Тема 5. Цілі і організація підприємства.

1. Аналіз ресурсів, можливостей, ризиків, СВОТ-аналіз.

Управління діяльністю будь-якого підприємства складається з наступних етапів:

1. Оцінка стану справ в поточному періоді (ситуаційний аналіз)

2. Визначення напрямків розвитку підприємства та окремих бізнесів (постановка задач). Тобто визначення цілей та місії підприємства.

3. Складання планів досягнення намічених цілей (розробка стратегій підприємства).

4. Організація заходів по виконанню планів (організаційний етап).

5. Перевірка досягнутих результатів, а в випадку їх відсутності – з’ясування їх причин (етап контролю).

Для проведення оцінки стану справ в поточному періоді необхідно ретельно проаналізувати середовище, в якому функціонує підприємство та його можливі ресурси. Ефективним інструментом для такого аналізу може бути СВОТ-аналіз.

SWOT-аналіз

Наступний рівень аналізу ефективності діючої стратегії можна провести з використанням SWOT-аналізу, тобто аналізу сильних та слабких сторін, загроз та можливостей підприємства. SWOT – це абревіатура, що складається з перших букв англійських слів:

strength – сила;

weaknesses – слабкість;

opportunities – можливість;

threats– загрози.

Сила – це те, що підприємство робить добре, чи характеристика, яка надає йому важливої переваги. До сильних сторін підприємства можна віднести майстерність, накопичений досвід, цінний внутрішній ресурс чи конкурентоспроможність, тобто, це досягнення підприємства, що ставлять його в переважне становище на ринку.

Слабкість– це види діяльності, які підприємство виконує не досить добре, або ресурси, потенціал, що неправильно використовується.

Можливості– набір альтернатив, що їх може використовувати підприємство для досягнення стратегічних цілей.

Загрози– це будь-які процеси або явища, що перешкоджають підприємству на шляху досягнення стратегічних цілей.

SWOT- аналіз – це процес групування факторів середовища, в якому функціонуватиме підприємство, на зовнішні і внутрішні та аналіз їх з позиції визначення позитивного чи негативного впливу на його діяльність.

Орієнтовний перелік сильних та слабких сторін підприємства наведено в табл. 1

Таблиця 1

Аспект середовища	Сильні сторони	Слабкі сторони
1	2	3
1. Виробництво	1. Наявність власних розробок продукції, проведення науково-дослідних робіт 2. Ефективна система контролю якості 3. Низькі витрати на виробництво одиниці продукції	1. Велика енергомісткість 2. Швидко старіючі виробничі потужності 3. Неповне використання потужностей 4. Застарілі технології виробництва
2. Фінанси	1. Відсутність довгострокових боргів 2. Платоспроможність 3. Незалежність від зовнішніх джерел фінансування	1. Мала ефективність активів 2. Наявність на балансі соціальної сфери 3. Обмежені інвестиційні можливості
3. Збут та просування товарів	1. Наявність стабільних каналів збуту та просування каналів 2. Цінові переваги на ринку	1. Нестача коштів для вивчення та дослідження ринку 2. Втрата репутації у споживачів
4. Конкурентоспроможність	1. Жорсткий конкурент на ринку 2. Конкурентоспроможність продукції 3. Використання наступальних конкурентних стратегій	1. Неконкурентноспроможність продукції 2. Слабка конкуренція на ринку 3. Втрата конкурентної позиції внаслідок ... 4. Постійні атаки з боку конкурентів
5. Екологічність	1. Зменшення обсягів шкідливих викидів 2. Заміна шкідливих технологій	1. Збільшення обсягів шкідливих викидів
6. Соціальна ефективність	1. Компетентність персоналу 2. Наявність бази професійної підготовки 3. Поліпшення умов праці 4. Наявність програми соціального захисту працівників	1. Висока плинність кваліфікованих кадрів 2. Відсутність соціального захисту працюючих

Орієнтовний перелік можливостей та загроз підприємства наведено в табл.2

Таблиця 2

Потенціальні можливості

Потенціальні загрози

Зростаючий розвиток економіки Соціально-політична стабільність Обґрунтоване законодавство Збільшення потреб споживачів Входження у нові ринки Розширення виробництва Споріднена диверсифікація Вертикальна інтеграція Можливість руху в бік більш привабливих груп Швидке зростання ринку Слабка конкурентна боротьба галузі

Інфляція Велика ймовірність нових конкурентів Зростання збуту товарів-замінників Відсутність зростання ринку або спад Зростання тиску конкурентів Технологічні прориви в інших країнах, що зменшують конкурентоспроможність продукції Виникнення труднощів з споживачами та постачальниками Зміни в потребах споживачів Негативні демографічні зміни Негативна екологічна ситуація Соціально-політична нестабільність

Поданий у таблицях 1 і 2 перелік дозволяє розробити заходи щодо усунення чи пом’якшення впливу погроз і посилення можливостей підприємства. Але більшу ефективність аналізу забезпечує виявлення зв’язків між силою і слабкістю підприємства, загрозами та можливостями. З цією метою складається матриця SWOT-аналізу.

Зовнішнє середовище

	Можливості 1. 2. 3. ... n	Загрози 1. 2. 3. ... n
Сильні сторони 1. 2. 3. ... n	Поле „СІМ”	Поле „СІЗ”
Слабкі сторони 1. 2. 3. ... n	Поле „СлМ”	Поле „СлЗ”

На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні сполучники факторів, які необхідно враховувати в ході подальшої роботи стратегії.

На кожному з полів необхідно розглянути всі моментові парні комбінації і виділити ті, які необхідно враховувати при розробці стратегії підприємства

Для пар з поля „СІМ” необхідно розробляти стратегію, яка дозволяє використати сильні сторони підприємства з метою одержання віддачі від можливостей, що з’явилися в зовнішньому середовищі.

Для пар з поля „СлМ” стратегія повинна бути такою, щоб за рахунок можливостей, що їх надає зовнішнє середовище спробувати подолати слабкі сторони підприємства.

Для пар з поля „СІЗ” стратегія повинна використовувати сильні сторони підприємства з метою пом’якшення (локалізації) загроз.

2. Цілі підприємства

Якщо місія підприємства задає загальні орієнтири функціонування підприємства, що віддзеркалюють зміст його існування, то конкретний кінцевий стан, до якого прямує підприємство, фіксується у вигляді його цілей.

Ціль – це результат, якого можна досягти на протязі доступного для огляду і передбачуваного періоду.

Міжнародна теорія і практика висунули та вдосконалили широкий спектр евристичних методів формування та аналізу цілей. До таких методів відносяться „ метод мозкової атаки”, „ метод альтернативних стратегій майбутнього”, „ метод кібернетичних сесій”, „ метод вправ дилетантів”, „Метод Дельфи” та інші.

Досвід показує, що тільки використання сукупності методів дає можливість визначити цілі, що відповідають вимогам, що існують щодо цілей розвитку та цілей управління.

За своїм призначенням, напрямом, терміном та ієрархією цілі класифікуються:

• за спрямованістю дії – цілі зовнішні та внутрішні

• за напрямами діяльності підприємства – економічні, техніко-технологічні, соціальні, екологічні

• за можливістю їх повного здійснення – цілі створення (об’єкт, система), та цілі розвитку (процес)

• за охопленням рівнів управління – цілі всього підприємства, окремих підрозділів, груп, індивідуалів

• за часовими характеристиками – коротко- (1 рік), середньо- (2 – 5 років) та довгострокові (5 і більше)

• за відповідною спрямованістю на види діяльності – стратегічні, тактичні, оперативні

• за ступенем оновлення – цілі підтримки наявного рівня, цілі поступового розвитку окремих елементів системи, цілі оновлення

• за впливом на окремі елементи підприємства – виробничі та управлінські

• за характером діяльності – цілі функціонування та цілі розвитку

• за пріоритетами – основні, побічні, підтримуючі

• за вимірюваністю – кількісні, якісні

Система цілей підприємства має досить складну структуру та різноманітну спрямованість (зовнішньо та внутрішньо спрямовані).

Цілі підприємства відповідають наступним вимогам:

• досягненість, реальність

• гнучкість

• вімірюваність

• сумісність (соподчиненность)

• прийнятність, для того хто їх досягає

за напрямками встановлення цілі поділяються:

• досягнення доходів (грн.)

• завоювання позиції на ринку (%)

• впровадження інновації

• робота з клієнтами

• ефективний менеджмент

• потреби та добробут співробітників

• соціальна відповідальність

Процес встановлення цілей передбачає чотири фази:

1. Встановлення і аналіз тенденцій середовища, в якому знаходиться підприємство

2. Визначення цілей підприємства в цілому

3. Побудова ієрархії цілей в цілому

4. Встановлення індивідуальних цілей

На будь-якому великому підприємстві, що має кілька структурних підрозділів і рівні у правління, є ієрархія цілей. Ієрархія цілей – це декомпозиція (розукрупнення) цілей більш високого рівня в цілі нижчого рівня, тобто це „дерево цілей”, де встановлюються конкретні задачі, що лежать в основі конкретних видів робіт.

Основне правило побудови „дерева цілей” – це „повнота редукції”

Повнота редукції – процес зведення складного явища, процесу або системи до більш простих складових. При цьому цілі вищого рівня є основою для розробки цілей нижчого рівня, а цілі нижчого рівня є способами досягнення цілей вищого рівня.

При побудові „дерева цілей” використовується „метод дезагрегації для формалізованих цілей” та метод забезпечення необхідних умов для всіх типів цілей.

Метод дезагрегації

Далі побудову „і / або” виконують за тими ж правилами: кожна з цілей поділяється на елементи і кожен з них створюється комплекс альтернативних дій для їхнього досягнення.

Ієрархія цілей відповідає на запитання про відповідальність за досягнення різних цілей завдяки встановленню взаємозв’язку між ієрархічними рівнями підприємства та цілей.

Стратегічні цілі підприємства

Стратегічні цілі – це цілі вищого порядку підприємства. Стратегічні цілі „змушують замислитися над тим, що необхідно почати зараз, щоб зміцнити становище фірми і поліпшити показники роботи в довгостроковій перспективі” (Томи сон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: Искуство разработки и реализации стратеги: Учебник для вузов: Пер. С англ.. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ 1998. – 576с, С. 17) та спрямовані на:

• забезпечення більш високих темпів зростання, ніж у середньому по галузі;

• збільшення частини ринку;

• підвищення якості продукції або послуг порівняно з конкурентами;

• досягнення низького рівня витрат;

• підвищення репутації (іміджу) підприємства.

Стратегічним цілям притаманні такі особливості, як позачасовий характер та складність кількісного вимірювання.

Систему стратегічних цілей підприємства можна представити:

Цілі підприємства реалізуються через вплив елементів потенціалу на об’єкти. Термін „потенціал” походить від латинського „potentia” і в перекладі означає „сила”. З точки зору стратегії підприємства потенціал визначається як джерела, можливості, засоби, що можуть бути використані для вирішення будь-яких завдань, визначення наявної мети, можливості окремої особи, суспільства, держави в будь-якій сфері. Стратегічний потенціал підприємства – можливості досягнення стратегічних цілей за рахунок ефективного використання ресурсів.

Цілі підприємства виконують наступні функції:

• виправдовують існування та законність організації;

• регулюють поведінку організації та її членів;

• сприяють розподілу відповідальності лише структурними підрозділами;

• зменшують невизначеність, сприяють пристосуванню до середовища;

• забезпечують основу для конструювання організації та взаємодію між окремими її системами.

Сукупність цілей підприємства характеризується конкретними показниками, що дає змогу виконувати вимогу вимірюванності.

До сукупності цілей підприємства відносяться:

1. Загальноекономічні цілі: рівень прибутків, рівень рентабельності, річний приріст прибутку, річний приріст доходу на акцію та інші.

2. Маркетингові цілі: загальний обсяг продаж, частка ринку, яку займає підприємство, приріст обсягу продаж, приріст частки ринку, рівень забезпеченості ресурсами, рівень цін.

3. Цілі виробництва: масштаб виробництва та динаміка приросту, рівень витрат, додана вартість та їх динаміка, рівень якості виробництва, впровадження нових методів виробництва, рівень диверсифікації, рівень ефективності.

4. Фінансові цілі : мінімізація податкового пресу, фінансова стабільність, оптимальна структура капіталу, динаміка обіговості капіталу, ціна акції, рівень дивідендів, приріст інвестицій.

5. Науково-технологічні цілі: технологічний рівень, розробка нової продукції, впровадження нових технологій, придбання патентів і ліцензій, адаптація „know-how” до умов виробництва.

6. Кадрові цілі: оптимальний рівень чисельності та структури персоналу, розвиток системи добору та прийому кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації кадрів, рівень продуктивності праці.

7. Організаційно-управлінські цілі: започаткування ефективних технологій управління, оптимізація часових характеристик для прийняття рішень, впровадження ефективних методів виробництва та управління.

Після проведення аналізу середовища, визначення цілей та стратегії підприємства необхідно сформувати (переформувати) його організаційну структуру у відповідності до намічених цілей.