Іv. Зміст програми Змістовий модуль і. Постановка головних філософських проблем.

Тема 1. Філософія і. Канта у контексті Німецького Просвітництва.

Зміст теми. Німецьке Просвітництво. Місце пієтизму в німецькій думці Нового часу. Спінозизм Франца Штоша та Теодора Людвіга Лау. Християн Томазій. «Буря та натиск». Йоганн Вольфганг Гете. Натуралістичний пантеїзм. Особистість та суспільство. Моральність й гармонія. Фрідріх Шиллер. Історія та теорія культури. Гуманність та історія. Співвідношення мистецтва, науки та моральності. Готхольд Ефраїм Лессінг. Особливості німецького спінозизму. Ідея гуманності. Метафізика Християна Вольфа та роль його школи у німецькому Просвітництві. Іммануїл Кант. Роль філософських поглядів Канта в становленні німецької філософії. Біографічно-психологічний аналіз особистості Канта. Два періоди у творчості Канта. Космогонічна гіпотеза. Ідея розвитку. Ідея існування «Великого Всесвіту». Гіпотеза про космічне значення приливного тертя. Західноєвропейські емпіризм та раціоналізм як теоретичні витоки кантіанства. Задум критичної філософії Канта. Кант про догматизм та скептицизм. Апріорні форми пізнавальних здібностей у філософії Канта. Кант про «речі-самі-по-собі» та «феномени». «Трансцендентальна естетика» Канта. Кантівська система категорій. Поняття досвіду у філософії Канта. Трансцендентальна діалектика Канта. Кант про антиномії чистого розуму. Кант про онтологічне доведення існування Бога. Категоричний імператив Канта. Кант про людину як феномен та ноумен. Кант про постулати чистого практичного розуму. Природа та свобода, суще та належне у філософії Канта. Кант про критику естетичної здатності судження. Кант про критику телеологічної здатності судження. Дискусії навколо критичної філософії Канта. Йоганн Готфрід Гердер: суперечка з Кантом. Намагання Гердера розвинути «фізіологію людських здібностей». «Критична елементарна філософія» Карла Леонарда Рейнгольда. Спроба Рейнгольда критично доповнити кантівську філософію. Соломон Маймон як той, хто, за словами Канта, з усіх його супротивників найкращим чином зрозумів його філософію. Оскарження Маймоном кантівського поділу чуттєвості та розсуду на два відокремлених відгалуження людського пізнання. Спроба Крістоф Готфрід Барділі надати логіку, очищену від помилок колишніх логічних вчень взагалі й Кантівської логіки зокрема. «Система раціонального реалізму» та «онтологічна діалектика» Барділі. Концепція Барділі як місток між трансцендентальним ідеалізмом Канта та абсолютним ідеалізмом. Фрідріх Генріх Якобі про фундаментальне протиріччя кантівської філософії: з одного боку, речі самі по собі збуджують у душі уявлення, з іншого боку, основний принцип причинності твориться суб'єктом. Якобі про кантівський догматизм.

Терміни та поняття: пієтизм, догматизм, скептицизм, апріорі, категорія, «річ-сама-по-собі», «феномен», досвід, простір, час, аналітичне судження, синтетичне судження, естетика, етика, фіналізм, цивілізація, культура, прекрасне, піднесене, телеологія, діалектика, аналітика, дуалізм, агностицизм, віра, трансцендентальне, імператив, антиномія, «вільна гра», теологія, критицизм, розсуд, романтизм, образ, дедукція, індукція, «епігенез чистого розуму», «схема», метафізика, свобода, «схоплювання» уявлень, «репродукція», «апперцепція», спінозизм.