Інформаційно-телекомукаційні технології

1. Програмне забезпечення загального призначення.

2. Використання Інтернет у навчальному процесі.

3. Ефективні презентації у навчальному процесі.

4. Електронні підручники та тестувальні програми.

5. Розробка та використання дистанційних курсів у навчанні.

6. Програмні засоби для автоматизації адміністративної діяльності факультету.

ТЕХНОЛОГІЇ ЖИТТЄЗАБЕЧПЕЧЕННЯ

1. Освітні проекти спільні з іншими організаціями, ВНЗ та їхня реалізація.

2. Ринок освітніх послуг факультету у Донецькій області (проведення шкільних семінарів, презентацій досвіду, та ін.)

3. Реклама факультету на ринку освітніх послуг, формування іміджу ДонНУ.

4. Зв’язок факультету з випускниками, вивчення попиту потреби випускників на ринку праці та створення на підставі цієї роботи нових варіантивних курсів.

ІННОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ

1. Створення авторських програм, спецкурсів, практикумів, факультативів.

2. Інноваційна науково-методична, навчальна література, навчально методичні комплексом.

3. Інноваційні технології що застосовуються у навчальному процесі.

Інноваційні форми контролю знань студентів

Проекти

в) тести:

1. Провідною формою організації і проведення навчального процесу в університеті є:

а) лекція;

б) семінар;

в) практичне заняття;

г) міні-конференція.

2. Безперервність освіти забезпечується:

а) спадкоємністю змісту освіти на різних її ступенях;

б) успішністю засвоєння знань;

в) наявністю державного замовлення на фахівців;

г) Конституцією України;

д) Законом України «Про вищу освіту».

3. Основними елементами Концепції освітньої діяльності в Донецькому національному університеті є:

а) система високопрофесійної ступеневої освіти, інтегрованої до Європейського (міжнародного) простору;

б) розробка і впровадження інноваційних технологій навчання, у т.ч. дистанційного;

в) розробка і впровадження в навчальний процес навчально-методичних і науково-методичних комплексів з модульного контролю знань студентів;

г) усі відповіді правильні.

4. Процес інформатизації освіти – це:

а) забезпечення навчальних закладів комп'ютерами;

б) застосування сучасних систем і інформаційно-комунікаційних технологій в системі освіти;

в) створення глобальних інформаційно-освітніх мереж в світі і використання їх ресурсів в освітянському просторі;

г) усі відповіді правильні.

5. Зменшення частки аудиторних занять останніми роками в більшості ВУЗів України пов'язане з:

а) економією коштів на зарплату викладачам;

б) загальносвітовою тенденцією зростання значущості самостійної роботи студентів у набутті фундаментальних знань;

в) копіюванням європейських зразків;

г) скороченням чисельності ВУЗів, внаслідок не проходження акредитації.

6. До форм організації навчального процесу в умовах КМСОНП відносяться:

а) лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття;

б) навчальна та переддипломна практики;

в) самостійна робота студентів;

г) усі відповіді правильні.

7. Самостійна робота студента здійснюється:

а) під час семінарських, практичних та лабораторних занять;

б) поза аудиторією під час підготовки до занять;

в) під час виконання індивідуальних творчих завдань (ІТЗ);

г) під час лекції і консультації;

д) під час екзаменів і заліків.

8. Модуль – це:

а) логічно завершена система тео­ретичних знань і практичних умінь з певної дисципліни, адаптованих до індивідуальних особливостей суб'єктів навчання і визначених опти­мальним часом на організацію їх засвоєння;

б) проведення тестового контролю за результатами вивченого блоку навчального матеріалу;

в) одиниця виміру навчального навантаження;

г) система навчальних елементів, поєднаних за ознакою.

9. Заліковий кредит – це:

а) одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчального матеріалу;

б) оцінка знань студента з дисципліни;

в) кількість аудиторних годин, відведених для вивчення дисципліни;

г) частина освітньо-професійної програми дисципліни, яку виконав студент.

10. Мобільність студентів, викладачів і фахівців – це:

а) можливість навчання і роботи в різних місцях;

б) спосіб самореалізації особи;

в) плинність талановитих кадрів за кордон;

г) спосіб еміграції.

Тема 7. Управління вищою освітою в Україні: стратегія його вдосконалення

а) складання глосарію:

• Місія вищого навчального закладу – це якісне задоволення потреб населення в освітніх послугах найвищого рівня, забезпечення підприємств, установ та організацій країни кваліфікованими кадрами, всебічний розвиток людини як особистості завдяки системному використанню в навчально-виховному процесі передових освітніх технологій.

• Управління – це система, призначена для ініціювання дії технологічних систем, здійснення контролю і керування ними в процесі виконання заданих функцій в галузі науки та освіти; сукупність скоординованих заходів, спрямованих на досягнення певної мети.

• Керуюча система наукою і освітою в Україні – це система, призначена для ініціювання дії технологічних систем, здійснення контролю і керування ними під час виконання заданих функцій в галузі науки та освіти.

• Верховна Рада в Україні – це виборний, колегіальний, загальнодержавний представницький орган влади, який функціонує в умовах демократичного правління і компетентний здійснювати, установчу та контрольну діяльність, а також єдиний орган законодавчої влади України.

• Кабінет міністрів Україні (КМУ) – це вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

• Міністерство освіти і науки України (МОНУ) – це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України; є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

• Вища атестаційна комісія (ВАК) України – це центральний державний орган у галузі присудження наукових ступенів і вчених звань.

• Керівництво ВНЗ – це вищий орган управління вищим навчальним закладом.

• Ректор університету – це керівник університету.

• Проректор ВНЗ – це заступник ректора вищого навчального закладу (з навчальної, наукової, адміністративно-господарської роботи, із вечірньої і заочної освіті та інші).

• Декан факультету – це особа, яка очолює факультет в освітній установі вищої професійної освіти і безпосередньо керує навчального, виховною і науковою роботою на факультеті.

• Заступник декана – це заступник керівника факультету, який разом з ним здійснює планування, організацію і контроль навчальної, навчально-методичної, науково-методичної, наукової та науково-дослідної роботи факультету.

• Завідувач кафедри – це керівник кафедри у вищих навчальних закладах, як правило, професор, доктор наук.

• Завідувач навчальної лабораторії – це особа, яка призначається на посаду та звільняється з неї наказом ректора за поданням завідувача та виконує роботи, передбачені планом роботи лабораторії на поточний навчальний рік, здійснює контроль за станом лабораторного устаткування і робочих місць співробітників лабораторії і вживає заходи з усунення наявних недоліків.

• Методист деканату – це особа, робота якої пов'язана як з оформленням всіляких документів (студентських квитків, залікових книжок, навчальних карток, додатків до дипломів, напрямів, довідок, заяв), так і із спілкуванням із старостами навчальних груп, студентами і їх батьками.

• Інноваційне управління університетською освітою – це впровадження інноваційних технологій щодо створення умов для впровадження у навчально-виховний процес закладів освіти інформаційно-комунікаційних технологій, як складової, шляхом забезпечення навчальних закладів комп'ютерною технікою, мультимедійними комплексами та створення єдиного інформаційного середовища в галузі освіти (порталу освіти); організації робіт із розроблення та впровадження галузевих та державних стандартів на засоби навчання і обладнання з метою забезпечення системного підходу до їх створення та відродження в Україні вітчизняної індустрії навчального обладнання; створення системи матеріально-технічного забезпечення закладів освіти сучасними технічними засобами.

• Апарат управління вищою освітою в Україні – це Міністерство освіти і науки України; міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти; Вища атестаційна комісія України; Міністерство освіти Автономної Республіки Крим; місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

• Управління стратегічним розвитком ВНЗ – це генеральна програма дій, що вказує головні напрями розвитку вузу і заходи планової роботи в умовах конкурентного середовища, що вимагають найбільшої уваги, концентрації сил і ресурсів. Стратегія формує пріоритетні цілі і основні шляхи їх досягнення таким чином, що управлінські процеси підкоряються загальному напряму дій, здійснюється єдність адміністративного і колективного управління вищим навчальним закладом.

• Управління науково-дослідницькою і навчально-методичною діяльністю в університеті – це діяльність для безперервного професійного зростання співробітників, підвищення рівня науковості і актуальності освітніх програм підвищення кваліфікації і професійної перепідготовки.

• Управління фінансово-економічною діяльністю в університеті – це управління використанням різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування університету та досягнення поставлених цілей.

• Управління рекламно-інформаційною і видавничою діяльністю в університеті – це видання навчальної, навчально-методичної літератури, що відповідає вимогам державного освітнього стандарту, а також випуск наукової, довідкової і інших видів літератури; забезпечення інформаційного супроводу навчальних, науково-дослідних програм навчального процесу

б) складання логіко-структурних схем:

Скласти логіко-структурні схеми:

1) Органи управління вищою освітою України;

2) Функції, завдання, права та обов’язки Міністерства фінансів і науки України.