3.4.4. Авторитет викладача

Ніхто не може навчитися в людини, яка не подобається.

Ксенофонт, давньогрецький письменник

Сукупність професіоналізму діяльності та професіоналізму особистості створюють авторитет викладача. Авторитет (лат. auctoritas -влада, вплив) -визнання за викладачем права на прийняття відповідального рішення, яке заслуговує повної довіри.

Є така залежність: чим піднесеніше ідеали, тим масштабніше особистість та яскравіший зміст життя, тим вимогливіша особистість до себе і тим вище її авторитет. Авторитетний викладач викликає в багатьох студентів бажання брати з нього приклад. Студенти запозичують у нього його судження, ставлення до праці, навіть особливості поведінки (неусвідомлене наслідування). Авторитетний викладач (куратор) стає також фактором виховання студентського колективу й кожного окремого студента.

Вимоги студентів (магістрантів) до викладача:

• доброта, чуйність і педагогічний такт;

• професійні якості в діяльності;

• справедливість у вимогах і в оцінках.

Студенти можуть прийняти моральне виправдання вимогливості педагога до них за умови, якщо він вимогливий до самого себе. Цим пояснюється надмірно критичне ставлення до окремих викладачів, нерозуміння їхніх слабких місць і хиб.

Хибний авторитет викладача:

1)авторитет пригнічення, придушення;

2. авторитет відстані;

3. авторитет педантизму;

4. авторитет резонерства;

5. авторитет лібералізму; 6)авторитет байдужості.

Коли викладач по-справжньому авторитетний, будь-яка його сувора оцінка не принижує студента, а викликає в нього бажання усунути хиби, виправити помилку. Якщо висока оцінка чесно відпрацьована в авторитетного викладача, вона підвищує самоцінність студента, вагоміше стають для нього одержані знання, цікавіше стає вчитися в такого викладача.

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

^ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

Узагальнений портрет авторитетного викладача (за

відгуками студентів);

1. загальний високий інтелект, широка ерудиція і глибокі знання;

2. характеризується всіма видами активності: інтелектуально-творчою, соціальною тощо;

3. здатний до емоційного співробітництва;

4. коли є протиріччя, бере на себе відповідальність.

3.4.5. Типологія викладачів

і

Поганий той учень, який не

перевершує свого вчителя.

Леонардо да Вінчі, італійський художник

Типологія викладачів очима студентів:

1. тип. Вічні студенти: високий професіоналізм і рівень інтелекту, завжди в пошуках нового, добре розуміють проблеми студентів і поважне до них ставлення, із ними легко спілкуватися та можна дискутувати на різні теми.

2. тип. Військові: авторитарні, встановлюють військову дисципліну (команди, накази), нав'язують свою точку зору, не беруть до уваги погляди студентів, строго контролюють і запроваджують систему покарань.

3. тип. Викладачі, які пише відбувають свої обов'язки: формально виконують свою роботу; студентам дозволяють робити все, аби не заважали.

і Типологія викладачів очима науковців (дані досліджень):

1. Ціннісний тип (70%):схильні керувати, переважає вербальний інтелект, володіють грамотною і багатою мовою. Проте виявляють емоційну відчуженість, педантизм і мають великі соціальні претензії.

2. Гедоністи (15%),мета гедоністичного життя яких -вищі блага. Це виконавці, поширювачі знань, що мають розвинутий інтелект; вони відповідальні, творчі, соціально рефлексивні та здатні до емоційної співпраці.

3. Реалісти (3%): мають розвинутий вербальний інтелект, але часто емоційно дискомфортні.

4. Творчі (12%):здатні генерувати ідеї, гармонійно гнучкі, активні, мають високий інтелектуальний потенціал і здатність до емоційної співтворчості.

А які викладачі працюють у зарубіжних університетах? Це цікаво, адже Україна, як відомо, підписала Болонську декларацію, що відкриває перспективу українським студентам навчатися, а викладачам працювати за кордоном. Для прикладу наведемо моделі поведінки і діяльності викладача, які виокремив американський психолог М. Талон:

Модель 1:«Сократ». Це викладач із репутацією любителя дискусій, суперечок, які навмисне провокує в аудиторії. Він часто обирає роль «адвоката диявола», який обстоює непопулярні погляди. Йому властиві високий індивідуалізм, відсутність систематичності в навчальному процесі. Через постійну конфронтацію, що нагадує перехресний допит, студенти активно відстоюють власні позиції.

Модель 2:«Керівник групової дискусії». Головним у своїй діяльності такий викладач вважає досягнення згоди і забезпечення співробітництва між студентами, відводячи собі роль посередника, для якого пошук демократичної згоди важливіший за результат дискусії.

Модель 3:«Майстер». Викладач виступає як зразок для наслідування, котрий студент має обов'язково копіювати не стільки &навчальному процесі, скільки в ставленні до життя взагалі.

Модель 4: «Генерал». Уникає будь-якої двозначності, підкреслено вимогливий, жорстко добивається слухняності, оскільки вважає, що завжди і в усьому має рацію, а студент, як армійський новобранець, повинен беззаперечно виконувати накази. За даними автора типології, цей стиль поширеніший у педагогічній практиці, ніж інші, разом узяті.

Модель 5:«Менеджер». Стиль, поширений у радикально орієнтованих університетах і пов'язаний з атмосферою ефективної діяльності, індивідуальним підходом до студентів, заохоченням fy ініціативи й самостійності. Викладач прагне до обговорення з кожним студентом змісту завдання, що розв'язується, якісного контролю і оцінкі» кінцевого результату.

Модель 6: «Тренер». Атмосфера спілкування в аудиторії пройняте духом командної належності. Студенти, як члени єдиної команди, - кожний зокрема не має значення як індивідуальність, але разом вони можуть зрушити гори. Викладачу відведена роль натхненника групових зусиль для нього головне -кінцевий результат, блискучий успіх, перемога.

Модель 7: «Гід». Втілений образ ходячої енциклопедії, лаконічний, точний і стриманий. Відповіді на всі запитання йому відомі заздалегідь, ящ можливі запитання. Технічно бездоганний і саме тому дуже часто відверто

нудний.

Як бачимо, багато чого спільного як у перевагах, так і в хибах

вітчизняних і зарубіжних викладачів.

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко

гПСИХОЛОПЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»

На викладача, згідно із Законом України «Про вищу освіту», покладаються складні й відповідальні обов'язки:

1.Постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність і наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників).

2. Забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у всьому обсязі освітньої програми відповідної спеціальності.

3. Додержуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму й поваги до Конституції України.

4. Додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу.

Сподіваємося, що зміст лекції допоможе Вам поставити перед собою конкретні завдання стосовно самопідготовки себе до майбутньої викладацької діяльності. Професійне самовиховання -активний професійний саморозвиток, рефлексивний професіоналізм, засвоєння (для майбутнього вчителя) педагогічних цінностей, норм педагогічної взаємодії.

Завдання до практично-семінарського заняття № 10 «Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи»

Питання для обговорення:

1. У чому специфіка педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу порівняно з діяльністю шкільного вчителя?

2. Які психологічні умови визначають ефективність діяльності викладача вищої школи?

3. Довести, що педагогічна діяльність викладача має творчий характер. Особливості педагогічної творчості.

4. Які існують шляхи підвищення педагогічної майстерності викладача вищого навчального закладу?

5. У чому полягає проблема критеріїв оцінки ефективності діяльності викладача вищої школи?

Самостійна робота студента:

І. Опрацювати першоджерела (конспект, тезиси):

1. Зиновкина М. Вузовский г дагогXXI века // Высшее

образование в России. - 1998. - №3. - С. 14-16.

2.Калошин В. Ф.Самоактуалізація викладача // Практичнапсихологія та соціальна робота. - 2000. - №1. - С. 7-9.

3. Левківський Б. Підвищення педмайстерності викладачів вищих навчальних закладів //Вища школа. - 2005. - №3. - С 57-59

4. Мороз О., Юрченко В. Психолого-педагогічна модель викладача вищої школи //Наукове проектування інноваційних та альтернативних систем вищої освіти. -Тернопіль, 2000. - С 187-189.

5. Мороз О. Г.,Юрченко В. І. Підготовка майбутнього викладача вищої школи: психолого-педагогічний ракурс //Наукові записки: 36.наѵк стат.НПУ ім. М. П.Драгоманова. -К.: НПУ, 2001. -Вип. 41. - С156 159^і

6. Скок Г. Б., Заринич К. Л., Кочеткова В. П. Анализируем деятельность преподавателя // Вестник высшей школы. - 1987. - №6. - С. 50-53

7. Сластенин В. А. Профессионализм педагога: акмеологический контекст // Педагогическое образование и наука. - 2002. - №4. - С. 4-9.

8. Степанишин Б. I. Особавикладача інституту та шляхиїї формування // Рідна школа. - 1992. - № 2. - С. 60-67.

9. Черникова О. В. Особенности профессиональных умений в педагогической деятельности // Психологичекая наука и образование. -2005. - №3. - С. 68-73.

10.Щербань П.Сутність педагогічної культури //Вища освіта України. - 2004. - №3. - С 67-72.

Додаткова література:

1. Астахова Е. В. Социальные характеристики кадрового потенциала высшей школы: украинский вариант // Инновации в образовании. - 2003. - №1. - С. 27-51.

2. Исаев Е. И., Пазухина С. В. Формирование ценностно-смысловых отношений к психологии у будущих педагогов // Вопросы психологии. - 2004. - №5. - С. 3-11.

3.Калюжный А. А. Психология формирования имиджа учителя. - М.: Владос, 2004. - 222 с.

4.Матушевский Г. У.Основные характеристики психолого- педагогической подготовки и переподготовки преподавателей высшей школы // Психологическая наука и образование. - 2001. - №2. - С. 26-31.

5.Митина Л. М. Психология профессионального развития учителя. - М.: Флинта: МПСИ, 1998. - 200 с.

6.Педагогічна творчість і майстерність. Хрестоматія /Інститут змісту і методів навчання /Н. В. Гузій (укл.). -К., 2000. - 167 с. (Розд.1).

7.ПерелыгинаЕ. Б. Психология имиджа: Учеб. пособие для студ. -

Л.Г. Подоляк, BJ. Юрчвнко

«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ*

Л.Г. Подоляк, BJ. Юрчвнко

сЛСИХОЛОЛЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ*

М.: Аспект Пресе, 2002. - 224 с

8.Старовойтенко Е. Б. К методологии исследования личности ученого // Психологический журнал. - 1986. - Т. 7, №3. - С. 130-135.

9.Чернобай П. Д. Методика оценки деловых и личностных качеств руководителя среднего звена // Психологический журнал. - 1986. - №3. - С. 143-148.

II. Визначити основні поняття теми тавиписати їх із поясненням у тематичний словник.

3. Скласти таблицю професійних і особистісних якостей викладача вищої школи. Див. табл. З.9.

4. На основі спостереження за педагогічною діяльністю найкращого, на Вашу думку, викладача факультету (інституту), визначте особливості його індивідуальності та педагогічної майстерності, які сприятливо впливали на професійне навчання студентів.

Таблиця 3.9