- •6. Формування навичок лічби дітей п’ятого року життя.
- •7. Формування уявлень життя про утворення чисел у дітей п’ятого року
- •8. Формування уявлень про цифри у дітей п’ятого року життя.
- •11. Формування навичок орієнтуванню у просторі у дітей 5 -6 року життя.
- •1. «Зроби так само»
- •2. «Хто, що робить»
- •3. «Намисто»
- •4. Хто скаже правильно?
- •5. Що змінилося?
- •6. Відгадай, що де знаходиться
- •1. Виправ помилку
- •3. Учора, сьогодні, завтра
- •9. Удосконалення навичок лічильної діяльності з дітьми шостого року життя.
- •1. Логіко – математичний розвиток та його значимість у дошкільному віці.
- •2. Закон України про дошкільну освіту.
- •5. Навчання дітей порівнюванню двох множин та встановлення рівності та нерівності між ними.
- •12. Ознайомлення з формою предметів та геометричними фігурами дітей 4 – 5 років життя.
- •6. (Практичне) Навести приклади арифметичних задач і, II. III типу.
- •3. Форми спільно роботи дитячого садка і сім'ї з питань математичного розвитку дітей.
- •Зразкова тематика бесід (консультацій, батьківських зборів).
- •2. Планування навчально – виховної роботи вихователя з логіко – математично розвитку дітей.
- •4. Формування навичок у дітей четвертого року життя знаходити один і багато предметів в оточуючій обстановці.
- •14. Ознайомлення з розмірами предметів дітей 4 – 5 року життя.
- •15. Ознайомлення з розмірами предметів дітей 6 року життя.
- •10. Методика ознайомлення дітей зі складом числа з двох менших чисел.
3. Учора, сьогодні, завтра
Хід. Вихователь стоїть у центрі кола, утвореного дітьми. Кидає м'яч комусь із дітей і говорить коротку фразу. Дитина повинна назвати відповідний час і кинути м'яч дорослому. Наприклад, ми ходили на екскурсію (вчора). На заняття з музики ідемо (сьогодні) і т. д.
Обладнання:м'яч.
9. Удосконалення навичок лічильної діяльності з дітьми шостого року життя.
Дітей 6-го року життя навчають рахунку в межах 20, закріплюються попередні знання у лічбі і предметі за даним числом у межах 10. Навчають називати числа у зворотному порядку від будь-якого у межах 20. Це теж сприяє засвоєнню знань про натуральний ряд чисел. Найкраще дітей вчити цьому вмінню , застосовують як наочність: картки із зображенням чисел, далі пропонують дітям називати числа без наочності. Після того як ознайомляться зі всіма числами у межах 20, їм пояснюють, що для відповіді на питання «скільки?» немає напрямку вести лічбу з ліва на право, з право на ліво, згори-вниз чи навпаки. Пізніше у дітей форм уява про те, що можна лічити не лише ті предмети , що розміщуються в ряд, а й так, що розташовані найрізноманітнішими способами( у формі різних фігур, парами тощо). Дітям показують різні положення предметів і намагаються знайти найзручніші, які дозволяють швидко та правильно полічити предмети. Діти переконані, що починати лічбу можна з будь-якого предмета і вести в будь-якому напрямку, але при цьому потрібно не пропустити жодного з них, не полічити двічі. Діти цієї вікової групи навчаються відлічувати предмети відразу 2 груб різного виду: відлічи 7 грибочків і 7 ялиночок, або ж дві групи предметів різного виду, які відрізняються кольором, формою, розміром: 7 великих і 7 маленьких гудзиків. Значне місце відводиться вправ на складання та підбір рівночисельних множин. Наприклад: дітям пропонують відлічити від одного різновиду іграшок, моделей геометричних фігур тощо. Названо їх число, розкласти на 3-х смужках або у 3-х рядах, щоб було видно, що у іграшок було порівно, підкласти одну під одну. Діти мають сказати по скільки іграшок кожного виду і зробити узагальнення. Наприклад: У мене на верхній стрічці 4 мотрійки, на середній 4 ялинки, на нижній 4 грибочки. Правильно «однакових іграшок у тебе по 4» узагальнення робить педагог, дитина повторює.
13. Ознайомлення з формою предметів та геометричними фігурами дітей 6 року життя.
На 6 році життя продовжується робота із закріплення знань дітей про форму предметів, а також ознайомлення з новими геометричними фігурами: овалом, ромбом, пірамідою (мал. ЗО). Поступово підводимо дітей до загального поняття - чотирикутник.
Уся робота будується на основі порівняння, протиставлення геометричних фігур і знаходження подібності та відмінності в різних їх моделях. Насамперед порівнюємо по дві, а потім по три і навіть по чотири фігури між собою: квадрат, прямокутник, трикутник і ромб.
Так, ознайомлюючи дітей з ромбом, вихователь показує кілька ромбів різної величини, виготовлених з різного матеріалу (паперу, картону, дроту). «Діти, подивіться на ці фігурки. Це ромби». При цьому звертається увага на те, що форма не залежить від величини. Дітям пропонується взяти в ліву руку ромб, а вказівним пальцем правої руки обш> сти по контуру. Діти виявляють особливості цієї фігури: рівні сторони, протилежні кути попарно рівні. Перевіряють це накладанням ромбів один на одного. Лічать кількість сторін і кутів. Потім порівнюють ромб з квадратом, знаходять и спільне й відмінне в цих фігурах. У квадрата і ромба - по чоти ри кути і чотири сторони, усі сторони рівні між собою. І 11 и 11.1 ромб відрізняється від квадрата тим, що у квадрата всі и\ ні рівні, а в ромба рівні тільки протилежні - попарно.
Знайомимо дітей з овалом на основі порівняння його з кругом.
Наприклад, вихователь виставляє на фланелеграфі 2 круги та 2 овали різного кольору та розміру. Звертається до дітей «Подивіться на ці фігури. Чи є серед них круги?просить дитину показати їх. Після чого звертає увагу на те, пін. ■ мім кругів, на фланелеграфі є ще інші геометричні фігури, с мни І Нй круг. Ці фігури мають овальну форму, їх називають овалами. Запитує: «Чим овали схожі на круги?». Обводить указкою круг і овал. Пропонує дітям повторити його рухи в повітрі. Робить висновок, що в овалів, як і в кругів немає кутів; тим вони і схожі. Після цього пропонує дитині покотити круг, а потім фігуру овальної форми. <?Що котиться краще? Чому?», - запитує в дітей вихователь. Потім накладає овал на круг (більшого розміру), а потім круг на овал (більшого розміру), і звертає увагу дітей на те, що фігура овальної форми, на відмінну від круга, витягнута, видовжена. Цим вона відрізняється від круга.
Ознайомити дітей з пірамідою можна на основі порівняння її з циліндром. Насамперед, діти обстежують її, виявляють характерні особливості: піраміда має основу і вершину. Основою піраміди є трикутник або квадрат. У піраміди є грані, які мають форму трикутника, а також ребра. Це об’ємна геометрична фігура. Насамкінець діти порівнюють циліндр і піраміду, знаходять спільне та відмінне.
У На основі виявлення суттєвих ознак геометричних фігур підводимо дітей до узагальненого поняття «чотирикутник». Порівнюючи між собою квадрат, прямокутник і ромб, діти встановлюють, що в усіх цих фігур - по чотири сторони і по чотири кути. Ця кількість сторін і кутів є загальною ознакою, яку покладено в основу визначення поняття «чотирикутник».