Червенська земля

Червенська земля утворювала окрему територію з X по XIII ст., але межі її за джерелами не можна визначити точно *. На заході вона доходила до кордону з Польщею; на сході від Володимирського князівства відмежовувалася, правдоподібно, Бугом; на півночі від Холмського князівства і на півдні від Белзького, кордони невідомі. В другій половині XIII ст. Червенське князівство з’єдналося з Белзьким.

Червен виступає вперше під час походу Володимира на «ляхів» 981 р. Він був центром волості, яка звалася «Червенські міста» ⁶⁷. В самому Червені (тепер с. Чермно, ПНР) збереглися два городища, вали, старі шляхи та ін. Забезпечення укріпленням давала р. Гучва, яка тут широко розливається. Літопис згадує «Червенські ворота», однак не дає ніяких відомостей про пам’ятки міста і його життя ⁶⁸.

⁶³ Іпат., с. 483, 490, 503, 506, 558, 573.

⁶⁴ Там же, с. 483, 490.

⁸⁵ Хрусцевич Г. К. Белавинская и столпьевская башни под Холмом. — Памятники русской старины в западных губерниях, 1885, т, 7, с. 89.

⁶⁶ Іпат., с. 483, 492 — 493, 524 — 525, 528, 529, 531; 535, 585.

^* Карту Червенської землі див. у зб.: Український історико-географічний збірник, 1971, вип. 1, с. 81.

⁶⁷ Іпат., с. 54, 101, 105; Лавр., с. 81, 144, 150.

⁶⁸ Іпат., с. 483. Інші звістки про Червен. — Там же, с. 176, 178, 205 — 206, 334, 357, 384 — 385, 494, 498, 510, 516, 571, 572, 599, 611.

До Червенської землі був включений, правдоподібно, старовинний град Волинь (тепер Городок Надбужний, ПНР), який згадується у зв’язку з битвою Ярослава з \29\Болеславом 1018 р. та як місце переговорів 1077 р. На городищі проведено археологічні дослідження, під час яких виявлено пам’ятки X — XII ст.⁶⁹

В цій же стороні згадується Грубешів з церквою св. Миколи та Грабовець, про який нема ближчих даних ⁷⁰.

Багато поселень розташовувалося поблизу кордону з Польщею. Як укріплений град відомий Сутійськ або Сутіска: 1097 р. його зайняв Давид Ігорович, а пізніше Володимир Мономах уклав тут мир з поляками ⁷¹. Тернава служила місцем переговорів з польськими князями у 1266 і 1268 рр.⁷² На цій території знаходився, правдоподібно, і Чернечеськ, де 1142 р. збиралися війська Всеволода Святославича, Ізяслава Давидовича та Володимира галицького для походу у Польщу ⁷³ (можливо, це Чернятин лоблизу Тернави). 1352 р. згадується Щебрешин — «руське місто» ⁷⁴.

Белзька земля

Белзьке князівство лежало посередині між князівствами Червенським, Володимирським, Звенигородським, Перемишльським та Польщею. Його кордони можна реконструювати частково на основі пізніших меж Белзького воєводства ⁷⁵.

Белз був одним з найстарших міст — згадується 1030 р., під час походу Ярослава на західні землі ⁷⁶. Від Белзького замку, що стояв серед недоступних боліт, залишилися лише незначні останки валів ⁷⁷. У другій половині XII ст. та у першій XIII ст. Белз був княжою столицею *.

⁶⁹ Там же, с. 100, 140; Лавр., с. 139, 193; Длугош, т. 10, с. 22; Poppe A. Gród Wołyń. — Studia wczesnośredniowieczne, 1958. t. 4, s. 275 — 287; Sprawozdania archeologiczne, 1956, t. 2, s. 3.

⁷⁰ Іпат., c. 550 — 572.

⁷¹ Там же, c. 178; Лавр., c. 247, 271; Kutrzebianka A. Saciaska, gród z polsko-ruskiego pogranicza. — Sprawozdania Akademii Umiejętności, 1933, N 10, s. 11; Wartołowska Z. Gród czerwieński Sutejsk na pograniczu polsko-ruskim. — Warszawa, 1958.

⁷² Іпат., c. 576, 571 — 572.

⁷³ Там же, с. 224.

⁷⁴ АГЗ, т. 5, c. 4.

⁷⁵ Jabłonowski A. Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej: Ziemie Ruskie: Epocha przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. — Warszawa; Wiedeń, 1889 — 1904, mapa 2; Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV w. — Lwów, 1939.

⁷⁶ Іпат., c. 105; Лавр., c. 140.

⁷⁷ Чачковський О. Княжий Белз. — ЗНТШ, 1937, т. 154, c. 100; Ратич, c. 19.

^* У Белзі князювали: 1170 — 1195 рр. Всеволод Мстиславич (Іпат., с. 446); 1195 — 1210 рр. Олександр Всеволодович (там же, с. 483, 487); 1210 — 1213 рр. Василько Романович (там же, с. 488); 1215 — 1234 рр. Олександр, вдруге (з перервою) (там же, с. 599, 601, 611). \30\

Навколо міста часто відбувалися бої локального характеру ⁷⁸.

Другим значним містом Белзького князівства був Бужськ (Буськ), укріплення якого лежали також серед боліт ⁷⁹. Деякий час Бужськ був приєднаний до Галицького князівства. Бував також княжою столицею *. На території" Белзького князівства знаходився, правдоподібно, Городок, згаданий 1236 р.⁸⁰