- •За загальною редакцією заслуженого юриста України м. Г. Вербенського
- •Isbn 978-966-610-ххх-х © Вербенський м. Г., Бандурка о. О., Богатирьов і. Г., Пєтков в. П., Севостьянов в. П., Трубніков в. М. Уманець ю. М., 2010
- •Передмова
- •Загальна частина Глава і. Поняття кримінально-виконавчого права, його предмет, метод і місце в системі права України § 1.1. Основні засади державної політики у сфері виконання кримінальних покарань
- •§ 1.2. Поняття і принципи кримінально-виконавчого права України
- •§ 1.3. Конституція України – правова основа і джерело розвитку кримінально-виконавчого права
- •§ 1.4. Наука кримінально-виконавчого права України
- •Література до глави і
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Глава іі. Кримінально-виконавче законодавство України § 2.1. Поняття кримінально-виконавчого законодавства України
- •§ 2.2. Принципи кримінально-виконавчого законодавства України
- •§ 2.3. Історія, етапи і фактори розвитку кримінально-виконавчого законодавства України
- •Література до глави іі
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Глава ііі. Органи і установи кримінально-виконавчої системи України § 3.1. Поняття кримінально-виконавчої системи України
- •§ 3.2. Органи і установи виконання кримінальних покарань
- •§ 3.3. Основи управління в органах і установах виконання покарань
- •3.3.1. Організація процесу управління в органах і установах виконання покарань
- •3.3.2. Контроль в органах і установах виконання покарань
- •3.3.3. Форми і види контролю та обліку
- •§ 3.4. Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань
- •§ 3.5. Державний і демократичний цивільний контроль над органами та установами виконання покарань
- •Література до глави ііі
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Глава іv. Правовий статус засуджених § 4.1. Поняття правового статусу засуджених та його закріплення в Кримінально-виконавчому законодавстві України
- •§ 4.2. Права засуджених
- •§ 4.3. Обов’язки засуджених
- •§ 4.4. Законні інтереси засуджених
- •§ 4.5. Дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність засуджених
- •Література до глави іv
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Особлива частина Глава V. Класифікація і розподіл засуджених по видах установ виконання покарань § 5.1. Поняття і критерії класифікації засуджених до позбавлення волі
- •§ 5.2. Порядок визначення засудженому виду колонії, його направлення і переміщення до місць відбування покарань
- •§ 5.3. Порядок тимчасового залишення у слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію, переведення до слідчого ізолятора
- •§ 5.4. Порядок прийняття засуджених до позбавлення волі в колонії та їх облік. Структурні дільниці колонії та їх призначення
- •§ 5.5. Порядок зміни умов тримання засуджених та їх переведення
- •Література до глави V
- •Питання для самоконтролю
- •Теми контрольних робіт
- •Глава vі. Поняття і правове регулювання режиму в місцях позбавлення волі § 6.1. Поняття режиму у колоніях та його основні вимоги
- •§ 6.2. Використання технічних засобів нагляду і підстави здійснення оперативно-розшукової діяльності у виправних колоніях
- •§ 6.3. Підстави впровадження режиму особливих умов у колоніях
- •§ 6.4. Підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї
- •§ 6.5. Правила внутрішнього розпорядку у колоніях
- •Література до глави vі
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Теми контрольних робіт
- •Глава vіі. Правове регулювання праці, матеріально-побутового і медико-санітарного забезпечення засуджених § 7.1. Загальні принципи організації праці засуджених
- •§ 7.2. Основи законодавчого регулювання праці засуджених
- •§ 7.3. Матеріально-побутове забезпечення засуджених
- •§ 7.4. Медико-санітарне забезпечення засуджених
- •Література до глави vіі
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Глава VIII. Організація соціально-виховної роботи із засудженими § 8.1. Організація і основні завдання соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі
- •§ 8.2. Основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі
- •§ 8.3. Організація загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених до позбавлення волі
- •§ 8.4. Участь громадських та релігійних організацій у соціально-виховній роботі із засудженими
- •Література до глави vііі
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Глава IX. Порядок і умови виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі
- •§ 9.1. Порядок і умови виконання покарань у виді штрафу і конфіскації майна
- •Данные о количестве осужденных к уголовному наказанию в виде штрафа
- •Данные о применении судами Украины уголовного наказания в виде конфискации имущества [2]
- •§ 9.2. Порядок і умови виконання покарань у виді службових обмежень для військовослужбовців
- •§ 9.3. Виконання покарань у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
- •§ 9.4. Порядок і умови виконання покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
- •§ 9.5. Порядок і умови виконання покарань у виді громадських робіт і виправних робіт
- •Данные о применении судами Украины уголовного наказания в виде исправительных работ [1] (тыс. Осужденных) Література до глави іх
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Глава х. Порядок і умови виконання кримінальних покарань, пов’язаних з позбавленням волі § 10.1. Порядок і умови виконання покарань у виді арешту
- •Данные о применении уголовного наказания в виде ареста за 2007-2010 годы (тис. Осужденных)
- •§ 10.2. Порядок і умови виконання покарань у виді обмеження волі
- •§ 10.4. Порядок і умови виконання покарань у виді позбавлення волі на певний строк
- •§ 10.5. Порядок і умови виконання покарань у виді довічного позбавлення волі
- •Література до глави х
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Глава хi. Звільнення засуджених від відбування покарання та їх соціальна адаптація § 11.1. Види і правові підстави звільнення від відбування покарання
- •§ 11.2. Звільнення у зв’язку з відбуттям строку покарання, призначеного вироком суду
- •§ 11.3. Звільнення на підставі закону про амністію та акта про помилування
- •§ 11.4. Звільнення у зв’язку зі скасуванням вироку і закриттям кримінальної справи
- •§ 11.5. Звільнення у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •§ 11.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •§ 11.7. Звільнення на підставі хвороби
- •§ 11.8. Організація спостереження за особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, і проведення з ними виховної роботи
- •§ 11.9. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі
- •§ 11.10. Соціальна адаптація звільнених від покарання і заходи з її забезпечення
- •Література до глави хі
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Теми контрольних робіт
- •1. Підготовка до звільнення з увп
- •2. Соціальний контроль відносно осіб, які відбули покарання у виді позбавлення волі
- •Глава XII. Міжнародні стандарти поводження із засудженими і виконання кримінальних покарань за кордоном § 12.1. Історія міжнародного співробітництва у сфері поводження із засудженими
- •§ 12.2. Система чинних міжнародних актів про поводження із засудженими
- •12.2.1. Загальна декларація прав людини
- •12.2.2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права
- •12.2.3. Європейська конвенція з прав людини
- •12.2.4. Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими
- •12.2.5. Європейські тюремні правила
- •§ 12.3. Виконання кримінальних покарань за кордоном
- •Література до глави хіі
- •Питання до семінарських, практичних занять і самостійної підготовки
- •Тестові питання з навчальної дисципліни ,,кримінально-виконавче право україни”
- •Глосарій основних понять кримінально-виконавчого права
- •Авторський колектив:
- •Кримінально-виконавче право Навчальний посібник
§ 5.2. Порядок визначення засудженому виду колонії, його направлення і переміщення до місць відбування покарань
Відповідно до ст. 86 КВК, вид колонії, в якій засуджений до позбавлення волі відбуватиме покарання, визначається ДДУзПВП (нині ДПС України). Слід зазначити, що раціональне визначення виду установи виконання покарань, обґрунтування необхідних і достатніх режимних обмежень стосовно відповідної категорії засуджених має важливе значення для диференціації та індивідуалізації карально-виховного впливу і досягнення мети покарання. До прийняття і введення в дію чинного Кримінального кодексу України питання про призначення виду установи виконання покарань вирішувалось у судовому порядку, тоді як зараз вид установи визначає ДПС України. За чинним кримінально-виконавчим законодавством порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, визначається згідно з наказом ДДУзПВП від 16.12.2003 р. № 261, яким затверджено Інструкцію щодо врегулювання цих питань.
Інструкція передбачає, що розподіл і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк і довічного позбавлення волі, до установ виконання покарань здійснюється безпосередньо у слідчих ізоляторах (СІЗО), спеціально створених у територіальних органах управління ДДУзПВП регіональними комісіями, які керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями, рішеннями, вказівками, роз’ясненнями та методичними рекомендаціями Департаменту. Комісію очолює голова, який має двох заступників. До складу комісії входять посадові особи територіального органу управління ДДУзПВП і СІЗО, а також можуть включатись інші фахівці.
Розподіл і направлення засуджених до позбавлення волі до установ виконання покарань із СІЗО здійснюється на підставі вироку суду, інших матеріалів, які характеризують засудженого, а також у відповідності до ст. 12, 64, 65 Кримінального кодексу України і ст. 11, 18, 19, 86, 87, 88, 92, 93, 138, 139, 140, 147 КВК за так званими індивідуальними та персональними нарядами, тобто дозволами щодо направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, у відповідні установи, які надаються управлінням із контролю за виконанням судових рішень ДДУзПВП. Прийняття рішення Регіональною комісією щодо визначення рівня безпеки виправної колонії або направлення у виховну колонію оголошується засудженому під розпис на витязі з протоколу її засідання, який долучається до матеріалів його особової справи разом із довідкою про встановлення рівня безпеки виправної колонії. Індивідуальні наряди на запити готуються управлінням із контролю за виконанням судових рішень ДДУзПВП протягом трьох робочих днів та в установленому порядку надсилаються ініціатору запиту, а персональні наряди готуються й надсилаються ініціатору запиту протягом п’яти днів. Визначені також категорії засуджених, які направляються із СІЗО до колоній без нарядів.
Необхідно відзначити, що у п. 1 ст. 93 КВК закріплений територіальний принцип відбування засудженими до позбавлення волі всього строку покарання в одній виправній чи виховній колонії, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до його постійного місця проживання до засудження. Наказом ДДУзПВП від 12.12.2003 р. № 251 встановлено перелік установ кримінально-виконавчої системи, які виконують покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, у відповідності до адміністративно-територіального устрою України.
У разі виникнення проблемних питань щодо розподілу і направлення, звернення засуджених або інших громадян подаються в установленому порядку на розгляд голові Регіональної комісії не пізніше однієї доби з дня їх отримання і розглядаються у загальному порядку, передбаченому чинним законодавством. Про результати розгляду заяв і скарг засудженому оголошується під розпис, а громадянам дається письмова відповідь. Якщо це рішення оскаржується, то передбачений повторний розгляд за вказівкою начальника територіального органу управління ДДУзПВП. Подальший розгляд заяв і скарг засуджених або інших громадян, звернень державних або громадських установ і організацій, апеляційних подань органів прокуратури з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі, до установ виконання покарань здійснює Апеляційна комісія, головою якої є голова Департаменту згідно з Положенням про апеляційну комісію, затвердженим наказом ДДУзПВП від 16.12.2003 р. № 261.
Апеляційна комісія здійснює також контроль за дотриманням вимог законодавства України і нормативно-правових актів Департаменту регіональними комісіями, готує вказівки, роз’яснення та методичні рекомендації з питань їх діяльності. Рішення Апеляційної комісії є обов’язковими для виконання регіональними комісіями, органами та установами кримінально-виконавчої системи України, набирають чинності з моменту підписання, зворотної сили не мають. Також діє Інструкція про порядок розгляду звернень громадян, їх особистого прийому в органах і установах виконання покарань, затверджена наказом ДДУзПВП від 04.05.2002 р. № 111.
Порядок направлення засуджених до позбавлення волі до установ виконання покарань для відбування покарання визначається нормативно-правовими актами Департаменту, відповідно до ст. 87 КВК і передбачає, що такі особи направляються не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами. Одночасно адміністрація СІЗО зобов’язана сповістити сім’ю засудженого про місце, де він відбуватиме покарання, і його поштову адресу. Направлення засудженого до установи виконання покарань здійснюється під вартою. Разом із засудженим направляється його особова справа, документи, цінні папери, гроші, особисті речі.
У практиці виконання покарань у виді позбавлення волі інколи виникає необхідність у переміщенні засуджених. Ст. 88 КВК для таких випадків передбачає, що засуджені в разі необхідності переміщуються з одного місця відбування покарання в інше під вартою за рахунок держави. Переміщення засуджених під вартою здійснюється з додержанням правил тримання: чоловіки окремо від жінок; неповнолітні – від дорослих; підслідні, які притягуються до кримінальної відповідальності за однією справою, – окремо між собою; засуджені до довічного позбавлення волі – окремо від інших категорій. Хворі на активну форму туберкульозу легенів, психічно хворі – окремо між собою і окремо від здорових, у разі потреби за висновком лікаря – в супроводі медичного працівника. При переміщенні засуджених під вартою їм забезпечуються необхідні побутові й санітарно-гігієнічні умови, вони забезпечуються колонією (органом-відправником) одягом і взуттям за сезоном, а також харчуванням за встановленими нормами на весь період пересування.