- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4.Психологія студентської групи
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2.Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3.Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4.Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •Передмова
- •Типова навчальна програма
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2.Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1.Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •IV. Література до всього курсу
- •Життя людини
- •Тема 1.1.Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •1.1.2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психологи вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •1.2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •1.3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи Конспект лекції
- •1.4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •1.4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.5. Психологічні особливості студентського
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •2.1.2. Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Види педагогічного управління
- •2.1.3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління
- •2 Х і я у
- •3. Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •2.2.1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності
- •2.2.2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
- •2.2.3. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •2.2.4. Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •2.2.5. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •Тема 3.1.Психологія виховання студентської молоді
- •3.1.2. Мета і зміст виховання студентської молоді
- •3.1.3. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості
- •3.1.5. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика
- •III. Діяльнісно-практичний напрямок
- •Тема 3.2.Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •3.2.1. Значення педагогічного спілкування як форми контактної педагогічної взаємодії
- •3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
- •3.2.3. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
- •Тема 3.3.Психолопчний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Ilt. Подоляк, bj. Юрчвнко
- •3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту
- •3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів
- •3.3.4. Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •3.4.2. Педагогічна творчість та її особливості
- •3.4.3. Професіоналізм особистості викладача
- •3.4.4. Авторитет викладача
- •3.4.5. Типологія викладачів
- •Викладач очима студентів
- •It психологія вищої школи»
- •Список використаної літератури
3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту
Неввічливість між рівними - це невихованість, із боку ж начальника -це тиранія.
Лопе де Вега, іспанський поет
Із двох, хто свариться, більше винен той, хто розумніший.
Й. В. Гете, німецький поет
Конфлікт (лат. conflictus -зіткнення) -зіткнення інтересів осіб і груп, їхній ідей, протилежних поглядів, потреб, оцінок, рівня прагнень, домагань тощо. В основі конфлікту можуть лежати реальні або ілюзорні, усвідомлені й неусвідомлені протиріччя, спроба вирішення яких відбувається на фоні гострих емоційних станів. Це найчастіше буває тоді, коли протиріччя загострюються, емоції кожного захоплюють розум і спотворюється сприймання і розуміння того, що відбувається. Конфлікт уже не регулюється, а вирішується. Поведінка кожного учасника конфлікту характеризується напругою, потрібна концентрація внутрішніх сил і духовних ресурсів. І чим складніший конфлікт, тим більше душевних сил він потребує. Рівень напруги конфлікту визначає і спосіб його
вирішення.
За характером є такі конфлікти:
міжособистісні;
міжгрупові;
між індивідом і групою;
внутрішньоособистісні.
За змістом конфлікти бувають:
ідеологічні;
професійні;
психологічні;
амбіційні;
етичні;
побутові.
Л.Г. Подоляк, В.І. Юрчвнко
<сПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ,
р г. Подоляк, BJ. Юрчвнко
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»
Ознаки педагогічного конфлікту:
контакти зводяться до мінімуму; г
кожен відстоює свої цінності, які не збігаються в суб'єктів конфлікту;
виникає психологічний антагонізм між викладачем і студентом;
кожен намагається «брати верх», перемогти, не враховуючи інтереси іншого;
об'єктивні причини конфлікту переносяться на особу, з якою конфліктують, тобто набувають суб'єктивного характеру.
Конфлікти дидактичної взаємодії мають місце тоді, коли, по-перше, оцінка викладача виступає знаряддям покарання студента; по-друге, коли за однакові помилки, наприклад, у контрольній роботі, викладач виставляє різні оцінки.
Є конфлікти, спричинені хибною тактикою педагогічної взаємодії:
неоднакове ставлення викладача до студентів;
порушення педагогічної етики та грубощі;
приниження гідності;
підкреслювання своєї правоти;
погроза студентам перед екзаменами та заліками;
категоричність у судженнях;
відсутність індивідуального підходу, незнання індивідуальних особливостей і, як наслідок, негативний психічний стан студентів, боязкість, тривожність, напруга, втомленість тощо.
Як ставитися до конфлікту? Довгий час ставлення було негативним, але без конфлікту немає розвитку. Конфлікт примушує людину працювати, шукати шляхи його вирішення. Особистість зростає в боротьбі сама з собою.
Конфлікт -це зіткнення особистісних смислів. Проте конфлікт -це страховка проти застою, передумова переборення консервативних поглядів і догматичних думок. Боротьба зі злом формує сильну особистість. Конфлікт буває корисним тоді, коли він допомагає вийти його учасникам на новий етап особистісного розвитку, на новий рівень розвитку міжособистісних стосунків.
В. О. Сухомлинський так пише про конфлікти в школі: «Конфлікт між педагогом і дитиною, між учителем і батьками, педагогом і колективом -велике лихо школи. Найчастіше конфлікт виникає тоді, коли вчитель думає про дитину несправедливо. Думайте про дитину справедливо -і конфліктів не буде. Уміння уникати конфлікту -одна зі складових педагогічної мудрості вчителя. Застерігаючи від конфлікту, педагог не лише зберігає, але й створює виховну силу колективу».