- •1.Основні підходи до розуміння феномену культури.
- •2.Структура та види культури. Функції культури.
- •3.Періодизація історії української культури. Х-ка етапів.
- •4.К-ра первісної людини на території України(від 1 млн.Р. – до часів неолітичної революції)
- •5.Трипільська к-ра на терторії України.
- •6.К-ра кочового світу на території України (на прикладі кімерійців,скіфів, сарматів)
- •7.К-ра античних міст-держав Пв.Причорномор’я та Криму.
- •8.Основні теорії походження слов’ян.
- •9.Християнізація Русі та її значення для розвитку української культури.
- •10.Розвиток, освіти, писемності та літератури в часи Київської Русі.
- •11.Архітектура, образотворче мистецтво та музика в часи Київської Русі.
- •12.Аналіз культури Київської Русі крізь призму взаємовідносин Схід-Захід(кочовий світ,Візантія, Європа, Близький Схід).
- •13.Культура Галицько-Волинського князівства.
- •14.Культурний розвиток населення історичного Закарпаття в стародавні часи (до приходу угорців у 9 ст.).
- •15.Загальна характеристика розвитку культури Закарпаття під владою Угорського королівства(896-1918рр.)
- •16.Особливості культурного життя населення українських земель у складі Литви та Польщі (1340-1569рр.).
- •17.Релігійні процеси в Україні в 14 – сер.17 ст. Церковні унії.
- •18.Діяльність православних братств на Україні.
- •19.Полемічна література (основні жанри та представники).
- •20.Книгодрукування та книго писання в Україні (14 - сер.17 ст.).
- •21.Козацька культура.
- •22.Роль Петра Могили в релігійному та культурному житті України.
- •23.Барокко в українській культурі.
- •24.Розвиток освіти та науки в Україні в 16 – сер.17 ст.
- •25.Золота доба української та церковної музики.
- •26.Козацькі літописи як індикатор розвитку самосвідомості українців (сер.17 – 18 ст.)
- •27.Григорій сковорода – останній геній Старої України.
- •28.Вплив вихідців з України на розвиток російської культури (17 – 19 ст.).
- •29.Діяльність будителів на Закарпатті.
- •30.Внесок вихідців із Закарпаття в розвиток російської культури та освіти.
- •31.Причини,умови та періодизація українського народного відродження 19 ст.
- •32.Початок національного відродження на західноукраїнських землях «Руська трійця».
- •33.Втілення ідей романтизму в літературі,музиці,живопису у п.П.19 ст.
- •34.Кирило – Мефодіївське товариство та ідея слов'янської єдності.
- •35.Тарас Шевченко – ідеолог модерної України.
- •36.Освіта та наука в Україні в 19 на поч..20ст.
- •37.Утиски української мови та культури в Російській імперії( друга пол.19 – поч.20 ст.)
- •38.Роль Івана Франка в національно – культурному русі.
- •39.М. Грушевський і його роль в розвитку української культури.
- •40.Ідейні витоки українського модернізму. Модернізм в літературі та театрі.
- •41.Культурна політика Центральної Ради унр.
- •42.Національна і культурна політика гетьмана Павла Скоропадського.
- •43.Політика українізації радянської влади: причини,форми, зміст, та наслідки.
- •44.Літературний процес в радянській Україні в 20 – 30-ті рр.20ст.
- •45.Культура Закарпаття у міжвоєнний період.
- •46.Індустріалізація та колективізація урср та їх деструктивний вплив на традиційну селянську культуру.
- •47.Наслідки сталінського терору для української культури. «Розстріляне відродження».
- •48.Становище культури України під час Другої світової війни.
- •49.Період відлиги в Україні. Шестидесятники.
- •50.Політика русифікації та дисидентський рух.
- •51.Розвиток освіти та науки радянської України у др.П.20 ст.
- •52.Характеристика культури Закарпаття в радянську добу.
- •53.Українське поетичне кіно.
- •54.Становище сучасної системи освіти.
- •55.Розвиток науки в час незалежної України.
- •56.Сучасна українська література,театр та музика.
- •57.Релігійне життя в сучасній Україні.
- •58.Розвиток української культури в діаспорі.
- •60.Офіційний статус української мови в державі та дискусії довкола неї на початку 21 ст.
27.Григорій сковорода – останній геній Старої України.
Григо́рій Са́вич Сковорода́ (* 22 листопада (3 грудня) 1722, Чорнухи, Лубенський полк — † 29 жовтня (9 листопада) 1794, Іванівка, Харківщина) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.
Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Переслідуваний світськими та духовними властями, з 1770-х років вів життя мандрівного філософа. У філософських діалогах і трактатах біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Сенс людського існування — подвиг самопізнання.
Сковорода обстоював права людської особистості в кожній людині, а, в перекладі на конкретну політичну мову того часу, це означало сильну демократичну тенденцію, що була поєднана зі співчуттям до закріпачених селянських мас, з гострою неприязню до московських гнобителів.
Григорій Сковорода мав величезний вплив на своїх сучасників і на дальше українське громадянство, і то не лише своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, в якому слово ніколи не розходилося з ділом: його вчення було в повній згоді з його життям.Невважаючи на те, що творів Сковороди не друкувалося, вони ширилися через переписування. «Сковороді не треба було шукати читачів, — вони його шукали: в нього знаходились такі гарячі прихильники і пропаґатори, що навіть через газети сповіщали, закликаючії до себе охочих читати твори українського філософа.
28.Вплив вихідців з України на розвиток російської культури (17 – 19 ст.).
Культурні взаємини між Україною та Російською імперією у ХІХ ст. набули іншого характеру, ніж у попередні часи. Вища за рівнем розвитку українська культура XVI–XVIII ст. позитивно впливала на Російську державу та сприяла її європеїзації. Внаслідок цього вищі за культурно-освітнім рівнем українські діячі усвідомлювали себе представниками іншої національності, і в Російській державі такими їх уважали. У ХІХ ст., з утратою своєї державності, Україна позбулася і своєї культурної переваги над Росією. Внаслідок того, що імперія цілеспрямовано перетворювала Наддніпрянщину на пересічну провінцію, чимало талановитих українців відчували неможливість проявити свої здібності на Батьківщині та вимушені були шукати кращих можливостей в імперських столицях. Багатьох українських культурних діячів імперські ідеологи абсолютно безпідставно зарахували до представників російської культури. Проте більшість із них, навіть далеко від рідної землі залишалася представниками свого народу, продовжувала своїми працею і творчістю служити Україні. Тому їхні досягнення, хоч і здійснені за межами Батьківщини, належать до української культури.
Перебування під імперською владою спричинило зміни у змісті української культури. Більшість здобутків архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва втратили національні риси і відтепер так чи інакше допомагали звеличувати імперську владу.
Позитивний вплив України на культурний розвиток Росії представники російської великодержавної ідеології намагалися ігнорувати. Уособленням цих поглядів стало твердження російського громадського діяча, Віссаріона Бєлінського, що «злившися навіки з єдинокровною їй Росією, Малоросія відчинила до себе двері цивілізації, освіті, мистецтву, науці...» Такі думки, незважаючи на їхню безпідставність, імперія послідовно обстоювала, пояснюючи характер своєї національно-культурної політики на українських землях.