме: факти, поняття, правила, оцінки, взаємозалежності, а також стратегії прийняття рішень у цій галузі.

• Професійні цінності – це орієнтири, на основі яких людина обирає, освоює і виконує свою професійну діяльність.

• Фахівець – це людина, що володіє спеціальними знаннями й навичками в будь-якій галузі, що має спеціальність; людина, що добре знає будь-що, майстер своєї справи

• Фахівець з фінансів і кредиту – це людина, що володіє спеціальними знаннями й навичками у галузі фінансів і вирішує завдання у фінансово-економічній сфері на макро- та мікрорівнях.

• Схеми майбутньої професійної діяльності – це схема майбутньої діяльності людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець.

• Фінанси – це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових коштів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу.

• Фінансова система – це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані грошові фонди.

• Бюджетна система – це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устроїв та врегульована нормами права.

• Податкова система – це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку.

• Грошово-кредитна система – це форма організації грошового обігу, яка історично та законодавчо склалася в тій чи іншій країні.

• Гроші – це особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.

• Кредит – це економічні відносини між суб'єктами ринку щодо перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності.

• Бюджет – це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів.

• Фінансові відносини – це частина грошових відносин, яка пов'язана із формуванням, розподілом і використанням грошових коштів з метою забезпечення потреб держави, підприємств (фірм) і громадян (домогосподарств).

• Фінансові ресурси – це кошти, що знаходяться у розпорядженні підприємств і призначені для виконання ними певних фінансових зобов'язань.

• Органи оперативного управління фінансами – це Міністерство фінансів України, страхові компанії, фінансові служби підприємств та інші фінансові органи, які ставлять за мету досягти максимального ефекту при мінімальних затратах шляхом своєчасної зміни фінансових відносин, маневрування фінансовими ресурсами.

• Фінансовий ринок – це система економічних та правових відносин, пов’язаних з купівлею — продажем або випуском та обігом фінансових активів.

• Фінанси підприємств – це система грошових відносин, які виникають у процесі отримання і розподілу грошових доходів, формування і використання відповідних фондів грошових коштів.

б) складання логіко-структурних схем:

Складіть логіко-структурні схеми:

1) Система підготовки кадрів для фінансової і банківської систем в Україні. На основі використання навчального посібника Внукової Н.М. і Успаленко В.І. «Фінанси: вступ до фаху».- Харків: Бурун і К., 2005 . –с. 5-8;

2) Класифікація економічних наук в Україні.

Класифікація економічних наук в Україні