3. Митне регулювання зовнішньо-економічної діяльності

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється у відповідності до положень законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про єдиний митний тариф» та міжнародних договорів України.

Усі предмети, що підлягають митному контролю, класифікуються у схемі Єдиного митного тарифу. Кожний товар має свій девятизначний код ТН ЗЕД (товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності), перші два знаки якого означають товарну групу; 3 та 4 - визначають товарну позицію; 5 і 6 - це товарна підпозиція; 7 - 9 є визначальним для конкретного товару. Причому, в частині перших шести знаків ТН ЗЕД уніфікована з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, а в частині восьми знаків - з Комбінованою тарифно-статистичною номенклатурою ЄЕС. Правильне встановлення місця товару в номенклатурі є вирішальним для встановлення митних режимів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Єдиний митний тариф України передбачає три види ставок, що відрізняються за їх розміром та залежать від країни походження товарів: преференційні; пільгові та повні.

Єдиний митний тариф України та митні правила повинні бути спеціально опубліковані в загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, як за 45 днів до терміну вводу їх в дію. У випадку, якщо вказані документи не будуть офіційно опубліковані, вони не набувають чинності. Якщо вказані документи будуть офіційно опубліковані пізніше, ніж за 45 днів до терміну вводу їх в дію, то датою набуття ними чинності буде вважатися 46-ай день з моменту офіційної публікації. Офіційною публікацією вважається публікація у офіційному періодичному виданні Верховної Ради України. Датою офіційної публікації вважається дата фактичного виходу у світ відповідного номеру цього видання.

4. Державний контроль за здійсненням валютних операцій

Ще одним елементом зовнішньоекономічної діяльності є валютні операції, які регулюються Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Головним органом валютного контролю є Національний банк України до повноважень якого входять:

• проведення валютної політики виходячи з принципів загальної економічної політики України;

• контролювання і дотримання затвердженого Верховною Радою ліміту зовнішнього державного боргу України;

• накопичення, зберігання та використання резервів валютних цінностей для проведення державної валютної політики;

• видача ліцензій на здійснення валютних операцій та прийняття рішення про їх скасування;

Кабінет Міністрів України в області валютного регулювання:

• визначає та пред’являє на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;

• бере участь у складанні платіжного балансу;

• забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;

• забезпечує формування та виступає розпорядником Державного валютного фонду України;

• визначає порядок використання надходжень в міжнародних розрахункових од.

Національний банк України здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, що не належать до компетенції інших державних органів, а також забезпечує виконання уповноваженими банками функцій по здійсненню валютного контролю.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, які проводяться резидентами та нерезидентами через ці банки.

Державна податкова інспекція здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, які проводяться резидентами та нерезидентами на території України.

Міністерство зв’язку здійснює контроль за дотриманням правил поштових переказів та пересилки валютних цінностей через державний кордон України.

Державний митний комітет України здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через державний кордон України.