2. Вплив попиту і пропозиції на формування ринкових цін

У ринковій економіці механізм формування цін значною мі­рою залежить від співвідношення попиту і пропозиції.

Попит показує кількість продукту, яку споживач готовий і здатний купити за деякою ціною протягом визначеного часу. По­пит та ціна перебувають, як правило, у зворотній залежності між собою, тобто чим ціна нижча, тим попит буде більшим і навпаки.

Цей зворотний зв'язок міжпопитом і ціною називається законом

попиту. Пропозиція — це кількість продукту, яку продавець бажає і

здатний запропонувати до продажу на ринку за конкретною ці­ною протягом певного періоду. Пропозиція звичайно розгляда­ється з точки зору вигідності ціни для продавця (виробника). Ін­шими словами, пропозиція вказує ту кількість продукту, яку ви­робники згодні пропонувати за різними можливими цінами. Про­позиція показує прямий зв'язок між ціною і кількістю запропоно­ваного продукту. З підвищенням ціни величина пропозиції зрос­тає, а зі зниженням ціни — пропозиція скорочується. Такий зв'я­зок називається законом пропозиції.

Для того, щоб з'ясувати, як взаємодія рішення споживача про купівлю продукту і рішення виробників про його продаж визна­чає ціну і кількість продукту, що реально купується і продається на ринку, необхідно звести і зобразити графічно поняття попиту та пропозиції (рис. 1).

Рис. 1. Графік попиту і пропозиції

З графіка видно, що лінія попиту (Д) і лінія пропозиції (5) пе­ретинаються в точці Р, якій відповідає ціна Ці. Це означає, що тільки за такою ціною кількість виробленого і запропонованого До ринку продукту, дорівнює тій його кількості, яку споживач бажає і в змозі купити. При такій ціні не буде ні надлишку, ні де­фіциту товару.

Економісти називають цю ціну ціною ринкового клірингу, або Ціною рівноваги. При ціні вищій за рівноважну, величина пропо­зиції стане більше величини попиту. Цей надлишок спричинить конкурентне зменшення ціни продавцями, які будуть прагнути звільнитися від нього. Зниження ціни скоротить пропозицію продукції і одночасно спонукатиме покупців купувати її в більшій кількості.

Кожна ціна, яка нижча за ціну рівноваги, потягне за собою ви­никнення дефіциту, тобто при цьому величина попиту буде біль­ша за величину пропозиції, що знову приведе до зростання ціни. Таким чином, унаслідок впливу на ціну попиту і пропозиції вона буде весь час змінюватись у той чи інший бік від ціни рівноваги збігаючись із нею на деякий час.

Як було сказано вище, при зниженні ціни споживачі, згідно з законом попиту, купуватимуть більшу кількість товару. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіювати­ся від продукту до продукту. Більше того, реакція споживачів відносно однієї й тієї ж продукції суттєво змінюється при зміні цін у різних межах.

Ступінь такої чутливості споживачів до зміни цінипродукції називається ціновою еластичністю. Для попиту на деякі продукти характерна відносно висока чутливість споживачів до зміни цін, тобто невеликі зміни в ціні призводять до значних змін у кількос­ті продукції, іііо купується. Попит на такі продукти прийнято на­зивати «еластичним». Стосовно зміни цін на інші продукти спо­живачі відносно нечутливі, тобто навіть значна зміна в ціні при­веде лише до невеликої зміни в кількості придбаної продукції. У такихвипадках попит називають «нееластичним» (рис. 2).

Ступінь цінової еластичності або нееластичності вимірюється за допомогою коефіцієнта еластичності (Це) за формулою:

це

ВП, +ВП2'Ц, +Ц;'

де ВПі і ВПз — величина попиту (обсяг продажу) відповідно за старою (Ці) і новою (Пд) ціною.

У зв'язку з тим, що крива попиту демонструє зворотний зв'я­зок між ціною і кількістю продукції, що купується, коефіцієнт еластичності має від'ємне значення. Для спрощення розрахунків від'ємний знак ігнорується і еластичність найчастіше виражаєть­ся в додатних числах.

Цінова еластичність показує реакцію попиту у відповідь на змі­ну ціни і визначає, на скільки відсотків зміниться величина попи­ту при зміні ціни на 1 %. Якщо абсолютна величина цінової елас­тичності > 1, то попит вважається еластичним, а якщо це < 1, — то нееластичним.

У випадку абсолютної нееластичності, коли це = 0, крива по­питу має вигляд лінії, вертикальної відносно осі цін. За умов аб­солютної нееластичності, колице —^>оо, крива попиту паралельна горизонтальній осі обсягу продажу і свідчить про те, що ніяка зміна ціни не впливає на величину попиту.

На цінову еластичність впливає багато чинників. По-перше, елас­тичність залежить від наявності товарів-замінників (аналогів). Чим більше таких товарів існує на ринку, чим ближчі їхні ос­новні властивості, тим еластичніший попит на них. Так, попит на хліб менш еластичний, ніж попит на макарони, а попит на сіль нееластичний, тому що вона не має замінників.

По-друге, еластичність залежить від питомої ваги товару в доході споживача. Чим більша питома вага витрат на придбан­ня товару в бюджеті споживача, тим вище буде еластичність попиту на нього. Так; 50% підвищення цін на канцелярські скріп­ки викличе мінімальну реакцію покупців на споживання дано­го товару. Але таке ж саме зростання цін, наприклад, на м'ясо, зумовить значне скорочення кількості придбання цієї продук­ції. Слушно згадати тут і про сіль, нееластичність попиту на яку пояснюється також її незначною часткою у витратах сімейного бюджету.

Важливим чинником, який впливає на еластичність попиту є соціальна значущість товару. Попит на товари першої необхідності звичайно нееластичний, а на предмети розкоші — еластичний. Так, підвищення цін на воду, електроенергію, хліб, які є предме­тами першої необхідності, не викличе значного скорочення їх­нього споживання.

На еластичність попиту впливає також чинник часу. Попит щ товар буде тим еластичнішим, чим більше часу для прийняття рі­шення має споживач. Це пояснюється тим, що за цей період може бути освоєне виробництво товарів-замінників, або знайдені мож­ливості для безболісного скорочення споживання даного товару.

Проведені американськими вченими дослідження показали що рівень цінової еластичності попиту в короткостроковому і довгостроковому періодах, має істотні розбіжності. Так, коефіці­єнт еластичності попиту на канцелярські товари в короткостро­ковому періоді становить 0,47, а в довгостроковому — 0,56, на побутове споживання електроенергії, відповідно, 0,13 і 1,89, на міжнародні залізничні перевезення — 1,4 і 3,19, а на послуги кі­нотеатрів — 0,87 і 3,67. Наведені дані свідчать, що в довгостро­ковому періоді по всім товарам та послугам еластичність вища, ніж у короткостроковому. При цьому попит на канцелярські то­вари практично не змінюється в часі і залишається нееластичним.

До чинників, які впливають на цінову еластичність, можна віднести ототожнення споживачами високої ціни товару з його високою якістю, а також небажання покупців змінювати свої звич­ки і шукати дешевші товари.

Концепція цінової еластичності також може бути застосована щодо пропозиції. Якщо виробники чутливі до зміни цін, то про­позиція еластична, і навпаки. Еластичність пропозиції також за­лежить від цілого ряду чинників.

У першу чергу до них належить вартість виробничих ресурсів. Зміна їхньої вартості впливає на витрати виробництва, а отже, і на обсяг виробленої продукції. Так, при зменшенні плати за ви­робничі ресурси, що відповідно знизить витрати на виробництво продукції, обсяг пропозиції збільшиться і навпаки.

Наступний чинник — це рівень технології виробництва. Удо­сконалення технологічних процесів створює можливості для зни­ження витрат на виробництво продукції і веде до збільшення н пропозиції за будь-якою ціною. На еластичність пропозиції впли­вають також ціни на товари, що виробляються конкурентами. Так, якщо товари є абсолютними аналогами (шини для автомобілів, копіювальний папір), то зміна пропозиції одного з товарів-конку­рентів перебуває в прямій залежності від зміни ціни іншого товару.

Безпосередньо впливають на пропозицію податки і субсидії, які розглядаються виробниками як підприємницькі витрати. З підвищенням податків збільшуються витрати виробництва, ЩО веде до зростання цін і відповідно до скорочення пропозиції. Змен­шення розмірів товарних податків, як і надання державних дотацій зумовлює зниження витрат, що через нижчу ціну веде до збіль­шення пропозиції.

Одним з найважливіших чинників, що впливає на еластичність

пропозиції, є час, який має виробник у своєму розпорядженні, щоб відреагувати на зміну ціни продукту. Для аналізу впливу чинника часу на еластичність пропозиції виділяють три ринкові періоди: найкоротший, короткостроковий і довгостроковий.

Найкоротший ринковий період характеризується настільки ма­лим часом, що виробники не встигають відреагувати на зміну цін і попиту. Як наслідок — пропозиція нееластична.

У межах короткострокового періоду виробничі потужності окре­мих виробників і всієї галузі залишаються незмінними, але під­приємство має достатньо часу, щоб використовувати ці потужно­сті більш чи менш інтенсивно. Еластичність пропозиції зростає.

Довгостроковий період достатній для того, щоб підприєм­ство встигло вжити всі бажані заходи для пристосування своїх ресурсів до вимог ринкової ситуації, що змінюється. Пропози­ція еластична.

Визначення еластичності попиту і пропозиції має велике зна­чення для вироблення цінової стратегії підприємства. Так, якщо попит на товар еластичний, то виробник (продавець) повинен у своїх діях ураховувати ефект зниження ціни. Зменшена ціна мо­же принести йому більший прибуток зарахунок збільшення об­сягів продажу.