Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА БУДМЕХ Ч 2.doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
7.77 Mб
Скачать

З м і с т

№ РГР

Тема РГР

Стор.

1

«Розрахунок плоскої статично невизначеної рами методом сил»

7

1*

«Приклад розрахунку плоскої статично невизначеної рами замкненого профілю методом сил»

27

2

«Розрахунок нерозрізної балки методом фокусів при рухомому та нерухомому навантаженні»

39

3

«Розрахунок плоскої статично невизначеної рами методом переміщень»

79

Приклад Розподілу балів при рейтинговій системі оцінювання з навчальної дисципліни «будівельна механіка»

МОДУЛІ

МОДУЛЬ 1 (СЕМЕСТР 6)

СУМА

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ ЗА МОДУЛЬ

12

ЗМІСТОВІ МОДУЛІ

ЗМ 5

ЗМ 6

ЗМ 7

ЗМ 8

ЗМ 9

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

12

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ ЗА ЗМІСТОВІ МОДУЛІ ТА МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

6

6

6

6

6

30

60

100

100

КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ ЗА ВИДАМИ РОБІТ

Л2

ПР2

Л2

ПР2

Л2

ПР2

Л2

ПР2

Л2

ПР2

З НИХ ВІДВІДУВАННЯ ЗАНЯТЬ

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

АКТИВНІСТЬ НА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ

­­–

5

5

5

5

5

ВИКОНАННЯ РГР

2

2

2

2

2

2

2

2

2

2

Розрахунково-графічна робота № 1 по темі

РОЗРАХУНОК ПЛОСКОЇ СТАТИЧНО НЕВИЗНАЧУВАНОЇ ПЛОСКОЇ РАМИ МЕТОДОМ СИЛ”

Розрахунок методом сил є одним з основних методів розрахунку статично невизначених систем. Його засвоєння важливе при вивченні проектування і будівництва інженерних споруд (мостів, шляхопроводів, елементів промислових і цивільних будівель тощо).

Необхідно: побудувати епюри згинальних моментів М, поперечних Q та поздовжніх N сил від заданого навантаження, а також підібрати поперечні перерізи у вигляді двотаврів і перевірити раму на міцність.

Розрахункові схеми плоских статично невизначених рам показані на рис. 1.1, вихідні дані приведені в таблиці 1.1.

Порядок виконання роботи

1. Встановлюють ступінь статичної невизначуваності рами за наступною формулою:

(1.1)

де – число замкнених контурів системи;– число простих шарнірів (з врахуванням опорних). Нагадуємо, що шарнірно нерухома опора відповідає одному простому шарніру, рухома – двом.

2. Записують систему канонічних рівнянь методу сил. Так, для два рази статично невизначуваної системи маємо наступну систему:

(1.2)

3. Вибирають основну систему методу сил, відкидаючи „зайві” зв’язки. Для симетричної заданої системи вибирають симетричну основну систему.

4. Розглядають два стани основної системи:

а) вантажний стан, при якому на основну систему діє лише зовнішнє навантаження. Для цього стану будують вантажну епюру;

б) одиничний стан, при якому на основну системи діють лише одиничні сили, прикладені до основної системи на заміну відкинутих зв’язків. Почергово прикладаючи до основної системи одиничні сили, ...;, будують одиничні епюри...,, а також сумарну.

5. Перемножуючи відповідні епюри, підраховують одиничні та вантажні коефіцієнти системи канонічних рівнянь. Наприклад:

; тощо; (1.3)

; тощо; (1.4)

Перемножувати епюри можна безпосереднім інтегруванням

(за формулою Мора):

(1.5)

Інтеграл Мора можна підрахувати за способом Верещагіна:

(1.6)

де – площа однієї з епюр, що перемножуються;– ордината, взята на іншій епюрі під центром ваги іншої.

або за формулою способом Сімпсона-Корноухова:

;(1.7)

де ;;– добуток відповідно початкових, середніх та кінцевих ординат епюр, що перемножуються;– довжина ділянки, на якому перемножуються епюри.

6. Перевіряють правильність підрахованих коефіцієнтів системи канонічних рівнянь. Виконують наступні перевірки:

а) построкову, згідно якої сума коефіцієнтів при невідомих-строки повинна дорівнювати добутку одиничної епюрина сумарну одиничну, тобто(1.8)

б) універсальну, за якою сума коефіцієнтів при невідомих усіх строкповинна дорівнювати квадрату сумарної одиничної епюри :

(1.9)

в) постовпчикову, згідно якої сума вантажних переміщень,, ...,дорівнює добутку вантажної епюрина одиничну сумарну .

7. Підставляючи підраховані коефіцієнти в систему канонічних рівнянь, розв’язують систему відносно невідомих ,, ...,.

8. Будують виправлені епюри, помножуючи ординати одиничних епюр на відповідні значення невідомих ,, ...,, а також сумарну виправлену епюру .

9. Будують остаточну розрахункову епюру згинаючих моментів шляхом складання вантажної епюриз сумарною виправленою . Таким чином, розрахунковий момент в будь-якому перерізі рами дорівнює:

(1.10)

10. Роблять перевірку правильності побудови епюри згинаючих моментів:

а) статичну– шляхом вирізання вузлів на епюрі перевіряється їх рівновага:

(1.11)

б) кінематичну, згідно якої результат перемноження кінцевої епюри згинаючих моментів на будь-яку одиничну епюру повинен бути рівний нулю:(1.12)

11. За кінцевою епюрою згинаючих моментів будують епюру поперечних сил , а за останньою – епюру поздовжніх сил.

(1.13)

де – розрахунковий момент в перерізі, що розглядається;– кут нахилу прямої, що обмежує епюру моментів, до осі елемента рами.

або ж за формулою Журавського: ; (1.14)

де – балочна поперечна сила на ділянці, що розглядається;

, – відповідно правий та лівий вузловий момент на ділянці;

–довжина ділянки, що розглядається.

12. Перевіряють правильність побудови епюри ташляхом розглядання рівноваги відрізаної частини рами під дією зовнішнього навантаження, поперечних і поздовжніх сил, прикладених до відрізаної частини. При цьому повинні виконуватися умови

;. (1.15)

13. Підбирають поперечні перерізи рами у вигляді двотаврів. Для цього використовують умову міцності за нормальними напруженнями, в якій враховується дія згинаючого моменту в небезпечному перерізі ділянки рами (ф-ла 1.16). Потім проводять перевірку міцності з урахуванням додатково дії поздовжніх сил (ф-ла 1.17).

(1.16)

(1.17)

Таблиця 1.1 – Вихідні дані для РГР №1.

п/п

, м

, м

, кН

, кН

, кН/м

, кН/м

[σ]

1

2

4

60

40

1,5

140

2

4

4

60

60

2,0

150

3

2

2

80

80

1,4

160

4

6

4

80

100

2,0

170

5

4

2

100

60

1,8

180

6

4

6

100

80

1,0

190

7

6

2

60

80

2,0

200

8

2

6

80

100

1,6

210

Рис. 1.1 –Варіанти розрахункових схем статично невизначуваних рам для РГР №1.

Продовження рис 1.1

Продовження рис1.1

Продовження рис1.1

Продовження рис1.1

Продовження рис1.1