Family-ukr-WEB

Джерело: розраховано співробітниками Інституту демографії та соціальних досліджень за даними обстежень умов життя домогосподарств у 2008 р.

У сільській місцевості усі типи домогосподарств забезпечені окремим житлом,переважно–індивідуальнимибудинками.Незначначасткасільських сімей проживає в одному будинку з іншими сім’ями (від 0,9% до 3,3%).

Незважаючи на високий рівень забезпеченості окремим житлом, розмір цього житла та його якісне обладнання не завжди відповідають чинним нормам. Серед домогосподарств з дітьми саме багатодітні сім’ї мають недостатній рівень забезпеченості житловою площею – на одну особу припадає лише дещо більше 6 кв. м. житлової площі у містах та 8 кв. м. – у сільській місцевості.

Характеризуючи умови проживання населення, окремо слід зупинитися на обладнанні сучасного житлового фонду комунальними зручностями (наявності центрального опалення, водопроводу, каналізації, тощо).

70

Наявність дітей у родині в цілому корелює з підвищенням рівня облаштування житла зручностями, незалежно від типу поселення. Усі міські домогосподарства, в яких проживають діти, забезпечені основними зручностями краще, ніж домогосподарства, що складаються з пенсіонерів. Так, серед багатодітних сімей вищим є рівень забезпечення гарячим водопостачанням, однак, з іншого боку, менша їх частка має ванну або душ та домашній телефон (табл. 2.4.2).

Таблиця 2.4.2. Обладнання житла міських домогосподарств України окремими зручностями, 2008 р., %

Джерело: розраховано співробітниками Інституту демографії та соціальних досліджень за даними обстежень умов життя домогосподарств у 2008 р.

Серед сільських сімей найнижчий рівень охоплення централізованим газопостачанням спостерігається саме у багатодітних сім’ях (табл. 2.4.3) – майже 3/4 таких сімей не мають можливості користуватись цим видом комунальних зручностей. Рівень забезпечення сільських помешкань водопроводом та каналізацією ще нижчий і слабко корелює з наявністю чи відсутністю дітей. Так, найнижчий рівень забезпечення цими зручностями характерний для домогосподарств пенсіонерів (близько 9,0%) і для багатодітних сімей (15,4%).

71

Таблиця 2.4.3. Обладнання житла сільських домогосподарств України окремими зручностями у 2008 р., %

Джерело: розраховано співробітниками Інституту демографії та соціальних досліджень на базі обстеження умов життя домогосподарств України у 2008 р.

Показники обладнання житла зручностями можна вважати своєрідним індикатором достатнього матеріального становища домогосподарства. Тому відсутність хоча б елементарних складових комфортності житла для кожного окремого населеного пункту можна кваліфікувати як позбавлення житла комфорту або недостатню комфортність житлових умов.

До елементарного набору зручностей у містах можна віднести наявність гарячого водопостачання, ванної або душу та домашнього телефону. Для сільської місцевості відповідно – одночасна наявність централізованого газопостачання, водопроводу та каналізації (табл. 2.4.4).

Таблиця 2.4.4. Рівень комфортності житла в Україні у залежності від типу домогосподарства та типу поселення, 2008 р., %

Джерело: розраховано співробітниками Інституту демографії та соціальних досліджень на базі обстеження умов життя домогосподарств України

72

Аналіз комфортності житла демонструє невтішну картину: у міській місцевості найбільша частка домогосподарств, які мешкають у комфортному житлі,становить39,4%–цесім’їбездітей,щоскладаютьсязосібпрацездатного та старше працездатного віку. Найнижчий рівень комфортності житла – у багатодітних сімей: серед них лише 18,7% проживають у належних умовах.

У сільській місцевості також саме ці два типи домогосподарств посідають крайні позиції у розподілі за рівнем комфортності. Однак порівняно з міськими поселеннями їх частка у 2–3 рази менше. Так, лише 5,4% сільських багатодітних сімей проживає у житлі з достатнім рівнем комфортності.

Таким чином, значна більшість сільських мешканців проживає у некомфортному житлі, причому склад домогосподарств доволі несуттєво впливає на рівень комфортності проживання. У цілому ж існуючі умови проживання усіх типів домогосподарств можна вважати незадовільними саме внаслідок низького рівня комфортності житлових приміщень.

73

III. ЖIНКИ ТА ЧОЛОВIКИ У СУЧАСНIЙ СIМ’Ї (за підсумками вибіркового соціально-демографічного обстеження «Сім’я і сімейні відносини»)

3.1. Сімейний склад респондентів та соціально–демогра- фічні характеристики їх сімей

Сім’я є одним із основних осередків відтворення населення, без якого неможливе існування суспільства в його сучасному розумінні. Проведене соціально-демографічне дослідження «Сім’я і сімейні відносини» (квітень 2009 р.) дало можливість вперше одержати у міжпереписний період унікальну інформацію про сімейну структуру населення України, типи і структуру сімейних об’єднань. Цю інформацію раніше надавали лише матеріали переписів населення (1970 – 1979 – 1989 – 2001 рр.), тобто ми мали змогу отримувати її раз на десять років.

Сімейний склад респондентів. Розмір і тип сімейних об’єднань.

Найбільш загальною характеристикою сімейного складу населення вважається співвідношення кількостей осіб, які живуть у сім’ї та поза сім’єю1. Проведене дослідження підтвердило, що більшість населення України проживає у складі сім’ї. Майже 95% респондентів зазначили, що проживають у сім’ї, і лише 5% – самотньо. Тобто з-понад двох тисяч членів домогосподарств, які були опитані у ході дослідження, лише у 5% проживала одна особа. Більшість респондентів проживає у домогосподарствах, що складаються з трьох осіб (майже 35% опитаних) або чотирьох осіб (29% опитаних) (рис. 3.1.1).

Традиційно домогосподарства у сільській місцевості є більшими за розміром, ніж у містах: якщо у містах найбільша кількість респондентів проживає у домогосподарствах із 3-х осіб, то у селах – у домогосподарствах, де мешкає 4 особи. Ці відмінності між розподілами осіб за розміром домогосподарства у поселеннях різних типів спостерігаються як у чоловіків, так і у жінок (рис. 3.1.2).

1Волков А. Г. Семья – объект демографии. – М.: Мысль, 1986. – С. 47.

74

75

Середній розмір домогосподарств респондентів у містах дорівнює 3,3 особи, у селах – 3,8. Ці значення вищі, ніж за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, яке проводить Держкомстат (2,5 і 2,7)2, що зумовлено віковим складом опитаних (особи віком 15–49 років). Як відомо, більшість осіб, які проживають самотньо, в Україні – люди похилого віку (70,3% тих, хто мешкає у домогосподарствах, що складаються з однієї особи, старше працездатного віку)3.

У ході соціально-демографічного обстеження респондентам було задано запитання: «В якому з наведених нижче типів домогосподарств

(сімей) Ви проживаєте». За варіанти відповіді було запропоновано перелік типів сімей відповідно до типології сімей (домогосподарств), що використовуваласьпідчаспроведеннякількохостанніхпереписівнаселення,

утому числі Всеукраїнського перепису 2001 р.:

1.Самотні (проживає один/одна.)

2.Шлюбна пара (з дітьми чи без дітей.)

3.Шлюбна пара з одним із батьків подружжя або(і) іншими родичами.

4.Дві або більше шлюбні пари.

5.Неповна сім’я (мати або батько з дітьми) з іншими родичами чи без них.

6.Інші.

Отримані відповіді дали можливість зробити висновки про сімейний склад населення України репродуктивного віку. Більшість респондентів проживають у складі нуклеарної сім’ї (шлюбна пара з дітьми чи без дітей) – майже 60% опитаних та розширеної нуклеарної сім’ї (шлюбна пара з одним із батьків подружжя або іншим родичем) – близько 12% опитаних. Складні сім’ї, де разом проживають кілька шлюбних пар, не є поширеними, в них проживає менше 6% респондентів. Водночас набули значного поширення неповні сім’ї, тобто сім’ї без шлюбного ядра; у них проживає майже 13% опитаних (рис. 3.1.3).

Сімейний склад населення міських поселень і сільської місцевості має певні особливості. У селах більш поширені великі складні сім’ї, де разом проживають 2–3 шлюбні пари (у них проживає майже вдвічі більше респондентів, ніж у містах), частіше разом із шлюбною парою проживає один із батьків подружжя або інший родич. У міських поселеннях більшою є питома вага неповних сімей, а також осіб дітородного віку, які проживають самотньо (рис. 3.1.4).

2Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України у 2008 році. Статистичний збірник. – К.: Держкомстат України, 2008. – С. 11.

3Там само, С. 20.

76

Дві або більше шлюбні пари

Рис. 3.1.3. Розподіл респондентів за типами сімейних об’єднань, в яких вони проживають, % (квітень 2009 р.)

сільська місцевість

міські поселення

Одинаки

Шлюбна пара

Шлюбна пата з одним із батьків подружжя та/або іншими родичами

Дві або більше шлюбні пари

Неповні сім'ї з дітьми Інші

Рис. 3.1.4. Розподіл респондентів, які проживають у міських поселеннях і сільській місцевості, за типами сімейних об’єднань, % (квітень 2009 р.)

За результатами опитування було одержано додаткову інформацію щодо структури сімей певного типу. Більше ніж у половині розширених нуклеарних сімей (шлюбна пара з одним із батьків подружжя та/або іншими родичами) разом з подружжям проживає тільки один з батьків (56%), в інших випадках (44%) – хтось із родичів. Подібне співвідношення спостерігається як у міських поселеннях, так і в селах. Щодо складних сімей (дві або більше

77

подружні пари, які мешкають разом), то у трьох із кожних чотирьох таких сімей одружені діти проживають разом з батьками, тобто сім’ї об’єднують кілька поколінь. Понад дві третини неповних сімей (67%) складається тільки з одного з батьків з дітьми, у кожній четвертій з цих сімей з ними проживає дідусь чи бабуся або інший родич, і лише у кожній десятій – подружжя прабатьків. У містах неповна сім’я значно частіше мешкає окремо від своїх батьків та інших родичів, ніж у селах (табл. 3.1.1).

Таблиця 3.1.1. Розподіл неповних сімей, в яких проживають респонденти, за їх структурними особливостями (квітень 2009 р.)

На окрему увагу заслуговує група осіб, які проживають самотньо, поза сім’єю. Певною мірою ця група знаходиться поза межами сімейної структури населення, і, як правило, у матеріалах переписів населення інформація щодо неї надається окремо4. Як вже зазначалося, серед опитаних осіб дітородного віку самотньо проживає 5%. Переважна більшість із них мешкає у містах (82%), більше половини усіх одинаків – це чоловіки (58%). За шлюбним станом 65% самотніх – це особи, які ніколи не перебували у шлюбі, 30% є розлученими, а 5% – овдовілі.

Сімейний склад населення різної статі, віку, соціально-профе-

сійного стану. Дані обстеження уможливили проведення порівняльного аналізу сімейного складу населення різної статі та віку. Хоча сімейний склад чоловіків і жінок є однотипним, щодо жінок існує одна значна особливість – це істотна питома вага серед них тих, хто проживає у неповній сім’ї (17%), що у два рази вище за відповідний показник у чоловіків. Зазначене є ще одним свідченням того, що у більшості неповних сімей діти проживають з матір’ю і лише в окремих випадках – з батьком (рис. 3.1.5).

4Домогосподарства України. Домогосподарства за типами та кількістю дітей за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. – Київ: Держкомстат України, 2004. – С. 338-358.

78