Розділ 3. Перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва україни з кнр

3.1. Пріоритетні напрями розвитку торговельно-економічного співробітництва

Серед головних завдань удосконалення механізмів українсько-китайського співробітництва слід зазначити вирішення проблеми виведення з тіні значної частки китайського імпорту до України. За майже 20 років двосторонньої торгівлі в силу різних суб’єктивних та об‘єктивних причин значний відсоток китайських товарів розмитнюються в Україні за так званими «сірими» схемами. Використання сумнівних посередників разом із застарілими формами оплати не тільки не відповідають сучасним вимогам міжнародних фінансових та торговельних операцій, але й суттєво гальмують розвиток цивілізованого товарообігу між Україною та КНР. Нині керівництвом Митної служби України запроваджується комплекс заходів щодо реформування та удосконалення митної практики в Україні. Виведення на принципово новий щабель митного забезпечення українсько-китайського співробітництва значною мірою сприятиме новим торговельно-економічним відносинам між нашими країнами.

На жаль, багато років поспіль для китайської сторони актуальним залишається «візове» питання. Незважаючи на суттєвий прогрес у цьому напрямку, зокрема зменшення випадків безпідставних відмов громадянам КНР у перетині кордону України, загальна ситуація залишається достатньо складною і з точки зору механізму одержання візи китайськими громадянами, і щодо виникнення непорозумінь безпосередньо на кордонах України. Ставлення до громадян КНР як до потенційних порушників міграційного режиму, багаточасові процедури перетину українського кордону не додають українсько-китайським взаєминам довіри та добросусідства.

Дуже актуальним для українсько-китайських двосторонніх взаємин є питання укладення міждержавної угоди щодо співробітництва в галузі туризму. Відсутність базового документу у цій галузі залишає туристичні обміни між двома країнами на рівні «човникового» туризму початку 1990-х років. Невирішеність питання гальмує розвиток галузі, яка могла б стати суттєвим джерелом надходжень до українського бюджету та стимулювала б розвиток туристичної інфраструктури в Україні. Дуже важливим є те, що на політичному рівні всі необхідні рішення вже ухвалені, справа за реалізацією досягнутих домовленостей. Сучасний цивілізований туризм для громадян Китаю – можливість побачити світ, а для України – це сотні тисяч робочих місць та сотні мільйонів доларів, інвестованих в Україну. 

У радянські часи владою активно практикувалося встановлення та підтримання дружніх, а в окремих випадках «побратимських» зв’язків між вітчизняними містами і регіонами та зарубіжними адміністративними одиницями. Це, фактично, ритуальне явище, не підтримуване реальними економічними відносинами, досі має місце і в царині українсько-китайських стосунків. Нагальною потребою в цьому контексті, більше того – кричущою вимогою часу глобалізації та інтеграції є налагодження ефективних взаємин на рівні регіонів України та провінцій КНР, між містами-економічними і промисловими центрами регіонів обох держав в сенсі розвитку виробничої кооперації, реалізації інвестиційних проектів, експорту-імпорту технологічної, наукоємкої продукції, гуманітарних зв’язків тощо.

Найважливішим завданням на сучасному етапі є суттєве залучення китайських інвестицій у реальний сектор української економіки та здійснення великих інфраструктурних та енергетичних проектів. Науково-технічне співробітництво залишається серйозним резервом якісного та кількісного покращення структури двостороннього товарообміну, поступового відходу від сировинного характеру українського експорту до Китаю.

Сільське господарство та будівництво – галузі з найбільшим потенціалом для українсько-китайського співробітництва, на черзі пошук та вдосконалення механізмів співробітництва у цих галузях. Розвиток ефективних, насамперед, економічних зв’язків між регіонами України та провінціями КНР – стратегічний резерв двостороннього співробітництва. Для зміцнення позитивних тенденцій у зростанні двосторонньої торгівлі у традиційних сегментах необхідно вирішити накопичені проблеми та зняти штучні перешкоди на шляху малого та середнього бізнесу двох країн.