1.2. Еволюція торговельно-економічних відносин України з кнр

Співробітництво України та Китайської Народної Республіки має глибокі, міцні, надійні історичні традиції, які охоплюють багатовекторні сфери політики, економіки, культури. Щодо історії українсько-китайських взаємин, то враховуючи наявність хоча й скупих письмових свідчень та археологічних матеріальних пам'яток епохи Київської Русі домонгольського періоду, можна констатувати про зародження контактів саме в цей період України-Русі з Китаєм, суттєву роль в яких відіграв славнозвісний Великий Шовковий шлях з міста Чанань — столиці Західної Хань через Памір, Центральну та Західну Азію до Східного Середземномор'я. У добу середньовіччя з Китаю юанського періоду (1271-1368рр.) до Києва, а також Галича та Володимира у складі Галицько-Волинського князівства почали надходити відомості про «Піднебесну імперію», зумовивши початок різноманітних обмінів між двома народами. Існують здогадки, що доставлені до Київської Русі «хіновські стріли», ймовірно, мали китайське походження. Трохи пізніше в українській мові з'являється назва «китайка» (шовкова червона хустина), китайське коріння якої не викликає сумніву. Історія українсько-китайських контактів багата набутками — це й войовничі подвиги козака Никифора Чернігівського; і діяльність у 1688-1692 роках українського гетьмана Дем'яна Многогрішного; й духовна місія в Пекіні вихованця Києво-Могилянської академії архімандрита Іларіона (Лежайського) — 1667-1717 рр .

У другій половині XVIII — на початку ХІХ століть відносини України з Китаєм зменшуються із-за скасування української самостійності. Початок XX віку характеризується значними зрушеннями в китайсько-українських відносинах, на які вплинули не тільки геополітичні, але й культурно-ідеологічні фактори. Необхідно, перш за все, згадати масові переселення українців до Маньчжурії після поразки у визвольній боротьбі на території Зеленого Клину 1918-1919 років та утворення на цих землях українських етнічних поселень з центром у Харбіні. Китай, фактично, був майже єдиною країною в Азії, де українські емігранти заснували власні етнічні поселення. Можна з упевненістю сказати, що розвиток українсько-китайських відносин протягом ХІХ-ХХ століть був міцно пов'язаний з діяльністю вихідців з України на Далекому Сході. В той же час, на початку ХХ століття в Україні помітно зростає інтерес до вивчення історії, економіки, політики, культури Китаю, китайської мови. Це пояснюється потребою подальшого розвитку всебічних відносин, насамперед, торговельно-економічних і культурних, з великою східною країною та її працьовитим народом.

У 30-ті роки ХХ століття світ постав перед загрозою фашизму. На Далекому Сході вогнище війни спалахнуло разом з агресією Японії проти Китаю, коли у вересні 1931 року Квантунська армія окупувала Маньчжурію та було проголошено про створення держави Маньчжоу-го. 7 липня 1937 року, використавши інцидент у районі Лугоуцяо, японська армія розпочала війну щодо захвату всього Китаю. Заблокований з моря Китай, враховуючи проголошену західними країнами політику «невтручання», фактично опинився в ізоляції. Японія перевищувала Китай у авіації — в 13 разів, у танках — в 36 разів. За тих обставин Радянський Союз був однією з небагатьох країн, яка надала Китаю істотну економічну, воєнну та моральну допомогу. Серед відомих радянських льотчиків, що захищали небо Китаю, таких як К. Коккінакі, Г. Тхор, були й українці — виходець із Сумщини, двічі Герой Радянського Союзу Степан Супрун; командир ескадрильї бомбардувальників черкащанин Григорій Кулішенко, який став національним героєм Китаю під ім'ям Кулі-шен.

Якісно новий етап українсько-китайських взаємозв'язків настав після перемоги китайської революції і проголошення 1 жовтня 1949 року Китайської Народної Республіки. Україна, як і інші держави, що входили до складу СРСР, достатньо зробила для становлення основ китайської металургійної, машинобудівної промисловості, сільського господарства: десятки українських інженерів, конструкторів, учених працювали консультантами на будівництві, на заводах і фабриках; сотні китайських студентів здобували вищу освіту в університетах та інститутах Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська. З 1950-х до 1997-го років вищі навчальні заклади України підготували для Китаю понад 1 000 спеціалістів різних галузей виробництва.

З проголошенням Україною незалежності настала доба розвитку українсько-китайських відносин на державному рівні. КНР однією з перших визнала самостійну Україну і 4 січня 1992 року встановила з нею дипломатичні відносини. Того ж року в Києві почало працювати посольство КНР. Посольство України в Пекіні відкрилося в березні 1993 року. Сьогодні між Україною та КНР укладено понад 80 двосторонніх (міждержавних, міжурядових, міжвідомчих, міжрегіональних) угод та інших документів, які в цілому задовольняють потреби українсько-китайського співробітництва. Ці документи охоплюють більшість сфер і галузей співпраці обох країн, в тому числі, політику, економіку, високі технології.

Торговельно-економічні відносини України з КНР є, звичайно, найважливішою складовою усього комплексу українсько-китайського співробітництва. На жаль, показники товарообігу між Україною та КНР наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років не в усьому відповідають наявним можливостям обох сторін. Якщо у 1997 році українсько-китайський товарообіг складав 1 млрд. 256 млн. 700 тис. дол. США, то в 1999 році — 840 млн. 82 тисячі, а в 2000-ому року 760 млн. 71 тисячу. Враховуючи те, що у 2002-у році КНР посіла третє місце у світі за обсягом зовнішньоторговельного обігу — понад 500 млрд. доларів США, і за оцінками міжнародних експертів, у разі збереження нинішніх темпів зростання, КНР через 15-20 років може стати світовим полюсом, перспективи торговельно-економічних взаємодій України та КНР необмежені.

Більше того, важко переоцінити досвід Китаю із створення особливих економічних районів. Ще в 1984-ому році уряд КНР зробив важливий крок для відкриття країни зовнішньому світу: 14 міст КНР отримали статус відкритих приморських міст; було створено 13 безмитних зон, 32 зони техніко-економічного освоєння, 52 зони опанування нових і високих технологій державного значення. З цього приводу можна зробити наступні висновки. По-перше, склалася чітка структура багатоступеневої і всебічної відкритості Китаю зовнішньому світу. По-друге, створення безмитних зон сприяло розширенню й поглибленню зовнішніх зв'язків і, насамперед, залученню інвестицій. Хіба це не можна вважати прикладом вдалої економічної діяльності?

Сьогодні, безумовно, необхідно враховувати той факт, що, якщо у 1999 році ВВП Китаю, за даними Світового банку, становив 980 млрд. дол.США (7-е місце у світі після США, Японії, Німеччини, Франції, Англії та Італії), то у 2003 році він становив майже 6,5 трлн. дол. США. Не треба також відкидати й те, що 11 грудня 2001 року Китай вступив до Світової організації торгівлі і основою його торговельного-економічного сучасного співробітництва є коопераційні зв'язки на мікрорівні, тобто переважно між підприємствами і компаніями. До речі, директор російського центру стратегічних досліджень Андрій Піонтковський вважає, що для Росії буде більш розумним співпрацювати з Китаєм в економічній сфері саме у рамках Світової організації торгівлі, враховуючи минулі намагання КНР проникнути на російський ринок.

Потрібно розглянути три принципових питання — глобалізація, місце та інтереси України у цьому процесі, сучасні українсько-китайські відносини.

Одні науковці стверджують, що глобалізація — це «зростання світових мереж взаємозалежності». Другі вважають її «новим етапом міжнародної конкуренції, для якого характерний поставлений на інформаційно-технологічну основу процес активного залучення до міжнародного бізнесу і продуктів, котрий спричиняє різке прискорення транснаціоналізації світового господарства». Треті розглядають глобалізацію як взаємодію інформаційної технології і світової економіки. Як відомо, КНР послідовно засуджує будь-які військово-політичні блоки. Україна в перспективі має намір прилучитись до ЄС і НАТО в рамках євроатлантичної інтеграції, і це не позначається на ступені довіри, досягнутої між Києвом і Пекіном. Наступне - наявність могутнього та впливового «російського фактору», суттєвість якого полягає, з одного боку, у несприйнятті Російською Федерацією появи незалежної, суверенної України (територіально-найбільшої країни Європи) особливо після президентських виборів 2004 року; з другого боку, знаючи «ахілесову п'яту» Китаю — енергетичні ресурси, недопущення китайсько-української торгово-економічної консолідації. Наступне — «американський чинник», яким інколи маніпулюють і Росія, і Китай, особливо після скасування у березні 2006 року для України поправки Джексона-Венніка, та, безумовно, враховуючи цілком нормальний, довірливий рівень відносин між США та Україною. Не варто забувати й стратегічні інтереси США щодо Китаю — не допустити його об'єднання з сусідами — Росією, Індією, Японією, Іраном, як і появи в майбутньому, з вирішенням тайванської проблеми, Великого Китаю.

Після проголошення у 1991 р. незалежності України Китайська Народна Республіка була серед країн, котрі першими привітали вільний вибір українцями суверенного шляху розвитку. Сталося це 27 грудня 1991 р., а вже 4 січня 1992 р. держави встановили дипломатичні відносини. З березня 1993р. у Пекіні діє Посольство України. Відтоді між двома країнами задекларовані відносини конструктивного партнерства. Китай належав до країн, яка першою у грудні 1994 р. надала Україні гарантії ядерної безпеки у зв'язку з відмовою нашої держави від ядерної зброї.

Визначальними для розбудови договірно-правової бази відносин є Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною і КНР, Спільна (Київська) декларація між Україною і КНР 1994 р., а також Спільна (Пекінська) декларація про розвиток і поглиблення відносин дружби та співробітництва між Україною і КНР 1995 р., що фактично виконує міжнародно-правову функцію міждержавного політичного договору.

У січні 2002 р. відкрито Генеральне консульство у Шанхаї, функціонує представництво торговельно-економічної місії України у складі Посольства у спеціальному адміністративному районі КНР Сянган (Гонконг).

Характерна ознака українсько-китайських відносин у політичній сфері - високий рівень взаєморозуміння і довіри, відсутність принципових розбіжностей у зовнішньополітичних позиціях, тотожність або наближеність підходів до розв'язання важливих міжнародних проблем. Високий рівень розвитку двосторонніх зв'язків засвідчують регулярні обміни візитами на високому та найвищому рівнях. Президент України Л. Кучма відвідав Китай з державними та офіційними візитами у 1995, 2002 та 2003 рр. Голова КНР Цзян Цземінь перебував в Україні з візитами у 1994 та 2001 рр. Посол КНР в Україні вручив вірчі грамоти Президентові України 10 квітня 2007 р. У травні 2008 р. відбувся візит до України заступника Голови ВЗНП КНР Хань Ціле, а в серпні 2008 р. з робочим візитом до КНР прибув віце-прем'єр-міністр України І. Васюник з метою участі в офіційних заходах з нагоди відкриття XXIX Олімпіади. У липні 2009 р. з візитом до України приїхав заступник голови ВК НПКРК Ван Ган, у вересні 2009 р. до КНР прибув віце-прем'єр-міністр України Г. Немиря для участі в роботі саміту "Літній Давос". З вересня до жовтня 2009 р. здійснив візит в Україну член Політбюро ЦК КПК, секретар Шанхайського міськкому КПК Юй Чженшен і офіційний візит в Україну віце-прем'єр Державної ради КНР Чжан Децзян.

Стабільного і регулярного характеру набули зв'язки між вищими законодавчими органами двох країн, урядами, міністерствами, відомствами та громадськими організаціями. З 2006 р. в Одесі функціонує Генеральне консульство КНР. Консульський округ установи охоплює територію Автономної Республіки Крим, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, а також м. Севастополь.

Між Україною та КНР задекларовано дружні відносини конструктивного партнерства.

Україна і Китай надають вагомого значення взаємодії у рамках міжнародних організацій, насамперед ООН. Існує чимало питань, з котрих позиції сторін близькі або збігаються: протидія гегемонізму та політиці сили у міжнародних відносинах; ядерне роззброєння; реформа системи ООН; боротьба з міжнародною злочинністю і тероризмом тощо.

Посилення діалогу в політичній сфері, активна діяльність Міжурядової українсько-китайської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва створили передумови для нарощування двосторонньої торгівлі, обсяги якої вирізняються рекордними, за сучасну історію двосторонніх зв'язків, показниками та динамікою зростання. Завдяки цьому Китай стабільно входить до десятки найбільших зовнішньоторговельних партнерів України та першої п'ятірки за обсягом споживання українського експорту. Так, за даними української статистики, товарообіг у 2003 р. становив 1,52 млрд дол.США (+58,5 %). Для КНР Україна - третій зовнішньоторговельний партнер серед країн СНД після Росії та Казахстану.

Торговельно-економічна співпраця між Україною та КНР регулюється Угодою між Урядом України та Урядом КНР про торговельно-економічне співробітництво від 1992 р., згідно з якою встановлено режим найбільшого сприяння з питань, котрі стосуються стягнення мита на експортні й імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів.

В 2007-2009 роках в українсько-китайських торговельних відносинах спостерігається суттєве пожвавлення. За даними китайської статистики, товарообіг між Україною та КНР за 12 місяців, наприклад, 2008 р. становив 8,660,858 тис.дол. США, що на 32,6 % більше, ніж за 12 місяців 2007 р. Імпорт товарів з України дорівнював 1,185,604 тис.дол. США, тобто на 78,1% більше, ніж у 2007 р. Експорт китайської продукції до України становив 7,475,255 тис.дол. США - це на 27,4 % більше від показника 2007 р. В українському експорті до КНР у 2008 р. переважали мінеральні продукти - 910,514 тис.дол. США (76,8 % загального експорту), основу котрих становили руди, шлаки і сажа (зростання порівняно з 2007 р. дорівнювало 62,4 %). Обсяги поставок хімічної продукції, передовсім органічних хімічних сполук, становили 109,887тис дол. США(9,27 % загального експорту, зменшення відносно минулого року на 33,9 %). Третє місце в українському експорті до Китаю посіли недорогоцінні метали і вироби з них (переважно мідь і вироби з неї - 48,434 тис. дол. США (4,1 % загального експорту, зменшення відносно минулого року на 51,2 %).

Основна частина українського імпорту з Китаю (січень - грудень 2008р.): машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання, їхні частини, звукозаписувальна і звуковідтворювальна апаратура - 2,070,882 тис.дол. США (27,7 % загальної кількості імпорту, зростання порівняно з 2007 р. на 21 %); текстиль і текстильні вироби - 1,402,116 тис.дол. США (18,76 % загальної кількості імпорту, зростання порівняно з 2007 р. на 16,2%). Третє місце китайського імпорту до України посідають засоби транспорту (засоби наземного транспорту, крім залізничного і трамваїв; їхні частини й обладнання) - 831,927 млн дол. США (11,21 % загальної кількості імпорту, зростання порівняно з 2007 р. на 28,1 % ). Загалом нарощування обсягів поставок китайської продукції до України спостерігалося практично за всіма товарними групами.

Зазначимо, що від'ємне сальдо у торгівлі з КНР мають більшість торгових партнерів Китаю, у тому числі найголовніші - США, ЄС, Південна Корея та РФ. Лише одній країні з "великої вісімки" притаманне перевищення власного експорту над імпортом з КНР - це Японії.

Українсько-китайське інвестиційне співробітництво поки що не відповідає можливостям Китаю і потребам України. Загальний обсяг інвестицій з КНР, за даними української статистики, становить приблизно 14 млн дол. США. Одночасно, відповідно до затвердженої 11-м п'ятирічним планом (2006-2010 рр.) стратегії державного курсу на інвестування китайського капіталу за кордон, китайський Уряд надавав державну підтримку китайським кампаніям та заохочував "вихід за кордон" їхніх капіталовкладень. Це створювало додаткові сприятливі умови для залучення китайських інвестицій в економіку України, зокрема у тих секторах, де китайська сторона вбачає інтереси для розвитку та розширення своєї присутності, насамперед у реалізації проектів з видобутку вуглеводневих та інших невідновлюваних ресурсів, будівництва об'єктів інфраструктури (мостів, авто- та залізничних доріг, тунелів), житла.

Пріоритетні напрями двосторонньої співпраці України та КНР у сфері науки і техніки такі: ядерна енергетика; космічні дослідження; нові й високі технології; нафтогазова сфера; чорна металургія тощо. Налагоджено ефективні механізми координації двосторонньої науково-технічної співпраці (у складі Міжурядової українсько-китайської Комісії з торговельно-економічного і науково-технічного співробітництва діють міжвідомчі Комісія з питань науково-технічного співробітництва й Підкомісія у галузі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях).

Сьоме засідання українсько-китайської Комісії з питань науково-технічного співробітництва відбулося у Пекіні 25-29 листопада 2008 р. Делегацію України очолив голова української частини Комісії, заступник міністра освіти і науки України М. Стріха, китайську делегацію - голова китайської частини Комісії, заступник міністра науки і технологій КНР Ду Чжаньюань. Комісія прийняла до спільного виконання та фінансування у 2009-2010рр. 21 науково-технічний проект. За результатами проведення Комісії підписано Протокол.

Шосте пленарне засідання Підкомісії зі співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях відбулося у Києві 27 листопада 2008 р. за головування заступника генерального директора Національного космічного агентства України (НКАУ) Е.Кузнецова й віце-адміністратора Китайської національної космічної адміністрації (КНКА) Ло Ге. На пленарному засіданні Підкомісії обговорено питання реалізації Плану українсько-китайського співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях на 2006-2010 рр., у тому числі підготовка до реалізації спільних проектів Плану співробітництва.

У 2009 р. 14-17 квітня відбувся візит делегації НКАУ на чолі з генеральним директором О. Зінченком до КНР. Мета візиту - поглиблення співпраці урамках Плану українсько-китайського співробітництва на 2006-2010 рр., зокрема реалізація двох системних проектів (обміну космічними даними за китайським проектом "Environment-l-B" та українським"Sich-2") і спільна реалізація іоносферного супутникового проекту. Було обговорено з КНКА принципову можливість введення 15 нових напрямів співробітництва та порядок підготовки їх до виконання в 2009-2010 рр.

Делегація відвідала штаб-квартиру Організації співробітництва країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону в космічній галузі (APSCO), де проаналізовано можливість набуття Україною асоційованого членства в цій організації.

Триває активна співпраця між академіями наук двох країн. У грудні 2005 р. Національна академія наук (HAH) України підписала Договір про створення Міжнародного центру передачі технологій, індустріальної бази досліджень і розвитку Національної академії наук України у м. Цзясін (провінція Чжецзян). Діяльність Центру спрямовувалася на активізацію технологічної співпраці, спільні дослідження, а також впровадження технологій у виробництво.

У січні 2008 р. делегація HAH України відвідала провінцію Гуандун. У процесі візиту відбулася церемонія відкриття Українсько-китайського науково-навчального центру за участю Інституту загальної і неорганічної хімії HAH України. Україна і Китай реалізують такі перспективні форми науково-технічної співпраці: створення українсько-китайських технопарків у м. Цзінань (провінція Шаньдун) та у м. Харбін (провінція Хейлунцзян).

Одним із реальних проектів стало започаткування першого Українсько-китайського парку високотехнологічного співробітництва, який відкрито в провінції Шаньдун у листопаді 2002 р. Основна мета діяльності цієї структури - формування ефективного механізму для налагодження взаємовигідного трансферу високих технологій, спільного розроблення науково-технічних проектів та їхнього впровадження у виробництво; формування спільних підприємств з реалізації наукоємкої та високотехнологічної продукції.

У Києві 2 червня 2009 р. урамках функціонування Українсько-китайського технопарку відбулася VI Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні питання та організаційно-правові засади співробітництва України та КНР у сфері високих технологій". У конференції взяли участь понад 100 представників різних наукових організацій, вищих закладів освіти й промислових підприємств, профільних міністерств і відомств України, НАН України та галузевих академій наук, а також китайська делегація з провінції Шаньдун. Під час конференції розглянуто проблемні питання налагодження співпраці з китайськими організаціями наукової та промислової сфер, шляхи їхнього розв'язання.

У м. Харбін (провінція Хейлунцзян) з 15 до 19 червня 2009 р. експонувалася виставка наукових розробок України у рамках XX Харбінського міжнародного торгово-економічного ярмарку. Організатори виставки наукових розробок України з української сторони - Міністерство освіти і науки України та Київський державний центр науково-технічної і економічної інформації, з китайської - Міністерство комерції КНР, Комітет зі сприяння міжнародній торгівлі КНР, а також Народний уряд провінцій Хейлунцзян, Чжецзян і Харбіна.

Тісна співпраця і в гуманітарній сфері. Головним механізмом її координації є Спільна українсько-китайська комісія з питань співробітництва в галузі культури. Друге засідання Комісії за головування заступника міністра культури і туризму України Т. Кохана та заступника міністра культури КНР Чжао Шаохуа відбулося в Пекіні 10-14 травня 2009 р.

Триває робота з розбудови договірно-правової бази українсько-китайського співробітництва в гуманітарній сфері. Так, під час Другого засідання Комісії підписано План культурного співробітництва на 2009-2012 рр., де передбачалось проведення взаємних Днів культури та Днів кіно.

У 2008 р. укладено Угоду про співробітництво між Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту і Головним управлінням спорту КНР.

Важливе значення для розвитку українсько-китайської співпраці в гуманітарній сфері мав робочий візит до КНР, як уже зазначалось, віце-прем'єр-міністра України І. Васюника (7-14 серпня 2008 р.). Він узяв участь в офіційних заходах з нагоди відкриття XXIX Олімпіади, в тому числі в урочистому заході в Українському олімпійському домі, який функціонував під час Олімпіади на базі Посольства України в КНР. Відбулися також зустрічі І. Васюника з членом Державної ради КНР пані Лю Яндун (відповідає у китайському Уряді за гуманітарний блок), головою Федерації інвалідів КНР, заступником голови ВК НПКРК Ден Пуфаном, а також іншими офіційними особами КНР.

Активно співпрацюють провідні гуманітарні організації. Так,2006 р. Україну відвідувала делегація Всекитайського благодійного фонду ім. Сун Цінлін, очолена заступником голови правління Фонду пані Тан Веньпен. Під час її зустрічі з дружиною Президента України, головою Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду (МБФ) "Україна-3000" пані К. Ющенко було досягнуто домовленості про встановлення партнерських відносин між двома впливовими благодійними організаціями України та Китаю.

У рамках проведення Всесвітніх літніх ігор спеціальної Олімпіади- 2007 р. (м. Шанхай, 2-11 жовтня) здійснила візит до КНР голова Наглядової ради МБФ "Україна-3000" К. Ющенко. Під час перебування в Китаї вона зустрілася з головою Федерації інвалідів КНР Ден Пуфаном, заступником голови правління Фонду ім. Сун Цінлін Тан Веныпен. К. Ющенко взяла участь у відкритті спеціальності "українська мова" в Шанхайському університеті міжнародних відносин. За результатами переговорів із заступником голови Всекитайського фонду ім. Сун Цінлін Тан Веныпен 5 жовтня 2007 р. було підписано Меморандум про співпрацю між МБФ "Україна-3000" та Фондом ім. Сун Цінлін, який передбачав реалізацію спільних проектів у галузі освіти та культури.

Триває обмін творчими і мистецькими колективами. У Китаї відбулася низка заходів за участю українських виконавців. Так, дитячий ансамбль "Перлини Одеси" взяв участь у Пекінському музичному фестивалі, виступивши на сцені Великого театру Китаю (жовтень 2008 р.). У вересні 2009 р. Національний академічний театр опери та балету ім. Т. Шевченка відвідав з гастролями САР Сянган, а у серпні 2009 р. Київський дитячий танцювальний колектив взяв участь у мистецькому фестивалі в м. Тяньцзінь.

Активну участь у міжнародних культурних обмінах (зокрема у Пекіні та провінції Чжецзян) упродовж 2009 р. брали українські студенти, котрі навчаються в Китаї.

У Пекіні встановлено погруддя Т. Шевченка, урочиста церемонія відкриття якого відбулася 2008 р. за участю віце-прем'єр-міністра України І. Васюника. Покладанням квітів до погруддя Т. Шевченка, проведенням у березні - квітні 2009 р. наукового семінару за участю провідних українознавців Китаю, а також літературно-мистецького вечора в Пекінському університеті було відзначено 195-ту річницю з дня народження Кобзаря. У травні цього ж року відбувся Науково-просвітницький семінар за участю провідних китайських науковців з відзначення 200-річчя від дня народження М. Гоголя.

Важливий напрям роботи - розшук архівних матеріалів і документів про життя та діяльність видатних українців у Китаї. З 2008 р. працює і постійно висвітлює українську тематику україномовний веб-сайт Міжнародного радіо Китаю.

Триває робота з китайською молоддю як перспективним провідником української тематики в китайському соціумі. Так, у Пекінському університеті в рамках "Посольського форуму" було проведено дискусію зі студентами й аспірантами щодо сучасної України, організовано зустріч зі студентами цього закладу з питань історії України, зокрема Голодомору 1932-1933 рр., а також "круглий стіл" у Китайському університеті Гонконгу з молодими науковцями, котрі досліджують питання голоду в КНР і колишньому Радянському Союзі, в тому числі Голодомору в Україні.

Дещо поширилось викладання української мови у Китаї, наприклад, у Шанхайському та Пекінському університетах іноземних мов, Пекінському університеті й Інституті іноземних мов Міністерства освіти Китаю (м. Лоян), де китайські студенти та слухачі розпочали вивчення української мови як другої іноземної на основі відповідної загальнокитайської програми.

У вересні 2009 р. у контексті відзначення 70-ї річниці початку Другої світової війни у Пекіні проведено тематичний захід "Вечір з українським кіно", на якому демонструвалася кінострічка українського виробництва. Започатковано контакти між українськими і китайськими музеями. Так, Музей історії Гонконгу виявив зацікавленість в організації виставки давньоукраїнських скарбів скіфського періоду і веде безпосередні переговори з українською стороною щодо її проведення в Китаї.

У вересні 2009 р. в рамках робочої поїздки Посла України в КНР Ю.Костенка до провінції Цзянсу відбулася урочиста церемонія відкриття Української культурно-мистецької виставки в м. Хуайань, яка тривала до 10 жовтня 2009 р. В Україні та Китаї опрацьовувалися питання проведення Днів культури України в КНР у рамках національних днів країн - учасниць ЕКСПО-2010 та Днів культури КНР в Україні - 2011 р.

Активно розвивається співпраця між Україною та КНР у галузі освіти. Серед китайських громадян значно зросла зацікавленість в отриманні вищої освіти в Україні. Встановлено прямі контакти між багатьма вищими закладами освіти України та КНР (35 українських університетів підтримують прямі зв'язки з 98 вищими закладами освіти і науково-дослідними інститутами Китаю). У вищих закладах освіти України навчаються майже 10 тис. китайських студентів. Продовжується практика обміну студентами на міждержавному рівні. У рамках реалізації Угоди про співробітництво між міністерствами освіти України та КНР з 1999 р. збільшено квоту обміну студентами й аспірантами з 20 до 25 осіб.

Підтримуються зв'язки з вищими навчальними закладами КІП, в яких відкрито кафедри української мови. Це, зокрема, Пекінський інститут іноземних мов і Шанхайський інститут міжнародних відносин. При Уханьському університеті діє Центр українознавства. На той період співробітники Центру вже написали понад 50 дисертацій з питань, пов'язаних з українською тематикою. В університеті запроваджено програму вивчення української мови, створено відповідні методичні посібники.

Представники українських вищих закладів освіти регулярно беруть участь у традиційних освітянських виставках, котрі двічі на рік відбуваються в КНР (зазвичай у березні й жовтні).

З робочими візитами в Китаї перебували керівники Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Київського національного технічного університету України "КПІ", Дніпропетровського національного університету, Національної музичної академії України, Національної академії металургії, Національного фармацевтичного університету, Харківського авіаційного університету, Київського національного авіаційного університету, Харківського національного технічного університету "ХПІ", Київського національного транспортного університету, Івано-Франківського національного технічного університету нафти та газу, Сумського державного університету та ін.

Подальшому розвитку двостороннього співробітництва у сфері освіти і спорту сприяла участь українських студентів у XXIV Всесвітній зимовій універсіаді, що відбулася у м. Харбін 18-28 лютого 2009 р. Збірна студентська команда України була представлена в десяти видах програми. У змаганнях взяли участь 71 спортсмен та 21 тренер із 11 регіонів нашої країни, які представляли 24 вищі заклади освіти. Українські спортсмени успішно виступили на зимовій Універсіаді, завоювали 7 медалей різного ґатунку і посіли 13 загальнокомандне місце серед 44 країн світу.

Характеризуючи українсько-китайську співпрацю, зазначимо, що вона набула рівня стратегічного партнерства. Так, 2-5 вересня 2010 р. тривав державний візит до КНР Президента України В. Януковича, під час якого він зустрівся з Головою КНР Ху Цзінь-тао, Головою Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників КНР У Банго, Прем'єром Державної ради КНР Вень Цзябао. Результатом візиту стала Спільна заява України та КНР стосовно всебічного підвищення рівня українсько-китайських відносин, дружби і співробітництва (2 вересня 2010 р.).

Через рік -18-20 червня 2011р. - відбувся державний візит в Україну Голови КНР. Під час зустрічі з Президентом України підписано Спільну (Київську) декларацію про встановлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і КНР (20 червня 2011р.).

У процесі саміту з питань ядерної безпеки (Сеул, Республіка Корея, 26-28 березня 2012 р.) 27 березня 2012 р. Президент України зустрівся з Головою КНР, а 28 червня цього ж року у Пекіні Міністерство аграрної політики і продовольства України та Експортно-імпортний банк Китаю підписали Меморандум про співпрацю з підтримки пріоритетних проектів у сільському господарстві, який дає змогу Україні залучити 3 млрд дол.США на фінансування конкретних проектів у сільськогосподарському секторі.

У 2012 р. 17 липня відбувся офіційний візит міністра закордонних справ України К. Грищенка до КНР у рамках стратегічного партнерства Україна з Китаєм. Керівники КНР висловили задоволення рівнем відносин з Україною, і в рамках переговорів керівництва МЗС України та КНР обговорювалися питання економічної, гуманітарної та культурної співпраці. Окрему увагу приділено регіональним питанням безпеки. Сторони підписали План співробітництва на 2012-2013 рр.

Отже, Китай став одним зі стратегічних партнерів України. Обидві держави співпрацюють у науково-технічній, військовій, гуманітарній та освітній сферах, у сфері аерокосмічних технологій і в енергетичній, мають тісні торговельно-економічні відносини та співпрацюють у металургійній і хімічній галузях.

Прагнення України та Китаю до тіснішої взаємодії, подальшого розвитку і поглиблення партнерських відносин є запорукою успішної реалізації спільних проектів і подальшого розширення взаємовигідного двостороннього співробітництва у всіх сферах.