- •Тема 1.1. Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •Тема 1.4.Психологія студентської групи
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1. Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.2.Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •Тема 3.3.Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Тема 3.4.Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •Передмова
- •Типова навчальна програма
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •Тема 2.2.Психологічний аналіз учіння студентів
- •Тема 3.1.Психологія виховання студентської молоді
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •II. Тематичний план
- •III. Педагогічний контроль
- •IV. Література до всього курсу
- •Життя людини
- •Тема 1.1.Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
- •1.1.2. Криза освіти. Основні напрями реформування вищої освіти та науки у XXI столітті
- •1.1.3. Предмет і основні категорії психології вищої школи
- •1.1.4. Завдання психології вищої школи на сучасному етапі реформування вищої освіти в Україні
- •1.1.5. Зв'язок психологи вищої школи з іншими галузями психологічних знань
- •1.1.6. Методологія і принципи психологічного дослідження
- •1.1.7. Класифікація методів збору та інтерпретації емпіричних психологічних фактів. Поняття про методику психологічного дослідження
- •1.1.8. Дослідницькі вміння. Етика дослідника
- •Тема 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку
- •1.2.1. Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості
- •1.2.2. Суперечливості та кризи студентського віку
- •1.2.3. Вищий навчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистості студента як фахівця
- •1.2.5. Типологічні особливості сучасних студентів
- •Самооцінка професійних якостей
- •Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
- •1.3.2. Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку
- •1.3.3. Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності
- •1.3.4. Роль самовиховання в професійному зростанні студента
- •Тема 1.4. Психологія студентської групи Конспект лекції
- •1.4.1. Психологічні особливості студентської групи та її структура
- •1.4.2. Розвиток студентської групи, характеристика студентського колективу
- •1.4.3. Міжособистісні стосунки в студентській групі
- •1.4.5. Психологічні особливості студентського
- •Модуль 2. Психологічні засади управління вузівським навчальним процесом і навчально-професійною діяльністю студентів
- •Тема 2.1. Психологічні засади управління навчальним процесом у вищій школі
- •2.1.2. Необхідність і об'єктивні можливості управління системою освіти. Види педагогічного управління
- •2.1.3. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління
- •2 Х і я у
- •3. Орієнтовний тематичний план вивчення дисципліни:
- •4. Зміст програми дисципліни:
- •5. Рекомендована література:
- •Тема 2.2. Психологічний аналіз уміння студентів
- •2.2.1. Студент як суб'єкт власної навчально-професійної діяльності
- •2.2.2. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності
- •2.2.3. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів
- •2.2.4. Розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців
- •2.2.5. Психологічні передумови і показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •2.2.6. Причини неуспішності студентів і шляхи їх усунення
- •Тема 3.1.Психологія виховання студентської молоді
- •3.1.2. Мета і зміст виховання студентської молоді
- •3.1.3. Психологічні механізми формування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання
- •3.1.4. Етапи становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості
- •3.1.5. Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальному закладі та їх характеристика
- •III. Діяльнісно-практичний напрямок
- •Тема 3.2.Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами
- •3.2.1. Значення педагогічного спілкування як форми контактної педагогічної взаємодії
- •3.2.2. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
- •3.2.3. Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •3.2.4. Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика
- •Тема 3.3.Психолопчний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічній взаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення
- •Ilt. Подоляк, bj. Юрчвнко
- •3.3.2. Особливості педагогічного конфлікту
- •3.3.3. Умови запобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту у взаєминах викладачів і студентів
- •3.3.4. Навчання майбутніх педагогів вирішенню педагогічних конфліктів
- •Тема 3.4. Психологія особистості та діяльності викладача вищої школи
- •3.4.2. Педагогічна творчість та її особливості
- •3.4.3. Професіоналізм особистості викладача
- •3.4.4. Авторитет викладача
- •3.4.5. Типологія викладачів
- •Викладач очима студентів
- •It психологія вищої школи»
- •Список використаної літератури
Самооцінка професійних якостей
Професійні якості особистості |
Оцінка |
|
|
|
|
|
|
Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»
І\Х Подоляк, В.І. Юрченко
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»
Тема 1.3. Професійне становлення особистості студента як майбутнього фахівця з вищою освітою
Конспект лекції >
План
1.3.1.Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки.
1.3.2.Професіоналізація особистості студента як новоутворення віку:
а) професіоналізація пізнавальної сфери;
б) формування мотиваційно-професійної спрямованості особистості;
в) розвиток «Я-концепції» як показника професійного зростання;
г) формування професійних здібностей.
Фахова компетентність як показник психологічної готовності студента до професійної діяльності.
Роль самовиховання в професійному зростанні студента.
Основні поняття теми: навчально-професійна діяльність, світоглядний плюралізм, «Я-концепція», ідентифікація, професіоналізація особистості, професійна ідентичність, професійна спрямованість, професійна самооцінка, професійна рефлексія, фахова компетентність, професійна готовність, самовиховання.
Здоровий глузд і працьовитість компенсують у вас брак таланту, тоді як ви можете бути найгеніальнішим, однак знічев'я згубити своє життя.
Бернард Шоу, англійський драматург
У Національній доктрині розвитку освіти визначено: «Головне завдання вищої школи - професійна підготовка студентів, формування фахівців із вищою освітою, здатних до творчості, прийняття оптимальних рішень, таких, що володіють навичками самоосвіти й самовиховання, вміють узгоджувати свої дії з діями інших учасників спільної діяльності».
Одним із головних завдань вищого навчального закладу, як сказано в Законі України «Про вищу освіту», є забезпечення культурного
й духовного розвитку особистості, виховання осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах, у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України.
1.3.1. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки
Існує єдина насолода в житті -навчатися.
Франческо Петрарка, італійський поет
Провідною діяльністю у вищій школі є навчально-професійна, яка вимагає від студента більшої навчальної (і наукової) активності, засвоєння нових психологічних норм і критеріїв соціокультурного розвитку. Саме в процесі навчальної діяльності та через неї досягаються основні цілі підготовки фахівців. Навчально-професійній діяльності студентів притаманні як загальні риси процесу учіння (механізми та етапи, цілісність структури та єдність основних його компонентів тощо), так і специфічні, зумовлені особливостями її мети і змісту, мотивації та форм організації. Вона найбільш інтенсивно впливає на особистісне зростання та професійне становлення студентів, набуття ними професійно важливих знань, умінь і навичок. У процесі професійного навчання завершується професійне самовизначення, трансформується структура самосвідомості студента, формується соціально-професійний аспект його «Я-концепції», «професіоналізуються» психічні процеси і стани тощо. У процесі навчально-професійної діяльності виникають такі новоутворення студентського віку як професійна ідентичність, професійна рефлексія, професійне мислення, готовність до професійної діяльності. Мета навчально-професійної діяльності -засвоєння наукового знання у формі теоретичних понять і вмінь застосування їх при розв'язанні професійних завдань.
Характерні для навчально-професійної діяльності ознаки: 1.Професійне навчання у вищій школі для майбутнього фахівця починається під час формування професійних знань, умінь і навичок та засвоєння способів професійно-творчої діяльності. Доки індивід не зіткнувся зі світом професійних теоретичних знань, у його досвіді немає повноцінної навчально-професійної діяльності, хоча одночасно він може Досить інтенсивно опановувати способи здійснення різноманітних практичних перетворювальних дій, які ґрунтуються на узагальненнях емпіричного рівня.
Сгв}
Г^)
Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ,,
Л_Г. Подоляк, В.І. Юрченко
«ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»
У вищій школі вивчаються не основи наук (як у школі), а самі науки в їх розвитку. При цьому самостійна робота студентів зближується з науково-дослідною роботою викладачів, тобто забезпечується єдність навчальної та наукової роботи студентів.
Викладання майже всіх наук професіоналізовано.
Навчання має проблемний характер.
Для вищої школи характерним є емоційність, мажорність усього процесу навчання.
6.Враховуються вікові та індивідуальні особливості студентів. Навчально-професійна діяльність студентів, з одного боку,
відрізняється від діяльності школяра (головне оволодіти знаннями), а з іншого, -від діяльності професіоналів (практичне виконання певних практичних функцій).
Таким чином, головна відмінність навчально-професійної діяльності полягає в тому, що вона професійно спрямована, підпорядкована засвоєнню способів і досвіду професійного розв'язання тих практичних завдань, з якими можна зіткнутися в майбутньому, оволодіння професійним мисленням і творчістю. Суттєвим для неї є також посилення ролі професійних мотивів самоосвіти та самовиховання, які є найважливішою умовою розкриття можливостей особистості студента, його професійного розвитку.