55.Наукові дослідження в галузі навчання дітей дошкільного віку малювання

Малюнок є феноменом дошкільного дитинства. Видатні педагоги минулого, Коменський, Фребель, надавали величезного значення дитячому малюванню.

Розробка технологій малювання є метою і предметом багатьох наукових досліджень та новаторської практики, наприклад, Г. Григор»євої , Дронової,Козакової, Комарової, Котляра,Сухорукової, Шульги. Фундаментальними роботами є « Образотворча творчість дітей дош.віку» Є.Фльоріної, « Малювання дош.дитинстві» Н.Сакуліної, « Ваша дитина малює» Лєвіна, « Образ.д-сть і художній розвиток дошкільнят» Т.Казакової, «Обр.творчість дошкільнят в дитсадку» Комарової, « Образ.д-сть дошкільнят» Котляра та ін..Педагоги –дослідники пов’язуютьмалювання дітей з різними сторонами психічного розвитку дітей.

56.Здібності до образотворчої діяльності, їх структура. Задатки і здібності.

Здібності- продукт соціального досвіду,вони розвиваються в процесі діяльності.

Психологія визначає здібності,як психологічні властивості особистості,які необхідні для успішного виконання того чи іншого виду д-сті.

Психологія поділяє здібності на загальні та спеціальні.

Загальні- пізнавальні здібності,тобто здібності сприймати.,уявляти.,запам’ятовувати .

Спеціальні –здібності в певній галузі д-сті.(обр.мист,музика..)

Ковальов розробив комплексну структуру здібностей: 1) провідні- уява,без якої неможливо сформувати мету,тему,задум ; 2) опорні- задатки,а також зобр.уміння та навички.; 3 ) ті ,що складають фон-емоційний настрій.

Важливою передумовою розвитку здібностей є задатки- це анатомо-фізіологічні властивості ,які виділяють міру розвитку здібностей.

Щоб задатки перетворились на здібності необхідна д-сть:

1. Добре функціонування зорового апарату,особливо його колбочкової системи.

2. Будова кістевої та м’язової системи руки.

3. Тип ВНД людей.

57.Етапи розвитку образотворчих здібностей в дошкільному віці. Роль навчання в розвитку образотворчих здібностей.

Сакуліна виділяє два етапи в розвитку обр.здібностей у дітей дош.віку: зображувальний,до зображувальний.

Дозображувальний період розпочинається з того моменту, коли у руки дитини попадають фломастер,олівці.

Він характерний двома моментами: відсутність у дитини задуму,відсутність зобр.умінь.

На цьому етапі відсутнє реальне зображення.

Цей період важливий для подальшого розвитку здібностей: 1. Дитина ознайомлюється з назвами та властивостями предметів. 2. Дитина оволодіває різними рухами рук,необхідними для зобр.умінь. 3. Оволодіває здатністю контролювати зором дії руки. 4.діти привчаються знаходити у своїх малюнках подібність до предметів і явищ навколишнього світу.

Зображувальний період- у дітей розвивається такі види зобр.діяльності:

1. Здібність передавати форму предметів

2. Здібність передавати будову та пропорції предметів.

3. Здібність передавати рух

4. Композиційні здібності

5. Здібності передавати кольори та відтінки

Прискореному розвитку обр.здібностей у дітей сприяє навчання, проводять з дітьми спостереження, розглядання картин.. Пропонуються дітям,н-д, кислий лимон і солодкий апельсин.

Повноцінний розвиток творчих здібностей здійснюється лише в умовах відповідного навчання, у процесі якого йде наростання вмінь і знань у сфері реалістичного зображення.

58. особливості творчості дитини-дошкільника. Шляхи і засоби розвитку творчості дошкіл. в образ. діяльності.

Прискореному розвитку обр.здібностей у дітей сприяє навчання, проводять з дітьми спостереження, розглядання картин.. Пропонуються дітям,н-д, кислий лимон і солодкий апельсин.

Проблемі дитячої творчості приділяють багато уваги такі вчені: Фльоріна, Скакуліна, Казакова. Сакуліна розглядає обр.д-сть як здібність до зображення,тобто вміння правильно малювати предмет і здатність правильно створювати образ,який виражає ставлення до нього того,хто малює.

Ветлугіна виділяє три етапи у розвитку творчості дошкільнят:

1. Спостереження,у процесі яких розвивається уява дітей,необхідна для створення образу

2. Творчий процес,пов'язаний з виникненням задуму

3. Поява нової продукції та розуміння її оточення

Рівень творчої д-сті залежить від розвитку образного бачення дитини ,від запасу уявлень і від рівня розвитку обр.здібностей.

Творчість дітей дош.віку пов’язана перш з все з її малим життєвим досвідом,з недостатньо розвинутими зображувальними уміннями. У дітей дуже бурхлива уява,вони хочуть багато натворити,але у них недостатньо сформовані навички. Творчість дитини відрізняється від дорослого за структурою творчого процесу, в ній відсутній другий етап- виношуваня задуму.

Вперше визначення «дитяча зобр.творчість» ввела Є.О Фльоріна, вона писала,що творчість це свідоме відображення дитиною навколишньої діяльності в малюнку,аплікації,ліпці, яке побудоване на роботі уяви і в якому дитина передає своє ставлення до зображеного.

Дитяча творчість немає ні новизни,ні оригінальності,ні суспільного значення ,але вона має значення для самої дитини,для її розвитку.

Творчість залежить від навчання ,яке здатне активізувати ,прискорити процес розвитку творчих здібностей. Але не всяке навчання сприяє творчості,якщо воно побудоване лише на основі копіювання зразків,то воно не сприяє розв.творчості. Майже на кожному занятті з обр.мист повинні бути визначенні навчальні та творчі завдання.

Вченні класифікують творчі завдання на 3 види: прості творчі завдання( мол.дош.вік), творчі завдання середнього рівня складності-самостійно виконують значну частину роботи., завдання розраховані на сам.творчі дії дітей