Тема 4. Податкова система

1. Поняття податкової системи

Податкова система в Україні практично була створена в 1991 році, коли був прийнятий пакет законодавчих актів стосовно податкової системи.

Система оподатковування України це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджет і внески в державні цільові фонди, стягнуті у встановленому порядку. Її сьогоднішній стан можна охарактеризувати як створення основ.

Податки з'явилися з поділом суспільства на класи і виникненням основ державного устрою, як "внески громадян, необхідні для утримування... публічної влади... " (К. Маркс, Ф. Энгельс, Соч., 2-е изд., тому 21, стор.171

оподаткування — це система розподілу прибутків одержаних від господарювання між юридичними і фізичними особами і державою, а податки являють собою обов'язкові платежі в бюджет, стягнуті державою на основі закону з юридичних і фізичних осіб для задоволення суспільних потреб.

Головні принципи оподатковування — це рівномірність і визначеність.

Рівномірність — єдиний підхід держави до платників податків з огляду загальності, єдності правил, рівного ступеню збитків, що понесе кожний платник податків.

Сутність визначеності полягає в тому, що порядок оподаткування встановлюється заздалегідь законом, так що розмір і термін його сплати відомий завчасно.

Адам Сміт у своєму класичному творі «Дослідження про природу та причини багатства народів» відніс до основних податкових постулатів справедливість, визначеність, зручність для платника податків і економію.

До найбільш важливих принципів побудови та призначення системи оподаткування слід віднести принципи:

1. одноразовості оподаткування, що означає - один і той же об'єкт може підлягати лише одному виду оподаткування і тільки один раз протягом оподатковуваного періоду;

2. соціальної справедливості, що передбачає встановлення рівних умов оподаткування для всіх підприємств та організацій незалежно від форм власності;

3. обов'язковості, що означає порушення службовими особами податкового законодавства тягне за собою адміністративну, кримінальну чи дисциплінарну відповідальність;

4. економічної доцільності, що є основоположним у визначенні переліку як об'єктів оподаткування, так і видів податків, розміру ставок податків та інших платежів.

Податкова система базується на відповідних законодавчих актах держави, що встановлюють конкретні методи побудови і стягнення податків, тобто визначають конкретні елементи оподаткування, до яких відносяться:

об'єктом оподаткування — є різноманітні види доходів, товари і послуги, а також різні форми накопиченого багатства чи майна, визначені законодавчими актами;

суб'єкт податку — це платник податків, тобто фізична або юридична особа, що зобов'язана відповідно до законодавства сплатити податок, формальний платник податків;

джерело податку, тобто національний дохід, позаяк усі оподатковувані об’єкти становить ту чи іншу форму національного доходу;

ставка податку — розмір податкових відрахувань з одиниці об'єкта оподаткування. Ставка визначається або у виді твердої ставки, або у виді відсотка і називається податковою квотою;

податкова пільга — повне або часткове звільнення платника від податку, надання переваги;

термін сплати податку — термін у який повинен бути сплачений податок і який обумовлюється в законодавстві, за порушення якого, незалежно від провини платника податків, стягуються пені в залежності від прострочки терміну.