3. Прикладом багатощаблевої випадкової вибірки є вибірка дорослого

населення Сполучених Штатів, за якою Інститут Геллапа проводить щомісячні

опитування-інтерв’ю (face-to-face). На першому щаблі здійснюється стратифікація

населених пунктів: місто – село; в свою чергу, міське населення стратифікується

за типом міста (залежно від чисельності населення міста розподіляються на cities і

towns), а сільське населения районується за сегментами забудови. Із страт

відбираються 350 «точок опитування» за принципом випадкового відбору. Кожний

інтерв’юер одержує карту-схему «точки опитування» із позначеною точкою початку

«маршруту» та «інструкції» щодо встановлення домоволодінь (будинків, квартир)

відповідно до принципів маршрутного методу, а також інструкції з відбору

респондента в сім’ї (відповідно до вимог випадкового відбору). Для роботи у кожній

точці запрошується інтерв’юер, який не мешкає в цій місцевості. Разом опитується

близько 1000 осіб.

Основу вибірки становлять домовласники, тобто із генеральної сукупності

дорослого населення заздалегідь виключаються: особи, що перебувають в

ув’язненні, психіатричній лікарні; особи, які проживають у готелях або наймають

квартиру; особи, що проживають на військових базах, а також у гуртожитках

навчальних та релігійних закладів.

Після завершення опитування дані за основними демографічними

характеристиками порівнюються з даними останнього перепису; результати

опитування зважуються з урахуванням даних перепису. Це дає змогу підвищити

«репрезентативність» осіб, яких важко застати вдома. Подібні процедури

спрямовані на приведення вибірки у відповідність до основних параметрів

дорослого населення (старше 18 років), яке мешкає у приватних будівлях.

Оскільки побудова цієї вибірки Інституту Геллапа визначається принципами

випадкового відбору на кожному з щаблів, це дає змогу дослідникам

розраховувати помилку вибірки і в щомісячних публікаціях додавати до

результатів опитування таблицю, яка дає змогу читачам «правильно читати»

одержані дані, враховуючи випадкову помилку вибірки (наприклад, «таку» думку

висловлюють 23% «плюс-мінус» 4%).

Таким чином, багатощаблевий випадковий відбір дає змогу визначити

помилку репрезентативності на кожному щаблі і, відповідно, загальну помилку

репрезентативності. Чи, навпаки, на підставі заздалегідь заданої помилки

обчислити обсяг вибіркової сукупності. Природно, слід зважати на умовність

правильності розрахунків. Ця умовність визначається тими критеріями, показники

яких ураховувалися (а особливо тими, які не враховувалися) при здійсненні

типології об’єктів репрезентації. Якщо дослідник не застосовує точні математичні розрахунки під час

підготовки багатощаблевої випадкової вибірки, він, у крайньому разі, може

керуватися загальним (умовним) правилом: враховувати, що на кожному щаблі

кількість одиниць відбору повинна бути достатньо великою. Інакше принцип

випадковості втрачає свій сенс. Наприклад, якщо з кількох сотень шкіл міста у

випадковому порядку відбирати 4–6 шкіл, цілком зрозуміло, що до них можуть

потрапити нетипові об’єкти. Орієнтовна кількість одиниць відбору має становити

близько 300-400. Крім того, не слід забувати, що навіть багатощаблевий спосіб,

який полегшує процедуру випадкового відбору, не вирішує проблеми

«недосяжності» респондентів, що потрапили до вибірки відповідно до проведеної

процедури випадкового відбору. Процедура наступного зважування результатів

має як певні переваги, так і недоліки (коригування інформації визначається, по-

перше, гіпотетичними факторами дослідника, по-друге, тільки тими, відомості про

які є в статистичних документах).

Якщо на певних щаблях відбору автор проекту передбачає відбирати

невелику кількість одиниць репрезентації, то у багатьох випадках доцільніше

використовувати цілеспрямований підхід.

У практиці емпіричних соціологічних досліджень соціологи досить часто

звертаються до спрямованого відбору (або на деяких, або на всіх щаблях

побудови вибірки). Порушуючи певні формальні вимоги, дослідник нерідко

здобуває вірогіднішу інформацію, яка в подальшому підтверджується

результатами референдумів чи виборів.