7. Формування уявлень життя про утворення чисел у дітей п’ятого року

Формуючи в дітей п’ятого року життя уявлення про утворення чисел, слід зауважити, що воно здійснюється на основі порівняння суміжних множин, завдяки чому діти чітко бачать, що будь-яке число утворюється додаванням одиниці до попереднього числа.

Наприклад, порівнюємо дві суміжних множини (це групи, які відрізняються між собою одиницею). Ставимо на стіл іграшки (зайчики і білочки). Запитуємо: «Які у нас іграшки?» Поставимо перед собою одного зайчика, а під ним другий ряд, поставимо стільки ж білочок. Скільки ми поставили білочок? Що ми можемо сказати про звірят? (Їх порівну.) Ось прибіг ще один зайчик. Їх стало більше чи менше? Скільки їх стало? Порахуймо: один, два. Усього два зайчики. А тепер кого більше: зайчиків чи білочок? (Зайчиків більше, ніж білочок.) Правильно, зайчиків більше, ніж білочок, їх два, а білочок менше – одна.

Два більше, ніж один. А як зробити, щоб білочок також стало дві? Правильно, потрібно додати ще одну білочку. Додаємо. Порахуйте і скажіть, скільки тепер стало білочок?»

Круговим (об’єднувальним) рухом руки дорослий обводить групу білочок, наче об’єднує їх разом: одна, дві – усього дві. Що можна тепер сказати про звірят? (у кожній групі звірят порівну – по двоє.)

Аналогічно ознайомлюємо дітей з утворенням чисел 3, 4, 5 і т.д.

Знайомство з утворенням чисел здійснюється на основі порівняння суміжних множин (2 і 3, 3 і 4, 4 і 5, 5 і 6, 6 і 7, 7 і 8, 8 і9, 9 і 10).

8. Формування уявлень про цифри у дітей п’ятого року життя.

Ознайомлення дітей цієї вікової групи з цифрами розпочинається у ІІ семестрі навчального року. Вихователь поступово підводить дітей до усвідомлення необхідності зображати числа на письмі особливими знаками – цифрами.

Кожне число записується по-своєму. Діти називають різні числа, а вихователь показує їм цифри, якими вони записуються.

На першому занятті вихователь формує уявлення про цифри і докладніше спиняється на цифрі 1 (один). Наприклад, вихователь кладе на стіл три іграшки, пропонує дітям полічити їх і покласти на верхню смужку таку саму кількість зображень предметів. «Скільки іграшок ви поклали на верхню смужку? Чому? Покладіть на нижню смужку іграшку». Діти виконують завдання. «Скільки іграшок ви поклали на нижню смужку? Покажіть на пальцях, на скільки іграшок тут менше, ніж на верхній смужці. Що потрібно зробити, щоб іграшок на верхній і нижній смужках стало порівну?» Аналогічні завдання повторюють три-чотири рази з іншими іграшками.

Вихователь кладе на стіл одну іграшку. «Скільки іграшок на столі? Правильно, одна. Щоб написати, кільки тут іграшок, пишуть цифру 1. Ось вона» (Показує.)

Діти розглядають картку із зображенням цифри 1, аналізу­ють як вона малюється: цифра 1складається з двох прямих паличок. Одна паличка довша, друга - коротша. Ці палички сполучають під кутом угорі. Зверніть увагу, з якого боку пи­шуть коротку паличку. Правильно, зліва. «Давайте цифру 1 викладемо зі смужок паперу. У вас на столі є смужки різної довжини. Викладіть цифру 1.Обведіть пальцем, ніби ви пише­те цю цифру. Напишіть її в повітрі»

Під час формування з цифрами використовуються різноманітні прийоми навчан­ня. Так, дітей ознайомлюють з кожною окремою цифрою, співвідношенням її з числом через дії з предметними множина­ми. Для цього вихователь демонструє цифру, пропонує дітям розглянути її форму, а вони відкладають відповідну кількість предметів. Малюки обводять вказівним пальцем правої руки по контуру цифри, засвоюючи її форму. Цей процес тісно пов'яза­ний з формуванням у дітей уміння співвідносити цифру з пев­ним числом через дії з предметними множинами.

Для закріплення набутих знань використовуються різні дидактичні ігри типу «Доручення»,«Магазин», а також вправи. Наприклад, визначити число, яке більше (менше) на один, ніж… (слід показати цифру)

Діти легко засвоюють цифри. Проте часто в них виникають труднощі в розпізнаванні цифр, подібних за написанням: 1 і 4, 2 і 5, 6 і 9. Тому при вивченні цифр потрібно уважно розглянути з дітьми написання, виділити особливості тієї чи іншої цифри.

Перед тим, як ознайомлювати дітей з числом 10, потрібно показати їм, як на письмі позначається пуста множина, тобто нічого. Вихователь пропонує перерахувати яблука в кошику, а потім пригостити ними іграшки: одне яблуко - медведику, одне котику і одне - зайчику. Отже, у кошику не залишилося нічого. «Це теж можна записати цифрою. На письмі нічого позначається цифрою нуль, а схожий він на витягнутий круг. Його пишуть замість слова «нічого» Нуль ми ставимо самим першим зліва в ряду інших цифр. Тоді ми отримуємо ряд, починаючи з нуля: 0, 1, 2,3, 4, 5,6, 7, 8, 9».

На наступному занятті ви пояснюєте дітям, як утворюється число 10. Воно утворюється із 9 з додаванням одиниці, одного елемента. Діти лічать в межах десяти, порівнюють дві множи­на, в одній із яких 9, а в другій - 10 елементів, установлюють більшу і меншу множину.

«А на письмі число 10 записується двома цифрами: 1 і 0. ось так: 10».

Отже, у процесі систематичного навчання в дітей розвивається лічильна діяльність, формується уявлення про число як абстрактне узагальнене поняття, що характеризує кількісно навколишню дійсність, про цифру.