3. Фінансова система, її ланки

Фінансова система - це сукупність фінансових відношень.

В загальній сукупності фінансових відношень можуть бути виділені три важливі сфери: фінанси підприємств, установ і організацій; страхування; державні фінанси.

В середині кожної з названих сфер виділяються ланки. в сфері фінансів підприємств ( установ, організацій) такі ланки, як фінанси підприємств, що функціонують на комерційних початках; фінанси установ і організацій, що здійснюють некомерційну діяльність; фінанси суспільних об'єднань. У страховій сфері, де характер діяльності суб’єкта обумовлює специфіку об'єкта страхування, в якості ланок, виступають: соціальне страхування, майнове й особисте страхування, страхування відповідальності, страхування підприємницьких ризиків. У сфері державних фінансів - відповідно, державний бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит.

Сфери і ланки фінансових відношень взаємопов’язані, створюючи в сукупності єдину фінансову систему.

Так, у складі фінансів підприємств, що функціонують на комерційних початках, у залежності від галузевої спрямованості, можуть бути уособлені фінанси промислових, сільськогосподарських, торгових, транспортних підприємств і т.п., а в залежності від форми власності - фінанси державних підприємств, кооперативних, акціонерних, приватних і ін. Галузеві й економічні особливості підприємств, що функціонують на комерційних початках, мають суттєвий вплив на організацію фінансових відношень, склад сформованих грошових фондів цільового призначення, порядок їхнього утворення і використання.

У сфері страхових відношень кожна з ланок, подана особою галуззю страхування і має розмежування за видами страхування. У складі державних фінансів угруповування фінансових відношень в середині ланок здійснюється відповідно до рівня державного керування (державний, суб’єктів держави, місцевий ).

Одною із головних ланок фінансової системи є державний бюджет. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найкрупніші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов’язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

Ще одною важливою ланкою є місцеві фінанси, роль і вплив яких підвищується. Центральну роль у цій ланці грають місцеві бюджети, що не входять до складу державного бюджету і мають визначену самостійність. Місцеві бюджети є провідником соціальної політики центральної влади.

Позабюджетні фонди знаходяться у безпосередньому управлінні центральних, а в окремих випадках місцевих органів влади. Найбільш поширеними джерелами формування цих фондів є податки, відрахування з бюджету, спеціальні внески.

4. Фінансовий контроль

фінансовий контроль - це сукупність дій і операцій по перевірці фінансових і пов'язаних з ними питань діяльності суб'єктів господарювання і керування, з застосуванням специфічних форм і методів його організації.

Об'єктом фінансового контролю є грошові розподільні процеси при формуванні і використанні фінансових ресурсів, у тому числі у формі грошових фондів, на усіх рівнях і ланках народного господарства.

В залежності від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль, розрізняють державний, внутрішньогосподарський і незалежний (аудиторський) фінансовий контроль.

Державний фінансовий контроль реалізується через загальнодержавний і відомчий.

Загальнодержавний фінансовий контроль здійснюють органи державної влади і керування. Він спрямований на об’єкти які підлягають контролю незалежно від їхньої відомчої підлеглості.

Відомчий фінансовий контроль здійснюють контрольно-ревізійні відділи міністерств, концернів, управління виконкомів, які відповідають за керування місцевих органів влади та ін. Його об’єктом є виробнича і фінансова діяльність підвідомчих підприємств, установ.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється економічними службами підприємств, організацій і установ(бухгалтерії, фінансові відділи і т.п.). Об'єктом тут виступає виробнича і фінансова діяльність самого підприємства, а також його структурних підрозділів.

Незалежний фінансовий контроль здійснюють спеціалізовані аудиторські фірми і служби. Контрольні і консультаційні послуги аудиторські фірми надають усім підприємствам і організаціям на платній основі. Аудиторські фірми є незалежними організаціями, покликаними сприяти підвищенню якості контролю, його об’єктивності.

За формами проведення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний і наступний.

Попередній фінансовий контроль здійснюється на стадії складання, розгляду і затвердження фінансових планів підприємств, кошторисів, прибутків і витрат організацій, проектів бюджетів, текстів договірних угод, засновницьких документів і т.д.

Поточний фінансовий контроль проводиться в процесі виконання фінансових планів, у ході здійснення господарсько-фінансових операцій, коли перевіряється дотримання норм і нормативів витрачання товарно-матеріальних цінностей і коштів, відповідність відпустки ресурсів виконанню планів витрат, використанню раніше наданих ресурсів.

Наступний фінансовий контроль здійснюється після завершення звітного періоду і фінансового року в цілому. Перевіряється доцільність витрат державних коштів при виконанні бюджетів, виконання фінансових планів підприємств і організацій, кошторисів бюджетних установ.

По прийомам і способам здійснення фінансового контролю розрізняють: перевірки, обстеження, аналіз, ревізії.