Берестейська земля

Берестейська земля з XI ст. належала до Турово-Пінського князівства і разом з ним до Києва, а наприкінці XII ст. з’єдналася з Волинню. Приблизні кордони її були: на півночі р. Наров, на заході лінія від середньої Нарови до середнього Вепру, на півдні р. Володавка і Верхня Прип’ять, на сході вододіл між Мухавцем і Ясельдою.

Столиця землі Берестій (Бересть) мав укріплений замок, який часто захищався від нападів ятвягів. Володимир Василькович побудував тут нові дерев’яні укріплення і кам’яний «стовп». 1288 р. берестяни виступили проти Мстислава Даниловича, бажаючи перейти під владу князя Юрія Львовича, за що Мстислав покарав їх тяжкими данинами ⁵⁴.

Другим великим містом був Дорогичин над Бугом. На деякий час він потрапив до німецьких рицарів Добжинського ордену, Данило визволив місто і побудував тут «прекрасну» церкву Богородиці. У Дорогичині відбулася його коронація. Дорогичин був важливим торговим пунктом, про що свідчить велика кількість свинцевих пломб, знайдених тут ⁵⁵.

⁴⁸ Там же, с. 180, 181, 234, 243, 257, 258, 305, 526.

⁴⁹ Там же, с. 234, 243, 257, 502, 555.

^* Відомі князі: 1110 р. Давид Ігорович, 1146 — 1147 рр. Святослав Всеволодович, 1148 р. Ростислав Юрійович (Іпат., с. 180, 181, 234, 257, 258).

⁵⁰ Там же, с. 526.

⁵¹ Там же, с. 278, 376, 516, 526, 555.

⁵² Там же, с. 150, 216, 278, 343, 346.

⁵³ Там же, с. 526.

⁵⁴ Там же, с. 608, 610, 611 — 613.

⁵⁵ Там же, с. 517, 524, 538, 548 та ін.; Авенариус И. П. Дрогичин надбужский и его древности. — Материалы по археологии России, 1890, № 4, с. 111; Болсуновский К. Дрогичинские пломбы. — Киев, 1894. \27\

Кам’янець на р. Лосні був укріплений Володимиром Васильковичем, який побудував тут кам’яний «стовп» — вежу, що збереглася до нашого часу ⁵⁶.

Менш значними поселеннями були: Мельник над Бугом, відомий церквою Богородиці ⁵⁷, Кобринь ⁵⁸ та найвіддаленіший на північ Більськ, яким особливо опікувався Володимир Василькович ⁵⁹. На кордоні з Польщею стояв Воїнь (Вогинь) ⁶⁰.

Холмська земля

Початково назва території між Бугом та польським кордоном, на північ від Червенської землі, в літописах не вказується. У звістках 1210 — 1219 рр. у цьому регіоні згадуються Угровеськ, Верещин, Столп’є і Комов ⁶¹. Можливо, столицею волості вважався Угровеськ, яким особливо опікувався Данило. Назва Холмської землі стабілізувалася в період, коли Холм став столичним містом Забужжя. На півночі кордон Холмщини йшов, правдоподібно, р. Володавкою; на південь від Червенської землі точний кордон невідомий.

Холм був побудований Данилом близько 1237 р. як головний замок для захисту Забужжя. Укріплення Холма. частково побудовані за новою технологією, з каміння, були такі міцні, що й ординці-завойовники не могли їх подолати. В новому місті Данило поставив великі церкви, св. Івана і Богородиці, прикрашені скульптурами, іконами та дорогоцінним оздобленням. Навколо замку виникли садиби землеробів та ремісників, між якими були вихідці з земель, що попали під ординську владу, а також із Західної Європи. Було засновано холмське єпископство ⁶².

⁵⁶ Іпат., с. 578, 592, 593, 610.

⁵⁷ Там же, с. 560, 561, 583, 587, 599.

⁵⁸ Там же, с. 595.

⁵⁹ Там же, с. 608, 610 — 613.

⁶⁰ Там же, с. 586.

⁶¹ Там же, с. 483, 485.

⁶² Там же, с. 494, 495, 516, 517, 524, 528, 529, 531, 548, 551, 557 — 559, 563, 567, 570, 571, 574, 590, 599, 600. Див. також: Иловайский Д. И. Даниил Романович галицкий и начало Холма. — Памятники русской старины в западных губерниях, 1885, т. 7, с. 35; Хрусцевич Г. К. Город Холм. — Там же, с. 87.

Угровеськ (тепер Угруськ, ПНР) згадується вперше близько 1210 р. серед інших поселень Забужжя. Данило, відібравши цю волость у польського князя Лешка, зробив Угровеськ столицею Забужжя, заснував тут місто, вста\28\новив єпископство, побудував монастир св. Данила. Сам Данило інколи перебував тут, а в монастирі деякий час жив литовський князь Войшелк. Після заснування Холма Угровеськ втратив своє значення ⁶³.

Разом з Угровеськом згадуються Верещин, Комов (тепер Кумів, ПНР) та Столп’є, або Столп (тепер Стовп’я, ПНР) ⁶⁴, останнє поселення, як показує назва, одержало назву від «стовпа», оборонної башти. Столп’є згадується вперше 1210 р., отже, ця споруда існувала вже на початку XIII ст., але хто її побудував, невідомо. За переказами, було тут три башти, з них збереглася лише одна ⁶⁵.

З інших поселень Холмської землі згадуються Андреїв (Андріїв), Бусово (Бусівно), Володава, Дороговськ (Дорогуськ), Охожа, Ухані, Шекарів (пізніше Красностав) ⁶⁶.