15. Ознайомлення з розмірами предметів дітей 6 року життя.

Діти шостого року життя повинні:

1. вміти визначати товщину предмета; порівнювати предме­ти, однакові й різні за товщиною (товстіший, тонший, однаковий за товщиною);

2. вміти розрізняти зміну предметів за висотою, довжиною, шириною, товщиною, відображати ці зміни у своїй мові;

3. знати, що предмети відрізняються масою (важче, легше);

4. вміти вимірювати різними за величиною мірками відстань (довжину, ширину, висоту) і об'єм.

Поняття «товщина» вживається у двох значеннях. По-пер- ше, коли виділяють переріз округлих предметів (товщина гімна­стичної палиці, товщина дерева, олівця). По-друге, коли по­няття «товщина» вживається у значенні «висота» (товщина книжки, зошита). Дітей слід ознайомити з поняттям товщини предмета в обох значеннях. Спочатку дітям показують округлі предмети й навчають порівнювати їх за товщиною. Дітипорівнюють олівці, стовбури дерев, гілки та ін. При цьому спи­раються на зорове і дотиково-рухове відчуття.

Дітям шостого року життя доступне розуміння оберненої за­лежності між довжиною і товщиною предмета при однаковій кількості речовин.

Так, на одному із занять вихователь розвиває у дітей уяв­лення про те, що збільшення одного з розмірів об'єкта при збе­реженні його об'єму приводить до зменшення іншого: розкачали стовпчик пластиліну, він став довшим, але тоншим, ніж був. Дане дослідження можна провести з дітьми. Педагог роздає кож­ному з дітей пластилін, пропонує розділити його на 2 рівні час­тини і зробити два однакових стовпчики. За порадою виховате­ля, прикладаючи стовпчики один до одного за довжиною і тов­щиною, діти досягають того, що вони стають однаковими.

Після того, як у дітей сформується уявлення про товщину предметів, що мають циліндричну форму, їх слід ознайомити з товщиною предметів, які мають форму паралелепіпеда: книж­ка, зошит, коробка та ін.

вщину книжки, зошита тощо.

Не менш важливим завданням, що стоїть перед вихователем цієї вікової групи, є навчити дітей вимірювати різними за вели­чиною мірками відстань (довжину, ширину, висоту), об'єм рідких та сипучих речовин.

Насамперед, вихователь має підвести дітей до того, що ви­мірювати умовними мірками відстань (довжину, ширину, висо­ту) та об'єм сипучих і рідин має вміти кожна людина.

Діти старшої групи ознайомлюються також із масою пред­метів як одним з показників величини. Формування первинних уявлень про масу спирається на чуттєву основу. Різницю в масі діти сприймають завдяки участі тактильних (м'язових) відчуттів. Спочатку беруть предмети, які різко відрізняються масою.

Перші уявлення дітей про масу тісно пов'язані зі сприйнят­тям величини (об'єму) предмета і безпосередньо залежать від нього. Поступово, під впливом цілеспрямованого навчання діти починають практично пізнавати, чому маленька металева кулька тоне у воді, а великий м'яч плаває. Так, на одному із занять дітям пропонують опустити в акваріум з водою різні предмети (різні за величиною, формою, матеріалом, з якого вони виго­товлені). Діти переконуються, що предмети з дерева і пластма­си плавають, а з металу - тонуть. Подібний практичний досвід підводить дітей до розуміння нових зв'язків між масою і об'є­мом: не тільки прямих, а й обернених.

Уточненню знань дітей про розмір та вдосконаленню навичок у порівнянні предметів за розміром сприяє розвивальне середови­ще, у якому діти діють, граючись у сюжетно-рольові та дидак­тичні ігри, виконуючи цікаві, пошукові завдання вихователя.

4. (практичне) Навести приклад фрагменту заняття на закріплення теми «Спосіб утворення чисел 2 і 3» .

Програмові завдання: закріпити знання дітей про спосіб утворення чисел 2 і 3, навчати розрізняти групи, що містять 1 і 2, 2 і 3 предмети, і на цій основі визначати, яке з порівню­ваних чисел більше, яке менше; тренувати дітей у лічбі й відліку предметів у межах 5; закріпити вміння встановлювати співвідно­шення між 3 предметами за висотою, уживати слова «найви­щий» («низький»), «вище», «нижче».

Демонстраційний матеріал. Іграшки (3 поросят, 6 цегли­нок), набори іграшок 5-6 видів по 2-5 шт.

Роздавальний матеріал. Картки з двома вільними смужка­ми; коробки з ялиновими і сосновими шишками (по 3-4 шт. на дитину), картки, на яких намальовано від 3 до 5 будь-яких предметів (по 1 шт. на дитину).

Вправи на повторення вивченого матеріалу

1. На столі у вихователя іграшки (поросята). Він запитує дітей: «Скільки поросят?» (Хтось із дітей відповідає.) Потім педагог каже: «Троє поросят вирішили побудувати східці з цег­ли. Давайте їм допоможемо! Михайлику, принеси одну цеглин­ку! Це буде нижня сходинка наших східців. Скільки цегли тре­ба принести, щоб наступна сходинка вийшла вищою? (Хтось із дітей приносить 2 цеглинки.) Хто покаже, яка сходинка вища? (Дитина показує) Скільки цегли на неї пішло? А скільки цегли пішло на першу сходинку? Яке число більше (менше) - 1 чи 2? Скільки цегли слід принести, щоб наступна сходинка була ви­щою від попередньої? Ганнусю, принеси 3 цеглинки! Скільки цегли принесла Ганнуся? Правильно, Ганнуся принесла 3 цег­линки, і ми отримали найвищу сходинку. Яке число більше (менше) - 2 чи 3? (Ставлячи ці запитання, педагог вказує на сходинки.) Хто хоче показати найнижчу сходинку? Скільки цеглинок використано на неї? А на цю сходинку (вказує на другу) скільки цеглинок? Скільки цеглинок витратили на най­вищу сходинку? »

Вихователь пропонує дітям допомогти поросятам піднятися східцями вгору і спуститися вниз, називаючи висоту кожної сходинки: «Найнижча, вища, найвища, нижча, найнижча». Після цього з'ясовує, скільки всього сходинок, і пропонує ко­мусь із дітей поставити на кожну сходинку по одному поросят­кові. Діти порівнюють кількість поросят і сходинок.

• Вихователь пропонує дітям покласти на верхню смужку картки одну ялинову шишку, а на нижню - дві соснові, потім порівняти, яких шишок більше (менше), яке число більше (мен­ше) - 1 чи 2, зробити так, щоб шишок стало порівну, по 2. Після цього просить додати ще одну ялинову шишку, пораху­вати, скільки їх стало, і порівняти, яких шишок тепер більше (менше), яке число більше (менше) - 2 чи 3, подумати, що треба зробити, щоб шишок стало порівну (можна або додати одну соснову шишку, або забрати одну ялинову). Діти порівню­ють кількість шишок, вибираючи спосіб за своїм бажанням, а потім розповідають (2-3 дитини), як виконали завдання.

• Увагу дітей звертають на групи іграшок, розставлених у різних місцях кімнати. Дають завдання: узяти картку, пораху­вати, скільки предметів на ній намальовано, і підійти до того місця, де стоїть стільки ж іграшок. Перевіряючи правильність виконання завдання, вихователь пропонує 1-2 дітям кожної підгрупи порахувати іграшки і зображення предметів на своїй картці (з'ясовується, що число іграшок і зображень у всіх ма­люків цієї підгрупи однакове).

1. (практичне) Скласти фрагмент заняття на тему: «Об’єднання предметів у групи за певними ознаками ».

Програмові завдання: закріпити уміння виділяти окремі предмети з групи і об'єднувати їх у групи; знаходити ознаки, спільні для всіх предметів групи, і ознаки, спільні лише для частини предметів; закріпити уміння знаходити багато пред­метів і один предмет у вказаних місцях кімнати, називати кількість предметів, погоджуючи числівник «один» з іменниками в роді, числі та відмінку; тренувати в порівнянні розмірів предметів, що відрізняються за довжиною, шириною і висотою.

Демонстраційний матеріал. Дві коробки: одна - порожня, а в іншій - великі та дрібні морквини (за кількістю дітей у групі), вони накриті серветкою; набори іграшок і речей різних розмірів.

Підготовка. Вихователь заздалегідь розміщує на поличці, фланелеграфі, столі, килимі групи однорідних речей або ігра­шок і одиничні предмети. До складу груп входять предмети різного розміру, наприклад, довгі й короткі лавки з будівельно­го матеріалу (дощечки), високі й низькі ялиночки, великі та маленькі кубики.

Вправи на повторення вивченого матеріалу

• Вихователь знімає серветку і каже: «Подивіться, як бага­то морквин я зібрала вчора на городі». Бере морквину в руку. «Скільки я узяла морквин? А в ящику скільки морквин?» Після цього пропонує одній дитині узяти найбільшу морквину, а іншій - найменшу, питає дітей, у кого морквина довша (товсті­ша), а у кого — коротша (тонша).

Далі роздає дітям по одній морквині і з'ясовує, яка кількість морквин у кожного, скільки морквин залишилося в коробці (викликає 4-5 дітей). Пропонує дітям здогадатися, що треба зробити, щоб у коробці знову стало багато морквин. Потім про­понує покласти великі (довгі, товсті) морквини на одну таріл­ку, а маленькі (короткі, тонкі) - на іншу. Діти виходять по черзі і кладуть свої морквини в коробки. Узагальнюючи відповіді дітей, педагог підкреслює, що кожен поклав по одній морквині, а на підносах стало багато морквин, що морквини різних розмірів: на одному підносі великі, а на іншому - маленькі. Багато великих та маленьких морквин.

• Дітям пропонується пограти в «потяг». По сигналу «По­тяг їде!» діти роблять кругові рухи руками. Потяг зупиняється на станціях: «Поличка», «Стіл» тощо, діти називають, скільки і яких предметів вони побачили на тій чи іншій станції. Педа­гог звертає їх увагу на розмір предметів, з'ясовує, Наприклад, що є довгі й короткі лавки, великі й маленькі кубики. Розміри предметів порівнюють, за допомогою способів прикладання та накладання.

2. (практичне) Скласти фрагмент заняття на тему: «Знаходження багато предметів і один у спеціально підготовленій обстановці».

Програмові завдання: навчити дітей знаходити багато предметів і один предмет у спеціально підготовленій обстановці, називати кількість предметів, погоджувати числівник «один» з іменниками, користуватися висловами типу «один півник і ба­гато зайчиків» або «зайчик один, а півників багато»; тренува­ти у виділенні окремих предметів з групи і в об'єднанні пред­метів у групу, у вживанні слів «багато», «один», «по одному»; продовжувати розвивати вміння бачити ознаки, спільні для всіх предметів групи, і ознаки, спільні лише для частини предметів.

Демонстраційний матеріал. Дрібні іграшки, 2 вази, два бу­кети квітів різних кольорів.

Підготовча робота вихователя. До заняття вихователь роз­ставляє іграшки. На одних столах або стільцях він розкладає по одній іграшці, наприклад, півника, зайчика, кубик та ін., а на інших - по декілька таких же іграшок (3 півники, 4 зайчи­ки, 5 кубиків тощо). Усього використовується 4-5 видів ігра­шок. Вони повинні бути невеликі, щоб дитина могла взяти в руки відразу всю групу предметів. На підвіконня ставить дві вази. Одна з них - з червоними і білими квітами, друга - по­рожня (квітів стільки ж, скільки дітей у групі). Дітей садить півколом перед столом, на який вони повинні будуть приноси­ти іграшки.

Подача навчального матеріалу. Вихователь звертає увагу дітей на іграшки, розставлені на стільцях і столах, вказує на той або інший стіл або стілець і просить назвати, скільки і яких ігра­шок на ньому лежить. Діти відповідають. Далі педагог пояс­нює завдання і показує спосіб його виконання: «Сьогодні ви навчитеся приносити стільки іграшок, скільки я скажу. Якщо я скажу, що треба принести одного зайчика, ви підійдете до столу, де лежить один зайчик, візьмете його і принесете на мій стіл, а потім скажете: «Я приніс одного зайчика». Якщо я скажу, що треба принести багато півників, ви знайдете, де багато півників, - принесете їх, поставите на стіл і скажете: «Я приніс багато півників». Педагог просить дитину принести од­ного півника, багато зайчиків. Діти розповідають, скільки і яких іграшок вони принесли. Якщо дитині важко, пропонує додаткові запитання: «Що ти приніс? Скільки півників?» Ви­хователь просить одного з дітей розповісти, що тепер стоїть на столі. («Один півник і багато зайчиків».) Одні іграшки заміню­ються на інші, і діти виконують ще 2-3 аналогічні завдання.

Вправи на повторення вивченого матеріалу. Педагог демон­струє букет, складений з білих і червоних квітів. Увагу дітей звертають на букет, у ньому багато квітів. На прохання вихо­вателя діти беруть по одній квітці. Вихователь ставить запи­тання: «Якого кольору квітка? Скільки їх у кожного?» З'ясо­вують, що багато білих квітів і червоних теж багато.

Діючи по черзі, діти ставлять квіти у вази: червоні - в одну, а білі - в іншу. З'ясовують, скільки квітів стало в кожній вазі і якого вони кольору. Педагог говорить, що у вазах стало бага­то квітів. «Куди ми поставили квіти?» Діти відповідають.