2. Види і Форми державного внутрішнього кредиту

Видами державного кредиту є внутрішній та зовнішній (міжнародний) кредити.

Визначаючи форми внутрішнього державного кредиту можна виділити, як самостійні наступні: а) державні позики, б) казначейські позики; в) звернення частини заощаджень населення в державні позики; г) використання коштів загальнодержавного позичкового фонду; д) гарантовані позики.

казначейські зобов'язання.- Основна їх відмінність від облігацій полягає в меті випуску, формі виплати прибутку і свободі обігу. Кошти, що поступають від продажі облігацій, спрямовуються на поповнення бюджетного фонду, позабюджетних фондів або на інші спеціально визначені цілі. Кошти ж від реалізації казначейських зобов'язань держави спрямовуються тільки на поповнення доходу бюджету. Облігації можуть бути з необмеженим або обмеженим колом обігу серед юридичних і фізичних осіб, а казначейські зобов'язання підлягають реалізації лише серед населення.

В залежності від форми виплати доходів позики поділяються на процентні, виграшні, процентно-виграшні, безпрограшні і безпроцентні (цільові).

В залежності від методів визначення доходів боргові зобов'язання держави поділяються на позики з твердим доходом та з плаваючим доходом.

За строками погашення позики поділяються на короткострокові (строк погашення до року), середньострокові (строк погашення ло 5 років) і довгострокові (строк погашення понад 5 років). В Україні законодавством передбачена можливість функціонування всіх трьох видів цінних паперів держави.

Розрізняють два варіанти погашення заборгованості — одноразово і частинами.

В залежності від забезпечення боргових зобов'язань державні позики поділяються на заставні і незаставні.

Заставні облігації забезпечуються чимось конкретним, наприклад відповідними видами доходів чи майна. Такі облігації, як правило, випускаються місцевими органами влади.

Незаставні облігації нічим визначеним не забезпечуються. В якості їх забезпечення виступає все майно держави чи відповідного органу місцевого самоврядування. Центральні органи управління, як правило, випускають незаставні облігації, їх надійність дуже висока і тому у кредиторів немає потреби в будь-яких додаткових гарантіях.

Міжнародний державний кредит — це сукупність відносин, в яких держава виступає на світовому фінансовому ринку в ролі позичальника чи кредитора.

Державні зовнішні позики надаються в грошовій чи товарній формі. Як правило, вони бувають середньостроковими і довгостроковими. Грошові позики випускаються у валюті країни-кредитора, країни-позичальника або у валюті третьої країни. Погашення позик за згодою сторін здійснюється товарними поставками або валютними коштами.

3. Внутрішній і зовнішній державний борг

державний борг – це сума накопичених в країні за певний період бюджетних дефіцитів за вирахуванням позитивних сальдо бюджету за той же період.

Розрізняють внутрішній та зовнішній державний борг.

Зовнішній державний борг – це борг іноземним державам, організаціям та особам, при цьому держава повинна віддавати певні цінні товари, надавати послуги для оплати процентів та погашення боргу.

Внутрішній державний борг – це борг держави своєму населенню, він призводить до перерозподілу доходів в країні, при цьому виникають певні зміни в економічному житті, а основним фактором його формування є дефіцит бюджету.

Державний борг в залежності від форми кредиту має товарну та грошову форми.

Товарна форма характеризується поставками матеріальних цінностей (хліба, цукру), відповідно грошова форма характеризується поставками золотовалютних резервів. За терміном погашення розрізняють короткострокові (до 1 року), середньострокові (5 – 10 років) та довгострокові (понад 10 років) державні борги. За умовами погашення розрізняють державний борг, що погашається одноразово, рівними частинами).

В залежності від виду кредитів державний борг може бути: банківський, коли кредиторами є банківські установи та небанківський, коли кредитори – небанківські установи. По цільовому призначенню розрізняють: державний борг з виплатою високих відсотків, на пільговій основі, на компенсаційній основі.

Також державний борг включає поняття капітальний та поточний борг.

Капітальний державний борг представляє собою всю суму заборгованості, включаючи нараховані проценти по випущеним та непогашеним державним позикам та іншим цінним паперам, по кредитам, які залучені для покриття дефіциту державного бюджету.

До загальної суми боргу включають також грошові кошти населення по договорах особистого страхування.

Поточний державний борг складають витрати по сплаті кредитором доходів по борговим зобов’язанням держави та погашенню зобов’язань по строкам сплати, що вже настали.

В умовах значного зростання державної заборгованості та дефіциту бюджету держава може використовувати рефінансування державного боргу.

Рефінансування означає погашення старої державної заборгованості шляхом випуску нових позик. Рефінансування активно використовується в операціях з обслуговування зовнішнього державного боргу при умові економічної та політичної стабільності країни-боржника.

В управлінні державним боргом використовуються такі заходи як конверсія, консолідація, обмін облігацій по регресивному співвідношенню, відстрочка погашення та анулювання позик.

Конверсія – це зміна дохідності позик. Вона може передбачати як зменшення, так і збільшення дохідності державних цінних паперів.

Консолідація позик – це зміна її терміну в бік збільшення. Можливе об’єднання консолідації з конверсією.

Обмін облігації по регресивному співвідношенню означає, що кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї облігації нового випуску. Цей новий захід ефективний, коли погашення раніше випущених облігацій і сплату відсотків з них необхідно здійснити в нових повноцінних коштах.

Відстрочка погашення позик використовується Урядом у випадках, коли випуск нових позик не приносить економічного ефекту, оскільки більша частина надходжень від нових позик спрямовується на погашення та виплату процентів за старими позиками.

При відстрочці погашення позик не тільки продовжуються строки, але й зупиняється виплата доходів. В цьому відмінність відстрочки погашення від консолідації позик, при якій власникам облігацій продовжує поступати дохід.

Анулювання державного боргу – це надзвичайний захід, в результаті якого держава повністю відмовляється від зобов’язань з випущених раніше позик. Це звичайно є наслідком переходу влади до нових політичних сил.