4. Висновок: технологічна схема підготовки вибірки

Підсумовуючи викладене, хотілося б підкреслити основні вимоги до

проектування об’єкта дослідження та вибірки.

Насамперед необхідно чітко визначити, який із принципів підходу до відбору

респондентів є адекватнішим основній меті дослідження – вибірковий чи

аналітичний. (Нагадаємо, що аналітичний підхід частіше доцільно застосовувати у

власне соціологічних дослідженнях; вибірковий – при опитуваннях громадської

думки).

У тих випадках, коли результати соціологічного опитування частини певної

категорії населення передбачається перенести на всю досліджувану категорію,

слід дотримуватися таких вимог вибіркового опитування.

1. Щоб сформувати вибірку, треба мати відомості про основні характеристики

генеральної сукупності.

2. Основними характеристиками вважаються ті, можливий вплив яких на

досліджуване явище обґрунтовується дослідником.

3. Відомості про характеристику: а) назва характеристики (стать, вік, освіта,

дохід, тип поселення, національність, володіння мовою тощо); б) дані з розподілу

одиниць сукупності за значеннями конкретної ознаки.

4. Якщо дослідник не має відомостей про основні, на його погляд,

характеристики, він повинен ураховувати в крайньому разі найзагальніші (як

правило, значущі в більшості досліджень): стать, вік, рівень освіти, регіон

проживання, тип поселення. Знання цих параметрів є необхідною підставою для

розрахунку та контролю вибірки.

5. Якщо автор проекту не має жодних відомостей про генеральну сукупність,

то про вибірку в справжньому значенні цього слова говорити не варто.

6. Якщо автор не може опитану сукупність визначити як вибірку, що

репрезентує визначальну частину населення, то, наводячи дані результатів свого

опитування, він повинен попередньо описати свою сукупність за основними

параметрами: навести дані розподілів за статтю, віком, освітою, національністю, а

також іншими соціально-демографічними характеристиками опитуваної сукупності. У тих випадках, коли основною метою соціологічного дослідження є аналіз

предмета – вивчення причинно-наслідко-вих взаємозв’язків, то, як правило,

доцільніше застосовувати аналітичний підхід до відбору респондентів.

При аналітичному підході слід враховувати такі необхідні вимоги.

1. Об’єкт дослідження репрезентується спрямованим відбором відповідної

групи людей – основної групи, а також контрольної.

2. Групи (основна і контрольна) повинні відрізнятися за основною

диференційною ознакою (гіпотетичним фактором). За рештою параметрів (віком,

статтю, рівнем освіти, характером діяльності тощо) групи мають бути максимально

ідентичними.

3. Чисельність груп може обмежуватися невеликим обсягом (50-100 осіб).

Якщо гіпотетичних факторів більше ніж один, то в межах кожної з груп

(основної і контрольної) можна набирати рівні за чисельністю підгрупи. Введення

кожного нового фактору вимагає відповідного збільшення кожної з груп. Кожна з

утворених підгруп аналізу повинна включати 50-100 осіб. Чим більшою за

чисельністю буде кожна набрана підгрупа, тим вища ймовірність статистичного

обґрунтування гіпотези дослідження.